Одне з важливих завдань, поставлених перед урядом після Революції гідності, — дебюрократизація і дерегуляція. Це мало стати для українських підприємців та іноземних інвесторів сигналом про те, що країна змінюватиметься. Адже протягом останніх 25 років наша країна, на жаль, не могла похвалитися хорошими умовами ведення бізнесу. Водночас громадяни демонстрували справді унікальні приклади того, що навіть усупереч усім складнощам вони можуть успішно вести бізнес. У країні нині зареєстровано понад 3 мільйони суб’єктів підприємницької діяльності — це як фізичні, так і юридичні особи. Попри складну регуляцію, бюрократію, корупцію, яка існувала впродовж 25 років у державному секторі, українці виявилися одними з найпідприємливіших серед жителів країн Євросоюзу.

«Кілька років тому, коли ми разом із представниками Мінекономіки почали аналізувати кількість регуляторних актів, то нарахували понад 3,5 тисячі, а також приблизно 70 різних інспекцій та агенцій, які перевіряли компанію чи підприємця під будь-яким приводом: починаючи від пожежної безпеки, закінчуючи тим, чи правильно розставлено стільці в офісі, — наголошує міністр юстиції Павло Петренко. — Тоді потрібні були швидкі рішення. Першим із них стало запровадження мораторію на проведення перевірок. Це рішення критикували передовсім державні чиновники, які втратили можливість ходити по офісах та «збирати» кошти. Вважаю, що це було одним із найправильніших рішень. Оскільки під час війни та складної економічної ситуації українські підприємці просто не витримали б того масового походу інспекторів, який постійно відбувався в мирний період. І якщо в звичайний час український бізнес із цим явищем мирився, то під час війни це було б мародерством щодо кожного підприємця».

Друге, що слід було швидко робити, — ліквідовувати регуляції, які заполонили українське законодавство.

Мін’юст спільно з експертами й колегами із Мінекономіки на найближчих засіданнях уряду ініціюватимуть затвердження уточненого плану заходів щодо спрощення ведення бізнесу.

«Цьогоріч ми маємо отримати чітку дорожню карту реформ у цій сфері, яка забезпечить виконання зобов’язань Кабміну щодо входження України до 2018 року в топ-50 у загальному рейтингу легкості ведення бізнесу, — зазначає очільник Мін’юсту. — Торік країна зробила чималий крок до цієї мети. За оцінками експертів, у рейтингу Doing Business 2016 року Україна зможе піднятися із 83-го на 65-те місце».

Цей рейтинг дає іноземним інвесторам можливість оцінити державу. Кожен його пункт приносить державі 500—600 доларів інвестицій. Торік Україна піднялася із 96-ї на 83-тю позицію в рейтингу завдяки дерегуляції у сфері реєстрації бізнесу.

«Тоді ми ухвалили пакет революційних законів у сфері реєстрації бізнесу та нерухомості. Прибрали монополію міністерства на ці реєстраційні дії, відмовилися від цих функцій та передали їх місцевим органам влади, нотаріусам та акредитованим суб’єктам, — розповідає Павло Петренко. — Також ми  запровадили систему спрощення документів та онлайн-реєстрації, відкрили доступ до реєстрів. Фактично унеможливили побутову корупцію, що і дало можливість піднятися в рейтингу».

Співголова Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні Іван Міклош наголосив, що Україна перебуває нижче від свого потенціалу в економічній галузі. «Якщо Україна продовжить розпочаті реформи, то вона вже через три роки зможе досягти системного зростання — 6—7% за рік, — переконує Іван Міклош. — Якщо реформи проводитимуть і бізнес-середовище змінюватиметься, то Україна зможе залучати інвесторів у сферу масового виробництва. Проведення реформ — це не технічна проблема, а політична. Також варто сказати, що в Україні є одна велика проблема — популісти, які не мають рішень, а лише перекручують події. Саме вони намагаються переконати, що всі негаразди відбулися через реформи. Насправді всі проблеми були через те, що реформи не відбувалися з 1990-х років. Ще одна проблема країни — податкове навантаження на бізнес».

Для вітчизняного бізнесу, додає президент Союзу українських підприємців В’ячеслав Клімов, пріоритетами є дерегуляція, податкова й митна реформи. Український бізнес повірив у зменшення єдиного соціального внеску, завдяки чому у нього з’явився шанс вийти із тіні, принаймні у контексті заробітних плат. Український підприємець менш за все хоче бути злочинцем. Для нього влада має створити такі умови, щоб підприємцю було вигідно працювати.