Гуманітарна політика

  • Василь БЕДЗІР

    Червоні лінії курорту «Свидовець»

    Гірський масив Свидовець, що розлігся на суміжних територіях двох найбільших районів Закарпаття — Тячівського і Рахівського, від липня 2016-го став центром підвищеної уваги. Тодішній голова облдержадміністрації Геннадій Москаль повідомив, що тут планують звести величезний, набагато більший за «Буковель», туристичний комплекс. Як будівництво гігантського курорту може позначитися на долі гірських населених пунктів, як зреагує на нього екосистема цього регіону Карпат, досліджував «Урядовий кур’єр».

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Минувшина, що веде в майбутнє

    Цей фоліант на 594 сторінки містить 1100 світлин, 929 тисяч друкарських знаків і важить 2,1 кілограма. Але його справжня цінність — у національній духовності, в якій переплелося історичне коріння десятків населених пунктів колишнього Штепівського району, який існував з 1923-го по 1957 рік (з п’ятирічною перервою у 1930-ті). 

  • Олена ІВАШКО

    Білі плями кримської кампанії

    ХІХ сторіччя, крім видатних досягнень у науці, техніці й культурі, ознаменувалося тим, що принесло людству багато війн, серед яких найбезглуздішою була східна (кримська) 1853—1856 років. Війна заради досягнення імперських інтересів та за панування на Близькому Сході й Балканах. Втягнули в неї територію півдня сучасної України, зокрема Миколаїв. Усі лаври війни, хоч Російська імперія її програла, дісталися Севастополю, а роль і місце Миколаєва незаслужено забуто. Науковці оприлюднили нові факти кримської кампанії та здійснили відкриття, про які йдеться в новому виданні.

  • Михайло БАЛТЯНСЬКИЙ

    «Яке це щастя — просто жити»

    «Я звичайний поет, — заявляє він, — не долучений до творення правових указів та рішень. Використовую те, що в мене від Бога. Гадаю, моя пісня, мій віршований рядок теж можуть огорнути людей пломенем єднання в українському дусі».

  • Петро ВОЛЬВАЧ

    Крим — це Україна

    19 лютого 1954 року президія верховної ради СРСР одностайно ухвалила указ «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР».

  • Любомира КОВАЛЬ

    Бібліотека як місце розуму й сили

    Бібліотека — це не лише будівля, у якій зібрано масив книжок різноманітної тематики. Це також місце, де люди можуть зустрічатися, обмінюватися думками, навчатися нового й спільно започатковувати добрі справи. Саме тому уряд і надалі приділятиме велику увагу розвитку книгозбиралень зокрема й бібліо­течної справи загалом. На часі нові принципи модернізації цих закладів.

  • Роман КИРЕЙ

    Кров людська — не водиця

    Пацієнтка похилого віку Галина Гаврилівна потрапила до Третьої черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги вночі з кишково-шлунковою кровотечею. Пацієнтці потрібне було переливання крові, але це виявилося проблемою. «Уночі нам було відмовлено, але вже вдень, зателефонувавши у відповідні інстанції, з допомогою заяв і прохань ми отримали пакет крові», — розповів тележурналістам хірург Олег Демура.

  • Українське кіно: вектор прориву

    Торік на екрани країни вийшло з 20 ігрових фільмів. Цього року може вийти від 10 до 40, на які держава надала 1,6 мільярда гривень, хоч суму можуть переглянути. Триматимемо кулаки, щоб вектор нашого кіно було продовжено і після Пилипа Іллєнка, який здійснив прорив на основі концепції кінематографа, розробленої разом з батьком Юрієм Іллєнком.

  • Олександр КІНДСФАТЕР: «Російські пропагандисти називають мене агентом впливу від НАТО»

    Віднедавна в Україні посеред лютого наших колег у погонах вітають із Днем вшанування військового журналіста. Ця дата не випадкова. Саме 16 лютого 2015 року поблизу Дебальцевого під час збирання матеріалу про присутність на українській землі російських «іхтамнєт» загинув військовий кореспондент, капітан ІІІ рангу Дмитро Лабуткін, нагороджений посмертно орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та недержавною відзнакою «Народний Герой України». На жаль, це не єдина втрата: у драматичних 2014—2015 роках із відряджень на Донбас не повернулися журналісти Олег Задоянчук, Віктор Гурняк, Олександр Черніков, Сергій Ніколаєв.

  • Акцент на превенції та якісній допомозі

    Запобігання онкологічним захворюванням як один із дієвих способів знизити рівень захворюваності. Промоція здорового способу життя: відмова від шкідливих звичок, активний відпочинок. Постійний доступ людей до інформації про ранні симптоми онкологічних захворювань. Зменшення чи усунення специфічних чинників ризику раку. Можливість введення імунізації проти вірусу папіломи людини на національному рівні. Усе це — ключові засади презентованого проєкту Національної стратегії контролю онкологічних захворювань до 2030 року.