Хутровий ринок: сплав науки і практики

Хутровики — мудрі й далекоглядні люди. До сезону вони готуються заздалегідь. Про це переконливо йшлося на Міжнародному форумі з хутра, який відбувся в Київському національному університеті технологій та дизайну. Чому не на підприємстві, а в навчальному закладі? Бо підприємці і промисловці визнають його своєрідним локомотивом галузі, що продукує інноваційну продукцію й готує кадри, здатні її впроваджувати в життя.

Мало хто знає, що хутрова галузь об’єднує понад 200 підприємств. Україна має повний цикл виробництва: від розведення хутрових звірів до перероблення й реалізації готових виробів. Галузь конкурентоспроможна на світовому ринку. Частка України у світовому експорті хутра становить понад 32 мільйони доларів США, а хутрової сировини — 23 мільйони доларів. За оцінками фахівців, щорічний роздрібний оборот з реалізації хутра й хутряного одягу в нашій державі становить близько 400 мільйонів доларів. А виробничі потужності з перероблення сировини й випуску виробів з неї використовують лише на 10—30%. Що ж робити, щоб активізувати процес?

Наука визначає стратегію

Тримаю в руках унікальну працю «Хутровий ринок України», підготовлену й видану Київським національним університетом технологій та дизайну. Дуже красиво оформлена — очей не відірвати. Ще більше захоплює зміст. Адже проаналізовано не тільки розвиток галузі, а й запропоновано концепцію її піднесення, схвалену Вченою радою університету та взяту Українською асоціацією хутровиків за орієнтир.

Стратегічна мета концепції полягає в розвитку виробництва на основі глибокого й повного перероблення вітчизняної сировини з використанням нових технологічних та економічних рішень. Запропоновано насичення внутрішнього ринку товарами вітчизняного виробництва у стовідсотковому обсязі, а також розвиток експортного потенціалу. Університет пропонує для цього новітні технології, готує кваліфікованих технологів та дизайнерів. А ще продовжує науковий і технологічний супровід виконання поставлених завдань. Участь у дослідницькій та впроваджувальній роботі беруть не лише викладачі, а й, що дуже важливо, студенти. Так вони входять у виробничий процес, починаючи зі студентської лави. Для цього, звичайно, мало спілкуватися тільки з викладачами. Потрібні контакти з провідними дизайнерами світу, а також з однолітками з інших країн.

Молодь об’єднується для творчості

Щоб дати такому процесу імпульс, Українська асоціація хутровиків, Київський національний університет технологій та дизайну за підтримки Міжнародної хутрової федерації провели в КНУТД Міжнародний форум з хутра.

— Його мета, — каже виконавчий директор Української асоціації хутровиків Алла Ємельянова, — залучити молодих вітчизняних дизайнерів і модельєрів до міжнародного руху молодих і майбутніх хутровиків.

На форумі підкреслювали, що хутрова промисловість України — одна з найбільш розвинених та перспективних галузей вітчизняної легкої промисловості, яка поступово виходить на вищий рівень. Підтвердження цього — активізація співпраці з міжнародними фаховими асоціаціями й іноземними компаніями, успішна участь відомих українських виробників і дизайнерів у спеціалізованих міжнародних виставках, конкурсах, аукціонах.

У сучасних умовах відкритості ринку підвищується потреба в об’єднанні зусиль хутровиків, освітян та науковців задля реалізації спільних проектів з розроблення і впровадження інновацій, реалізації конкурентних переваг вітчизняної продукції і на внутрішньому, і на зовнішніх ринках.

Дієва форма інтеграції учасників хутрового ринку — проведення заходів, спрямованих на приєднання молодих і майбутніх українських дизайнерів до міжнародного хутрового руху, їхнє ознайомлення із сучасними технологіями з дизайну й пошиття виробів із різних видів хутра, встановлення ефективних ділових контактів і узгодження перспективних та поточних планів подальшої плідної співпраці в цій важливій економічній сфері.

Відзначаючи важливість поставлених завдань, учасники Міжнародного форуму з хутра FUR FUTURES UKRAINE створили комплексну робочу групу з розвитку співпраці у просуванні й виготовленні конкурентоспроможних хутряних виробів. Їй у тісній взаємодії з Українською асоціацією хутровиків і Київським національним університетом технологій та дизайну належить здійснити результативну роботу щодо: 

♦ продовження системних досліджень вітчизняних і зарубіжних ринків хутряних виробів;

♦ надання членами асоціації інформації та консультацій, а також хутрової сировини і технологічної підтримки з її вичинки для подальшого використання в проектуванні та пошитті хутряних виробів, як і хутрових напівфабрикатів для їх виготовлення для комплексної підготовки майбутніх фахівців та проведення відповідних наукових досліджень в університеті в рамках запропонованої співпраці;

♦ розробки перспективних моделей одягу з хутра на основі практичної підготовки студентів спеціальності «Дизайн» на базі кафедр ергономіки та проектування одягу, дизайну, художнього моделювання костюма;

♦ сприяння просуванню спільних проектів на ринок.

Представник Міжнародної хутрової федерації Горана Стоянович (Великобританія) високо оцінила інтелектуальний потенціал молодих українських дизайнерів за результатами їхньої участі в міжнародних показах. Вона запевнила, що Міжнародна хутрова федерація всіляко сприятиме підготовці українських хутровиків. Зокрема планують запросити студентів університету для набуття досвіду за кордоном.

Президент Української асоціації хутровиків Ігор Зварич щиро подякував працівникам університету за підготовку кваліфікованих кадрів і розроблену концепцію розвитку галузі. Він привітав створення молодіжної гілки асоціації і в залі форуму прийняв рішення про надання двох грантів — як для вичинки, так і моделювання й пошиття одягу з хутра — для проходження практики найкращих студентів на одному з провідних підприємств держави.

Микола ПЕТРУШЕНКО
для «Урядового кур’єра»

АВТОРИТЕТНО

Іван ГРИЩЕНКО, ректор Київського національного університету технологій та дизайну, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, професор:

— Міжнародний форум хутровиків вкотре підтвердив правильність обраного університетом курсу — бути дослідницьким, вести практично орієнтовану підготовку спеціалістів. Йдемо цим шляхом уже 86-й рік. Звичайно, кожен період має свої особливості. Але завдання виконуємо одне на всі часи: готуємо для держави кваліфіковані кадри. Аби якість освіти відповідала вимогам часу, постійно вивчають нові методики й наші викладачі. Якщо раніше йшлося про професорсько-викладацький склад, то тепер — про науково-педагогічних працівників. Учитель має бути дослідником і нести студентам найновіші знання.

При цьому не забуваймо, що освітня діяльність — вид економічної діяльності. Одним із її проявів стала розробка концепції розвитку хутрової галузі. І вітчизняні, і спеціалісти інших країн належно її оцінили. Свідчення цього — Міжнародний форум з хутра, який провели саме в нашому університеті. Ми вдячні його співорганізаторам. Молоді, без перебільшення, він ніби дав крила. Студенти побачили перспективу, відчули свою потрібність, а також готовність виробничників і Міжнародної хутрової федерації сприяти їм у становленні. Форум завершився, а наша робота отримала новий імпульс для її поглиблення.