Нараду з питань використання у поточному році коштів Державного фонду регіонального розвитку, субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток територій, а також бюджетної програми «Підтримка державних та регіональних інвестиційних проектів» провів Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Ключовою тезою зібрання стало усвідомлення необхідності спростити механізм отримання фінансування на регіональні проекти місцевими органами влади. «Мені важливо, щоб це було чесно, не заангажовано і позбавлено зайвої тяганини», — конкретизував глава уряду. 

Для промислового виробництва нині найважливіші два слова: «диверсифікація» та «імпортозаміщення». Цієї весни стане остаточно зрозуміло, чи почули на місцях реформатори — учасники великого та важливого для України бізнесу заклики центральної влади. 

На фондовому ринку тривають «жнива». Не пізніше ніж 30 квітня суб’єкти ринку цінних паперів мають надати регулярну річну інформацію за 2015 рік у загальнодоступну інформаційну базу даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Уповноважена особа з розкриття інформації емітентів цінних паперів у цій базі — державна установа Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку (АРІФРУ). Воно зокрема забезпечує створення і ведення інформбаз даних про ринок цінних паперів. Клієнти агентства — акціонерні товариства. 

Днями відсвяткував своє 80-річчя почесний громадянин Запоріжжя Степан Кравчун, який створив перший український легковик європейського зразка — «Таврію». Степан Іванович 13 років очолював Автобаз, заснував потужне сільгосппідприємство «Лідер», допоміг місцевим громадам провести газ, питну воду, започаткував інші соціальні проекти. Пішовши на заслужений відпочинок, створив потужну сімейну промислову компанію. За трудові звершення Степана Кравчуна нагороджено відзнакою Президента, орденами Трудового Червоного Прапора та Жовтневої революції. А от за «Таврію» засновника першого радянського легковика з переднім приводом нагорода взагалі обійшла, мовляв, не до нього тоді було… 

Нещодавно українські експерти й урядовці стали свідками того, що скупі цифри органів статистики підтвердили в Україні (уперше за два роки) зростання обсягів виробництва. Так, за інформацією Державної служби статистики, у січні-лютому 2016 року цей показник становив 2,9%. Але більше вражає інше число: обсяги зростання промвиробництва у лютому 2016 року до лютого минулого — 7,6%.

78 авторитетних експертів визначали, хто і чого досягнув у галузі торік. 54 лауреати в 19-ти номінаціях це забагато, аби їх бодай назвати тут, тож ми зосередимося лише на деяких загальних тенденціях. 

В історії протистояння громадської організації «Екоцид.net» з ПрАТ «Харківський коксовий завод» і ЗАТ «Термолайф» виросла вже не тільки борода, а, мабуть, і хвіст з рогами, бо без покровительства нечистого навряд чи тягнулася б вона так довго. Однак не рогатого тут треба згадувати, а радше впливових ділків, які всі ці роки переслідували, на думку заводчан, єдину мету: під виглядом боротьби за екологію відтиснути виробництво. 

Той, кому доводиться їздити дорогою від Черкас до Сміли, знає, як по ній пересуватися — асфальтове покриття розтануло разом із снігом. На узбіччях часто побачиш пошкоджені машини. Тим часом Служба автомобільних доріг області, на чиєму балансі дорога, запевняє, що ситуацію виправить. А поки що радить водіям запастися терпінням та вчитися оминати ями. Ось тільки навіщо вкладати в ремонт дороги десятки мільйонів гривень, якщо кожні два-три роки знову потрібно починати все спочатку? 

За збереженням і використанням лісів судять про культуру народу. Про те, як  колектив виконує завдання держави, розповідає начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Бондар.

На найвищому рівні минулого тижня пролунав намір заборонити імпорт в Україну російських нафтопродуктів: мовляв, «ми вже запровадили низку санкцій проти Російської Федерації, а один із ключових елементів — закупівля нафтопродуктів у Росії — чомусь не потрапив до цього списку». За словами Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, який виступив з такою ініціативою, механізм заборони придбання цієї категорії товару в країни-агресора мусить розробити Мінекономрозвитку.  Намір України вчинити саме так політолог Олег Пономарь вважає важливою новиною. Це не що інше, як перший дзвіночок до світового нафтового ембарго Росії, переконаний він, адже «хтось має бути першим». Чесно кажучи, на перший погляд справді цілком логічний і закономірний крок. Багато хто в Україні давно чекає ще низки подібних.  Скажімо, людей цікавить, чому на території нашої країни й досі працюють фінансові установи з російським капіталом, диктуючи свої умови, чому тривають дипломатичні відносини з країною-агресором і ще багато таких «чому?».