Нині дуже гостро постала проблема безробіття на селі. Проте її можна розв’язати, розвиваючи там органічне виробництво. Чому саме його? За кордоном давно зрозуміли, що отримувати радість від життя можна тільки споживаючи натуральну, вирощену без додавання «хімії», їжу. Це тільки у нас дітей у школах і дитсадках харчують за принципом «аби дешевше». А тоді бідкаємося, що вся нація невдовзі буде хворою. Тож, упроваджуючи органічне виробництво, можна одним пострілом двох зайців уполювати: батьків забезпечити роботою (відтак і зарплатами), а дітей — якісним повноцінним харчуванням. 

Міністерство інфраструктури продовжуватиме реформи, започатковані попереднім очільником Андрієм Пивоварським. Про це заявив профільний міністр Володимир Омелян під час «Українського інфраструктурного форуму-2016». 

У столиці стартував II Форум енергоефективного партнерства «Енергосервіс: інвестиції в енергоефективність бюджетної сфери та переваги для житлових будівель». Організатор заходу Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження запросило до участі в дискусіях представників Світового банку, міжнародних організацій, котрі готові вкладати кошти у відповідні українські проекти.

Думки щодо перспектив цієї реформи висловлювали представники вітчизняного та німецького уряду. А відкривав його Прем’єр-міністр Володимир Гройсман тезами про одне з головних завдань влади, громадського середовища та суспільства. Воно полягає у сприянні досягненню повної енергонезалежності України. Прем’єр вважає, що ресурсів країн вистачить, а управлінцям — можливостей. Формула успіху криється у трьох тезах: стати абсолютно енергонезалежними, розвивати альтернативну енергетику, заміщувати традиційні джерела енергії. Коли це буде здійснено? У середньостроковій перспективі. 

За кілька останніх років Покровський район Дніпропетровської області став своєрідним бізнес-туристичним об’єктом не тільки для українських, а й закордонних гостей, які цікавляться розвитком сімейних ферм та молочарських кооперативів. Адже тут створено об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (СОК) «Господар» та засновану ним першу в Україні кооперативну навчальну ферму з виробництва молока вищого сорту, а також СОК молочарського напрямку «Добробут Андріївки» із демонстраційною сімейною фермою. Все це завдяки співпраці і спільним проектам Міжнародного благодійного фонду (МБФ) «Добробут громад» (Heifer-Ukraine), «Екосистем Фонд Данон», «Данон Україна», Департаменту закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади CIDA/SOCODEVI, а також ДОГО «Сільськогосподарська консультаційна служба», спрямованих на розвиток молочарських та інших кооперативів в Україні. Триває вже третій етап (діє з липня 2013 по липень 2016) міжнародного спільного проекту «Розвиток молочарських кооперативів» (розпочатий у лютому 2010 року), зосереджений на реконструкції сімейних ферм та зміцненні кооперативів, членами яких є сімейні ферми. 

…Вона стояла на дні й дивилася на нас переляканими очима. Потім кинулася на покладену під кутом 45 градусів плиту бортика, послизнулася на гладкому бетоні, впала на коліна і знову зсунулася на дно. Зірвалася на рівні, знову кинулася вгору. На щастя, цього разу трапилася якась вибоїнка, і їй  пощастило вихопитися наверх і гайнути до найближчої лісосмуги.

Косулю, що втрапила у пастку одного зі зрошувальних каналів Запорізької області, я бачив років із 30 тому, але її сповнених жаху очей досі не можу забути. 

Поїзд прибув на кінцеву зупинку за розкладом. На пероні станції Лисичанськ побачила військових з автоматами. Якось стало не по собі і згадала одну з жінок у купе: «Лисичанськ — остання українська залізнична станція перед фронтом. Далі колії ведуть до окупованого Луганська». Але це, мабуть, лише в мене, людини не місцевої, були такі тривожні відчуття. Більшість пасажирів, хто до Лисичанська приїздить частіше зі столиці і живе тут, на прифронтову дійсність реагували спокійно, зосереджено: вони без метушні покидали вагони і зосереджено прямували до привокзальної площі.

— Залишатися пильним потрібно і зараз, — сказав під час зустрічі на вокзалі директор ТОВ «Лиспи» Олег Кострюков. — Місто, на щастя, сепаратистську кашу їло недовго (Лисичанськ під окупацією перебував менш ніж три місяці), але мирне небо цінувати навчилися.  

Електронне обслуговування клієнтів банків в Україні з кожним місяцем набуває обертів. Проте, за словами шеф-редактора Financial Club Руслана Чорного, на інтернет-банкінг у нашій країні припадає лише 9% усіх операцій фінустанов, а на мобільний (через мережу операторів стільникового зв’язку) ще менше — 3%. Українці повільно переходять зі звичайних послуг, які надають банки у своїх відділеннях та філіях, на електронне «диво». «Приміром, у нашої сусідки — Польщі — ці показники відповідно становлять 61 та 15%. Тож перспективи зростання частки електронного банкінгу в Україні непогані», — вважає експерт. 

Африка вже давно стала іншою і в політичному, і в економічному сенсах. Проте усталені стереотипи про цю чималу частину суші з мільярдним населенням, які склалися ще у ХХ столітті, заважають Україні серйозно з погляду міжнародної економічної співпраці й торгівлі ставитися до африканських країн.

Цим матеріалом ми продовжуємо цикл статей, присвячених експортним можливостям України. Останній з них вийшов у №84 від 5 травня, де йшлося про загальні проблеми стратегії експорту. Нині ж матеріал про цікавий континент, який останніми роками манить бізнесменів з усього світу. 

Населення

Кількість наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 березня 2016 р. становила 42 722,0 тис. осіб, упродовж січня — лютого 2016-го зменшилася на 38,6 тис. осіб.

Чисельність населення зменшилася за рахунок природного скорочення (42,7 тис. осіб), водночас зафіксовано міграційний приріст населення (4,1 тис. осіб). 

Напевно, не існує родини чи людини, яка б не мріяла про власне житло. Особливо це стосується молоді. Адже власні квадратні метри — показник самостійності й незалежності. Навіть нині, в часи економічної кризи, не всі згодні відкласти втілення цієї мрії до кращих часів. Та чи насправді у них є шанс? І чи зможе допомогти держава? Як почувається нині установа, покликана допомагати у цьому молодим громадянам?

Із цими та іншими запитаннями «Урядовий кур’єр» звернувся до виконувача обов’язків голови Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Сергія КОМНАТНОГО.