Зібрання уряду розпочалося вітальним словом з нагоди Міжнародного дня захисту дітей. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман присвятив п’ять хвилин потребі турбуватися про найменших у нашій країні громадян, дбати про їхні права, створювати нормальні умови для життя й розвитку. Він вважає справедливим наміром щодня присвячувати час для створення якісніших умов життя українських дітей. У цьому розрізі головне — пам’ятати про особливі дитячі потреби, наприклад, гідні умови перебування в дитячому садку, якісну шкільну освіту, розвиток здібностей у ранньому віці. У ході заходу увага міністрів фокусувалася на двох питаннях: оздоровлення неповнолітніх українців та успіхи й невдачі, які виникли в результаті запровадження електронної системи публічних закупівель ProZorro. 

Перед тим як надати слово доповідачам, глава уряду вирішив поговорити про наболіле. З одного боку, уряд має працювати на розвиток національної економіки, наповнюючи держбюджет і через нього модернізуючи всі сфери життя включно із забезпеченням соціального захисту громадян, а з іншого — пам’ятати, що слід ще й раціонально витрачати ці кошти. 

На цю потребу саме й працюватиме запроваджена два місяці тому система ProZorro. І вчора урядовці докладно проаналізували нововведення та сформували певний план модернізації.

Кабмін обіцяє звільняти тих керівників держустанов, хто не перейде на нову систему закупівель. Фото з Урядового порталу

Є шанс удвічі менше витрачати

Володимир Гройсман заявив, що система має охоплювати 100% закупівель країни. Свою позицію він означив так: «За кількома позиціями маємо різні ціни майже вдвічі. Тобто можемо або вдвічі більше закуповувати, або вдвічі менше витрачати, розподіляти ресурси. Нема чого ділкам брудні руки пхати в національний бюджет. Можна заощадити десятки мільйонів. Ми розуміємо, як розвивати національну економіку, ефективно використовувати ресурси, забезпечувати розвиток країни».

Володимир Гройсман доручив Міністерству економічного розвитку і торгівлі підготувати постанову про обмін даними електронних реєстрів органів виконавчої влади задля контролю замовників і виконавців у системі електронних державних закупівель ProZorro.

Опісля Прем’єр привітав країну з ухваленням Закону «Про внесення змін до статті 9 Закону «Про лікарські засоби» щодо спрощення їх державної реєстрації. Тепер якісні ліки, які виробляють і споживають на ринках країн ЄС, США, Канади, Австралії, Японії, будуть у вільному доступі і в Україні. Ці медичні препарати матимуть не завищену ціну. За принципову позицію він висловив подяку Голові Верховної Ради Андрієві Парубію, президії парламенту та народним депутатам, які забезпечили проходження законопроекту через профільний комітет.

«Понад місяць із законом відбувалися детективні історії: то кому не там поставлено, то літеру, спотворювали та законсервовували документ. 5—6 фірм впливали на фармацевтичний ринок країни. Після того як Президент підпише документ, поставимо крапку в цій історії. Ми розвиватимемо конкурентне середовище на цьому ринку», — означив позицію Володимир Гройсман.

Згодом він попросив звернути увагу присутніх на голосування популістів за зміни до цього закону. Мовляв, від певних політичних сил лише одиниці віддавали голоси. Глава уряду висловив бажання побачити електронні декларації таких політиків і з’ясувати, чи мають вони майно за кордоном, стосунок до незадекларованих офшорних компаній, чи туди зараховували кошти від газових оборудок, чи мали вони стосунок до знищення газовидобувної галузі.

«Таких питань десятки. Важливо, щоб ми були відвертими, говорили про реальний стан справ. Я за свободу слова, щоб усе було відкрито, але якщо людина проводить багато часу в публічному просторі, це означає, що в неї немає роботи. Це тільки піар», — додав він.

Уряд не планує зупинятися на одному законі, тому опосередковано попросив народних обранців підтримувати більше рішень, зокрема щодо змін у роботі митної служби, проведенні державних закупівель. «Усі ці реформи робитимуть країну багатою, а її громадян — заможнішими», — резюмував Володимир Гройсман.

Кошторис поповниться п’ятьма мільярдами

У загальних рисах про систему ProZorro розповідав перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів. Так, реформа публічних закупівель — частина плану дій уряду на рік. Її створювали півтора року без бюджетного фінансування. Ця система перемогла 18 травня у категорії «Публічні закупівлі» в міжнародному конкурсі World Procurement Awards 2016 у Лондоні. Щорічну світову премію у сфері закупівель у вигляді статуетки Степан Кубів поставив на стіл Прем’єрові.

«Ця програма — взірець позитивних змін у країні. За кілька місяців ми заощадили півтора мільярда гривень, оголосили 100 тисяч тендерів, маємо 5800 закупівельників», — сказав урядовець. Докладніше про суть нововведень говорив його заступник та керівник проекту Максим Нефьодов. Він анонсував з 1 серпня повний перехід органів місцевої влади та комунальних підприємств на модель публічних закупівель.

Досягнення системи — її повний електронний формат, що знімає навантаження із закупівельників. Загалом термін розгляду скарг скорочується втричі.

«У нас уже акредитовано вісім електронних торговельних майданчиків. Ще сім з’являться найближчими тижнями. Це широкий вибір інтерфейсів та якості обслуговування. Наш результат за два місяці: 3,5 тисячі держзамовників оголосили закупівлі. З них 2,6 мільярда гривень — надпорогові закупівлі, а 2,7 — допорогові. Економія на проведених тендерах становить 14%», — підрахував Максим Нефьодов.

Лідером за якістю запровадження закупівель стала Дніпропетровщина. Там відсоток успішно закритих закупівель на рівні 55. За кількістю закупівель найуспішніший Київ, який одним із перших перевів допорогові закупівлі в електронний формат, однак зі столиці надходить і найбільша кількість скарг.

Які ж переваги системи? Якщо вірити словам посадовців, вона дає змогу заощаджувати кошти громади та раціонально використовувати бюджет. Цьогоріч кошторис має поповнитися на 5 мільярдів гривень, а заощадження наступного року, за ідеальним сценарієм, становитимуть 50 мільярдів гривень.

Датою повного переходу на ProZorro стане 1 серпня. Хто з керівників держустанов та підприємств не буде здатен цього зробити — втратить крісло.