Поїзд прибув на кінцеву зупинку за розкладом. На пероні станції Лисичанськ побачила військових з автоматами. Якось стало не по собі і згадала одну з жінок у купе: «Лисичанськ — остання українська залізнична станція перед фронтом. Далі колії ведуть до окупованого Луганська». Але це, мабуть, лише в мене, людини не місцевої, були такі тривожні відчуття. Більшість пасажирів, хто до Лисичанська приїздить частіше зі столиці і живе тут, на прифронтову дійсність реагували спокійно, зосереджено: вони без метушні покидали вагони і зосереджено прямували до привокзальної площі.

— Залишатися пильним потрібно і зараз, — сказав під час зустрічі на вокзалі директор ТОВ «Лиспи» Олег Кострюков. — Місто, на щастя, сепаратистську кашу їло недовго (Лисичанськ під окупацією перебував менш ніж три місяці), але мирне небо цінувати навчилися.  

Електронне обслуговування клієнтів банків в Україні з кожним місяцем набуває обертів. Проте, за словами шеф-редактора Financial Club Руслана Чорного, на інтернет-банкінг у нашій країні припадає лише 9% усіх операцій фінустанов, а на мобільний (через мережу операторів стільникового зв’язку) ще менше — 3%. Українці повільно переходять зі звичайних послуг, які надають банки у своїх відділеннях та філіях, на електронне «диво». «Приміром, у нашої сусідки — Польщі — ці показники відповідно становлять 61 та 15%. Тож перспективи зростання частки електронного банкінгу в Україні непогані», — вважає експерт. 

Африка вже давно стала іншою і в політичному, і в економічному сенсах. Проте усталені стереотипи про цю чималу частину суші з мільярдним населенням, які склалися ще у ХХ столітті, заважають Україні серйозно з погляду міжнародної економічної співпраці й торгівлі ставитися до африканських країн.

Цим матеріалом ми продовжуємо цикл статей, присвячених експортним можливостям України. Останній з них вийшов у №84 від 5 травня, де йшлося про загальні проблеми стратегії експорту. Нині ж матеріал про цікавий континент, який останніми роками манить бізнесменів з усього світу. 

Населення

Кількість наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 березня 2016 р. становила 42 722,0 тис. осіб, упродовж січня — лютого 2016-го зменшилася на 38,6 тис. осіб.

Чисельність населення зменшилася за рахунок природного скорочення (42,7 тис. осіб), водночас зафіксовано міграційний приріст населення (4,1 тис. осіб). 

Напевно, не існує родини чи людини, яка б не мріяла про власне житло. Особливо це стосується молоді. Адже власні квадратні метри — показник самостійності й незалежності. Навіть нині, в часи економічної кризи, не всі згодні відкласти втілення цієї мрії до кращих часів. Та чи насправді у них є шанс? І чи зможе допомогти держава? Як почувається нині установа, покликана допомагати у цьому молодим громадянам?

Із цими та іншими запитаннями «Урядовий кур’єр» звернувся до виконувача обов’язків голови Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Сергія КОМНАТНОГО. 

Як інтегрувати теплову енергетику України в нову модель енергоринку, запровадження якої планують після ухвалення парламентом відповідного законопроекту? Відповідь із конкретними пропозиціями для нового уряду шукали керівники енергетичних підприємств на форумі, організованому громадською спілкою «Всеукраїнська Енергетична Асамблея» (ВЕА) на підприємствах Харківщини та Донбасу.

Мета форуму — мобілізувати енергетиків для пошуку виходу з лабіринту фінансово-технічних проблем перед запровадженням нових правил енергоринку. Про катастрофічний масштаб проблеми свідчить заборгованість ДП «Енергоринок» перед усіма генеруючими компаніями, що становить 28 мільярдів гривень, з яких реальні активи — лише 5 мільярдів. 

Справді, головнішого питання для сучасного розвитку країни, ніж активне просування експорту товарів та послуг, таки немає. Саме від нього залежить і робота різних галузей, і стан фінансово-банківського ринку, включно з курсом гривні та якістю життя пересічних громадян.

Майже втративши великий російський ринок, і недостатньо закріпившись на ринках країн Європи після початку дії Угоди про асоціацію Україна-ЄС в частині поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, наша країна ризикує стати державою-імпортером або лише сировинним експортером. 

Нещодавно довелося спілкуватися зі співробітницею однієї із найбільших світових транснаціональних компаній, яка працює в Україні. Хелен — етнічна англійка, тож було цікаво почути її думку. Зачепило, як моя співрозмовниця порівнювала ставлення громадян двох країн до участі в житті свого села чи міста. Як приклад наводила власний український досвід: під час засідань різних комісій тільки вона ставила чиновникам конкретні запитання. Українці ані пари з вуст, тільки схвально кивали головами в такт промові посадовця.

Цю бесіду згадав під час навчального семінару проекту «Матра», що третій рік поспіль втілюють в Україні за підтримки уряду Нідерландів. Далі зрозумієте, чому. 

Робоча поїздка глави держави складалася з двох частин. Представлення нового голови Херсонської обласної державної адміністрації Андрія Гордєєва під час зустрічі з керівниками місцевої влади, підприємств і громадських організацій відбулося в межах офіційного розділу відрядження. Перед очільником області поставлено конкретні завдання, звести які можна до таких основних пунктів: економічне зростання й зміцнення безпеки південних кордонів країни.

Молодий вік, можливості децентралізації та нові бюджетні правила, які збільшують фінансову спроможність місцевих бюджетів, відкривають перед Андрієм Гордєєвим широкий фронт робіт. Президент зосередив увагу на головних завданнях нового очільника Херсонщини: створення нових робочих місць, залучення інвестиції, насамперед в аграрну галузь, і допомога підприємствам у пошуку альтернативи й компенсації втрат від економічної агресії та закриття російського ринку для української продукції. 

Щоб людина могла нормально жити й забезпечувати свою родину, їй потрібно мати хорошу роботу й гідну зарплату. Її праця має бути безпечною, про що мусить подбати роботодавець, а проконтролювати — профспілки. Перейматися безпекою на виробництві, щоб життя і здоров’я людей були захищеними, і допомогти у разі біди покликані й фахівці Державної інспекції праці.

— Із 2003 року Міжнародна організація праці офіційно відзначає Все світній день охорони праці, історія якого пов’язана із вшануванням пам’яті американських та канадських працівників, які загинули на виробництві. Його відзначають, щоб привернути увагу як працівників, так і керівників підприємств та суспільства загалом до того, чому відбуваються трагедії на виробництві і як цьому запобігти. Україна приєдналася до відзначення цього дня з 2006 року, — розповів голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега.