Міністерство інфраструктури продовжуватиме реформи, започатковані попереднім очільником Андрієм Пивоварським. Про це заявив профільний міністр Володимир Омелян під час «Українського інфраструктурного форуму-2016».
У пошуках інвесторів
Він нагадав, що йдеться про корпоратизацію найбільших підприємств (Укрзалізниці, Укрпошти тощо); приватизацію всіх держпідприємств транспортної інфраструктури (це приблизно 250 ДП), зокрема стратегічних (шляхом виведення зі списку стратегічних тих, що є лише умовно стратегічними), докорінне реформування морської галузі, Укравтодору, створення Дорожнього фонду, відкриття неба з ЄС тощо.
«Маємо великі претензії до якості українських доріг. Тут як ніколи важлива підтримка парламенту, який має проголосувати за створення Дорожнього фонду вже в цьому році, — наголосив міністр, — аби можна було швидше спрямовувати кошти на відновлення доріг, а згодом і на їх будівництво». А щоб Дорожній фонд не став черговою скарбничкою для окремих людей, серед пріоритетів міністерства — реформування та децентралізація Укравтодору, створення з нього максимально мобільної прозорої структури.
Щодо розвитку авіації, то, за даними очільника інфраструктурного відомства, Брюссель призначив дату підписання угоди про відкрите небо з ЄС на липень 2016 року. «Правду кажучи, це остання дата, в яку готовий повірити. Якщо відкриття не станеться, звертатимусь до ЄС із нагадуванням про дотримання слова», — не надто оптимістично, але з готовністю боротися заявив він.
На думку міністра, 13 державних стивідорів треба віддавати або на приватизацію, або у концесію, щоб не було корупції та зловживань. «Не варто тішити себе ілюзіями, що ми на 250 ДП знайдемо людей, команди, які вестимуть підприємства вперед. Цього не буде, бо і цих людей, на жаль, немає, — заявив міністр. — Тому єдиний вихід — нещадно приватизовувати всі підприємства і так боротися з корупцією, викривати всі схеми, робити їх публічними».
Голова Комітету Верховної Ради України з питань транспорту Ярослав Дубневич зауважив, що не варто впадати у крайнощі й віддавати все на приватизацію. Тим більше, що з 24 травня 2016 року набувають чинності зміни до Закону «Про державно-приватне партнерство». Тож інвестори можуть активніше застосовувати таке партнерство у формі договору про спільну діяльність чи про концесію.
«Маємо враховувати ризики під час приватизації транспортної інфраструктури. Приміром, формальний підхід до оцінки майна та відсутність індивідуального підходу до приватизації майна конкретного типу може призвести до заниження ціни, монополізації ринку транспортних послуг, погіршення якості надання послуг населенню, збільшення цін і тарифів та навіть виникнення загрози територіальній цілісності та безпеці України у прикордонних зонах та з моря», — наголосив Ярослав Дубневич.
Він нагадав, що Україні варто визначити транспортну стратегію, орієнтуючись на стратегію «Європа-2020», й адаптувати своє законодавство до європейського. І, звісно ж, піднімати рівень якості та безпечності перевезень пасажирів і вантажів, який не відповідає сучасним вимогам.
За словами Я. Дубневича, коефіцієнт транзитності в Україні один з найвищих у світі. Геостратегічне положення між країнами Європи, Азії та Близького Сходу дає змогу нашій країні бути ефективним транзитним мостом для перевезень товарів і пасажирів.
У бізнесу є претензії
«Те, що Україна має такий козир, обговорюють всюди, навіть в Азії, й чекають, коли логістика через країну поліпшиться. Бо потужні міжнародні компанії не інвестуватимуть у країну, доки дорогами неможливо проїхати, не розвинена логістика, є бюрократичні перепони і високі тарифи на перевезення, — наголосив заступник голови місії Посольства США в Україні Джордж Кент. — Ваша країна лежить на чотирьох великих транспортних маршрутах, і цим треба користуватися». Як приклад він навів Таїланд, де місцями інфраструктура навіть краща, ніж у США, й перевагу в співпраці й торгівлі надають йому, а не, скажімо, В’єтнаму. Бо там вчасно зрозуміли, що це відкриває торговельний потенціал, побудували порти і можуть здійснювати доставку вантажу будь-яким шляхом — автодорогою, водою, залізницею чи повітрям.
«Простого підписання угоди про ЗВТ з ЄС не достатньо, щоб відкрити торговельний потенціал країни. Дороги мають стати джерелом не сорому, а гордості, — продовжив представник посольства. — Глобальний ринок надзвичайно конкурентний, і високоякісна логістика та маршрути — важливий аспект конкурентоспроможності. За підрахунками фахівців, часом за якісної інфраструктури та логістики компанії економлять на транспортуванні до 60% енерговитрат. Тому Україні варто подумати над упровадженням зрозумілої та прозорої системи тарифів, моніторити рухомий склад на залізниці, домовлятися про розбудову аеропортів, доріг, морських портів, системи річкової логістики, щоб менше псувати дороги під час транспортування вантажів, удосконалити законодавство й почати приватизацію, зменшити час доставки й витрати на перевезення портами». При цьому, на його думку, правила гри для українських та іноземних інвесторів мають бути однакові.
Він також нагадав про потребу розвитку транспортного потенціалу Дніпра. Адже за радянських часів річка слугувала важливою транспортною магістраллю й нею транспортували 60 мільйонів тонн вантажу.
«Дніпро міг би бути, як Міссісіпі у США, але вже котрий рік поспіль цей проект блокують на рівні міністерства», — зауважив Олексій Вадатурський, гендиректор компанії «Нібулон», який інвестував у річкову логістику приблизно мільярд доларів і в травні має намір пустити кораблі Південним Бугом, де вже за власні кошти провів днопоглиблення.
Важливість цього проекту відзначила і заступник міністра аграрної політики та продовольства Владислава Рутицька. Вона наголосила на потребі розвитку портів та «шовкового шляху» і здешевлення агроперевезень, які найдорожчі на ринку, й скороченні термінів доставки товару.
Підлив оливи у вогонь і Надзвичайний і Повноважний посол Канади в Україні Роман Ващук. Він теж вважає, що інфраструктура має стати одним із пріоритетів України. Але крім цього треба, щоб у нас запрацювало верховенство права і корпоратизація. «Приватний капітал — не благодійний фонд. Селективне дотримання правил не додає оптимізму інвесторам», — зазначив він.
«Для України інфраструктура — питання виживання і розвитку, і це має розуміти нинішня влада», — продовжив голова Одеської облдержадміністрації Міхеіл Саакашвілі. Він, як завжди, не скупився на емоції. На його думку, для будівництва доріг Україні потрібно створювати великі міжнародні компанії, тоді й маленькі підтягнуться. Бо ті, що працюють в Україні, більше схожі «на мафію, що задорого будує автошляхи, які швидко псуються. Це видно на трасі Одеса — Київ. Ділянки, які будували турки, живі, а ті, де будувала місцева кавказька мафія, — в дірках», — наголосив він, додавши, що Україні стратегічно необхідно збудувати дорогу Одеса —Рені — шлях до ЄС та Закарпаття — українського туристського клондайку.
За словами Міхеіла Саакашліві, попри всі труднощі, в області продовжать проекти Митного термінала на морвокзалі, поромної переправи Орлівка — Ісакча, будівництва нового термінала в одеському аеропорту і ремонт дороги М-15 Одеса — Рені. Після цього слід буде переходити до будівництва автобану Одеса — Рені (на Бухарест) із мостовим переходом через Дністровський лиман.
Отже, транспортних проблем вистачає, і їх потрібно оперативно розв’язувати, якщо хочемо економічно розвиватись, а не котитися донизу. Один із пріоритетів для профільного міністра та Прем’єра — наведення ладу на автошляхах. Логічно було б розвантажити їх, більше використовуючи залізницю та річковий транспорт.
Ми в Google+