Електронне обслуговування клієнтів банків в Україні з кожним місяцем набуває обертів. Проте, за словами шеф-редактора Financial Club Руслана Чорного, на інтернет-банкінг у нашій країні припадає лише 9% усіх операцій фінустанов, а на мобільний (через мережу операторів стільникового зв’язку) ще менше — 3%. Українці повільно переходять зі звичайних послуг, які надають банки у своїх відділеннях та філіях, на електронне «диво». «Приміром, у нашої сусідки — Польщі — ці показники відповідно становлять 61 та 15%. Тож перспективи зростання частки електронного банкінгу в Україні непогані», — вважає експерт.
Директор із розвитку електронних каналів Альфа-Банку Ольга Папанова підтверджує правильність оцінки цього банківського сегменту. На її думку, інтернет- та мобільний банкінги, з якими активно працює її фінустанова, пропонують кардинально інший продаж послуг, що визначається швидкістю та якістю обслуговування. Адже клієнт уже не стоїть у чергах, а просто вдома або в офісі через інтернет проводить різні банківські операції із перерахування грошей, оплату за житлово-комунальні послуги тощо.
На думку першого заступника голови правління банку «Михайлівський» Віталія Шастуна, треба говорити про створення цифрового банку, який не потребуватиме ані філій, ані відділень. «Що ж до мобільного банкінгу, то кількість користувачів такими послугами зросла майже втричі. За нашими підрахунками, 70% клієнтів інтернет-банкінгу заходять у всесвітнє «павутиння» через мобільні телефони. За їхньої допомоги можна здійснювати майже все: платежі, перекази, перегляд залишків за рахунками тощо», — зазначає він. До того ж експерт переконаний, що незабаром клієнти зможуть без відвідування фінустанови та без підписування паперових документів оформити кредит. Однак з огляду на кризу в фінансовому секторі казати про це зарано. Таке собі можуть дозволити лише небанківські установи.
Утім, голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик не так оптимістично налаштований на швидкий розвиток інтернет-технологій і користування ними клієнтів банків: «Поки що ми не маємо передумов для довіри людей до цього сектору економіки. Багатьом треба повернути їхні гроші із банків, які закриваються чи там працює тимчасова адміністрація».
Проте банкір зазначає, що тенденція зростання обсягів депозитів фізосіб все ж таки є. Також, на його думку, підштовхує до розвитку інтернет-банкінгу і те, що установам потрібно зменшувати свої витрати. Так, щоб відкрити одне відділення банку, слід вкласти від 600 тисяч гривень. Може, за таких обставин фінансовим установам вигідніше не витрачатися на справу, за якою майбутнє — інтернет- та мобільний банкінг?
Однак не все так однозначно. Так, директор інформаційно-технологічного департаменту банку «Михайлівський» Олег Власенко вважає: щоб у банку «побудувати» повний цикл інтернет-технологій, треба вкласти 10 мільйонів доларів. Тож ця «перебудова» фінансової установи потребує чималих коштів.
Утім, Ольга Папанова вважає, що на цій справі можна і відчутно зекономити: «Треба розглядати сучасні гнучкі методології. До прикладу, запрошуємо відомих коучів та тренерів, які грамотно та якісно навчають наших системних адміністраторів та інших фахівців з інтернет-технологій. Отже, так набагато дешевше».
Однозначної поради щодо того, які саме технології (старі чи нові) надалі розвивати банкам, ніхто не береться давати. Проте фінансовим установам доведеться-таки робити вибір, адже, за словами Вадима Березовика, банки зазнають неабиякого тиску від інших фінкомпаній, а також поштових відділень, які надають такі самі послуги. Тому, на його думку, якщо банки залишатимуться у нинішньому становищі, то їм доведеться просто піти з ринку.
Однак дедалі більше людей пристають на інтернет-технології. Приміром, сплата за житлово-комунальні послуги через інтернет-сторінку фінансових установ. Це зручно і швидко. Отже, йти в ногу з часом банки заохочуватимуть і пересічні користувачі.
Ми в Google+