Добіг кінця термін, протягом якого керівництво Нацбанку України обіцяло завершити роботу над законопроектом про створення національного (а по суті державного) Кредитного реєстру (КР) під «пильним оком» регулятора. Не відомо, хто в цьому разі був чи є суб’єктом законодавчої ініціативи.

Саме в цю бази даних, за ідеєю регулятора, має надходити інформація про кредитоотримувачів та інших боржників від банків і небанківських установ. Саме останні на замовлення братимуть усе необхідне для себе з КР НБУ. Місяць тому керівництво Нацбанку впевнено заявило: треба, щоб це сталося з 1 вересня. Тобто розрахунки йдуть на те, щоб парламент до цієї дати ухвалив відповідний законопроект. Значимість реєстру, яким «заправлятиме» Нацбанк, дуже велика. Деякі банкіри навіть упевнені: якщо з’явиться такий Кредитний реєстр в редакції регулятора, то і бізнесу, і пересічним фізичним особам буде тяжко жити в нашій країні.  

У країні посилилася хвиля перетворень публічних акціонерних товариств (ПАТ) на приватні (ПрАТ), оскільки з 1 травня цього року набули чинності нові вимоги законодавства щодо діяльності акціонерних товариств. Зокрема, в законі про захист прав інвесторів скасовано норму, яка зобов’язувала акціонерні товариства, в яких понад 100 акціонерів, бути виключно публічними. Тепер за наявності волі акціонерів на загальних зборах вони можуть змінити тип товариства. Так виправляють помилку восьмирічної давності. 

Говорячи про певні здобутки Харківської області в енергоефективності та енергоощадності, варто акцентувати, що різновекторний підхід до розв’язання цієї проблеми дав змогу регіону знайти і внутрішні резерви, і значні закордонні інвестиції. 

Два місяці тому «УК» писав про загрозливу ситуацію, яка склалася на миколаївському летовищі. У публікації «Літаки летять на брухт» (№46 від 10 березня 2016 року) йшлося про те, як з території стратегічного об’єкта почали вивозити літаки і здавати їх на металобрухт. Факти викрили депутати Миколаївської обласної ради разом із громадськими активістами. Розголос у суспільстві привернув увагу виконавчої влади до проблем у повітряному просторі області й змусив всерйоз замислитися над тим, чи дійде миколаївський аеропорт до так званої точки неповернення. Тобто до критичної межі, після переходу якої немає вороття. Або все-таки перейде Рубікон. 

Питання, яке найбільше цікавить звичайних українських споживачів нафтопродуктів, схоже, вже в цьому місяці може зазвучати по-новому. Йдеться передусім про ціну на дизельне пальне, яке, як і бензини, за останній місяць-півтора дещо подорожчало через підвищення вартості нафти у світі. Річ у тім, що у сфері постачання саме дизельного пального очікують на досить цікаву подію: наприкінці цього місяця має запрацювати українська ділянка нафтопроводу Самара — Західний напрямок (його експлуатує компанія «ПрикарпатЗахідтранс»), що здатна серйозно посилити конкуренцію на внутрішньому ринку нафтопродуктів. 

У галузевих колах дискутують про те, які наслідки матиме запуск цієї потужної магістралі, що слугує для транспортування російського пального, для України загалом і конкретних споживачів зокрема. «Пальне з Білорусі чи Польщі, яке нині домінує на ринку, — це на 100% продукт переробки російської нафти, тому першоджерело забезпечення вуглеводнями не зміниться», — пояснює «Урядовому кур’єру» експерт паливного ринку Сергій Куюн. Проте, зазначає він, на енергетичному ринку країни з’явиться ще один напрямок постачання, який може суттєво вплинути на ціни. 

Полицям українських магазинів нині не бракує вітчизняної молочної продукції. Її різноманітний асортимент милує око покупця, який навряд чи переймається тим, що кількість поголів’я великої рогатої худоби зменшується і завтра наш ринок ризикує залишитися без молока. Селяни, які утримують корів, змушені їх вирізати через низькі закупівельні ціни на молоко, високі тарифи на електроенергію та інші чинники. І це при тому, що понад 70% молока в Україні виробляють саме в домогосподарствах населення. Отже, вони — основний виробник і постачальник молока на ринок України. 

В українському уряді, анонсувавши масштабний ремонт доріг, заявили, що виводитимуть автошляхи зі стану коми. Редакція започатковує рубрику «Дорожній контроль» і уважно відстежуватиме процес розв’язання цієї болючої для суспільства проблеми. Як відгукнулися на ініціативу Кабінету Міністрів в регіонах і яка новація допоможе в такій роботі?  

За даними керівника служби автодоріг в Запорізькій області Геннадія Тимченка, цього року держбюджет передбачає на експлуатаційне утримання та поточний ремонт доріг загального користування в області 156,4 мільйона гривень. Із них 93 мільйони витратять на експлуатаційні роботи та утримання доріг, 63 мільйони — на поточний середній ремонт. 

Позашляховик спритно обминав вибоїни на асфальті. Навіть не вірилося, що так майстерно керувала ним жінка. «А я вже звикла до таких доріг, — ніби вгадуючи мої думки, сказала невисока на зріст панянка. — Сьогодні ям уже значно менше, бо дороги почали ремонтувати». 

Глина доби палеоліту, та й сам завод, як мамонт — доживає віку. Видобуток сировини нагадує ідилічну картину темперою — теракотових кольорів.  Керівник підприємства Анатолій Мусієнко розповів, як вдається вижити. 

Вінниця відсвяткувала Дні Європи разом із Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом. Він вітав жителів рідного міста словами стратегічного спрямування, заявивши, що уряд працює над створенням Дорожнього фонду, проведенням децентралізації управління доріг та забезпеченням їх ремонту, щоб відродити дорожнє господарство. Дорожній фонд входитиме до складу державного бюджету, в який і акумулюють ресурси. Однак це рішення парламентарії ухвалюватимуть не раніше вересня.

Почули вінничани й про намір уряду передати державні дороги місцевого значення на місця під управління обласних державних адміністрацій. Для цього проводитимуть децентралізацію управління вітчизняних доріг. «Ми все з Києва передамо, державні дороги місцевого значення на місця, на обладміністрації, які управлятимуть цим процесом. Далі ми туди передамо кошти і ресурси. Ви побачите, що за два-три роки ситуація з дорожнім господарством буде зовсім інша і якісно краща», — зазначив Прем’єр, додавши, що у місцевих бюджетах є ресурси для співфінансування ремонту доріг через збільшення надходжень завдяки фінансовій децентралізації.