Стратегічний міжвідомчий форум «Реформа медицини: фінансування, управління, первинна медична допомога» відкривали високопосадовці з уряду, Адміністрації Президента та Міністерства охорони здоров’я. Разом із ними у Клубі Кабінету Міністрів шукали відповіді на питання, як дати життя реформі охорони здоров’я у 2017 році, народні депутати, члени ВООЗ, USAID, Глобального фонду, UNICEF та посольств. У деяких панельних дискусіях форуму брали участь голови обласних державних адміністрацій, міські голови найбільших міст України та керівники департаментів охорони здоров’я місцевих органів влади.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман говорив про готовність уряду розпочати найближчим часом повноцінну реформу системи охорони здоров’я. Незабаром він пообіцяв презентувати низку пропозицій. Глава уряду також попросив учасників форуму вважати реальний стан справ у сфері охорони здоров’я  викликом, на який слід дати ефективну й адекватну відповідь. Зі свого боку уряд готовий ухвалювати потрібні рішення. 

Яскраво-лимонного кольору дрон із донорським серцем чоловіка, що загинув в автокатастрофі, летить до шпиталю. Пізніше його пересадять молодій пацієнтці. Це не сцена з фантастичного фільму, а відео з індійського шпиталю, яке можна переглянути на YouTube. Так у країні, де кілька останніх років активно розвивають трансплантологію, розв’язали проблему транспортування донорських органів, придатних для пересадки лічені години, оминаючи вуличний трафік. 

Упровадження медичного страхування — вічна тема для української системи охорони здоров’я. Навіть важко пригадати, скільки законопроектів щодо впровадження медстрахування запропоновано. Протягом 20 років, попри безліч дискусій, обговорень і обіцянок, що «вже ось-ось», воно в Україні так і не народилося.  Зокрема учасники цього процесу ніяк не домовляться, хто управлятиме фондом, який акумулюватиме страхові гроші та на основі яких алгоритмів їх розподілятимуть.

Ця ошатна доглянута споруда у провулку Громадянському міста Сум добре відома тисячам донорів обласного центру. Та не лише їм. Адже сюди часто звертаються ті, хто потребує донорської допомоги для рідних, близьких, знайомих, коли рахунок життя йде на хвилини. На спільне щастя, всі вони знаходять не тільки розуміння, а й практичну підтримку. Про роботу ТОВ «Сумський обласний центр служби крові» «УК» розповідає його директор Наталія ТРОФИМЕНКО. 

Про медичну реформу в українському  суспільстві  тривалий час не говорить тільки лінивий.  Було зроблено й конкретні кроки: щоб пересвідчитися, чи життєздатні накреслені  плани, було обрано  кілька пілотних регіонів. Звісно, до переходу на ту модель надання медичних послуг, яка б задовольнила і пацієнта, і лікаря,  ще далеко, але певні зрушення є. Зокрема  щодо   перебудови системи підготовки кадрів у вищій школі. Піонер у цьому питанні — Одеський національний медичний університет.

У світі за останні десятиріччя розроблено стандарти медичної освіти, що відповідають сучасним вимогам життя та стану розвитку науки. У 2009 році Всесвітній альянс безпеки пацієнтів за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я опублікував «Керівництво з гарантування безпеки пацієнтів», у якому йдеться й про те, що установи повинні створити безпечне та надійне освітнє середовище для навчання студентів клінічних навичок. 

Він дивом уцілів і майже місяць прожив з осколком у серці. В середині серпня 23-річний командир взводу 30-ї бригади Євген Волок біля Старогнатівки підірвався на міні. Осколки уразили мозок, легені й серце.

За що хапатися лікарям, коли життя прошитої смертоносним залізом людини висить на волосині? В серці — кровотеча, в мозку — набряк.  На консиліумі вирішили оперувати спершу мозок, потім, коли стан  буде стабілізовано, зайнятися серцем. В обласній лікарні ім. Мечникова, що в Дніпрі, бійцю терміново зробили кілька складних втручань, зокрема зашили рану серця, зробили операцію на головному мозку. Кілька днів — кома, Євгена тримали на штучній вентиляції легенів.  

Торік майже 11 тисяч киян захворіли на злоякісні новоутворення, майже п’ять тисяч померли від них. Про те, як ведуть боротьбу за кожне життя та що заважає цьому, говоримо з головним лікарем Київського міського клінічного онкологічного центру Олександром КЛЮСОВИМ. 

На сьогодні 82% ліків, що були замовлені за кошти державного бюджету 2015 року, вже доставлено в Україну і більшість із них розвезено по регіонах. Наприкінці минулого тижня, за словами в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, за допомогою народних депутатів, Мінфіну та Мінекономіки вдалося розв’язати проблему з ліками для онкохворих дітей. Ці ліки майже три місяці було заблоковано на українській митниці. «Сподіваюся, до кінця тижня ми їх розмитнимо й відтак отримаємо 95% всіх закуплених препаратів», — сказала вона під час години запитань до уряду в парламенті, запевнивши, що до кінця листопада надійде решта препаратів. «Йдеться про вакцини, 50% яких уже доставлено. Нині стовідсоткової потреби в них немає, тому завозитимемо їх пізніше, щоб мати найдовший термін використання цих препаратів». 

За п’ять днів вакцину, яку минулого тижня доставив в Україну Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), розподілять по регіонах, повідомила журналістам на брифінгу в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. «Відтак на сайті міністерства буде інформація, скільки доз вакцини поїхало в конкретну область. Вакцину БЦЖ замовили в канадського виробника, вона прекваліфікована ВООЗ та виробляється в Болгарії», — сказала вона. До середини вересня, пообіцяла Уляна Супрун, останні дві вакцини, закуплені за кошти держбюджету 2015 року, доставлять в Україну. Загалом через ЮНІСЕФ Україна закупила 8 вакцин. 

Головна проблема державних установ, що опинились у так званій сірій зоні поблизу лінії розмежування, де не припиняються бойові дії, — це кадри.