На сучасному етапі перетворень в освіті України у процесі спрямування її до європейських стандартів загострюється проблема підвищення якості та змісту підготовки фахівців середньої ланки медичної галузі. Медичні заклади мають здійснювати професійну підготовку компетентного фахівця, спроможного не лише надавати медичні послуги, а й підвищувати рівень якості охорони здоров’я загалом.

Володимир Козявкін — доктор медичних наук, відомий науковець і дослідник, фахівець у галузі неврології та медичної реабілітації. Сформовану під його керівництвом Трускавецьку школу реабілітації добре знають не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу. Міжнародна реабілітаційна клініка Козявкіна — це багаторічний досвід реабілітації пацієнтів з різноманітними неврологічними захворюваннями, йдеться і про дитячий церебральний параліч, наслідки травм і захворювань центральної нервової системи, затримку моторного розвитку в дітей, аутизм та інші розлади аутистичного спектра тощо.

До цієї операції готувалися особливо ретельно. І хоч усі ризики було вже добре зважено й продумано, все-таки залишався сумнів: чи не діють медики занадто самовпевнено, адже пацієнт має 91 рік? Колишній військовий льотчик Борис Грицевський від природи мав чудове здоров’я. Однак перевантаження, яким піддавав свій організм під час польотів, інші життєві випробування зробили свою справу. Його невтомне серце почало останнім часом підводити. А госпіталізувати дідуся змусили симптоми, які називають екстреними. Характерні ознаки загострення ішемічної хвороби серця зумовили невтішний діагноз: ризик інфаркту міокарда.

З кожним днем зменшується кількість жителів регіону, які з недовірою ставляться до щеплення проти коронавірусу. І це цілком зрозуміло, бо не лишилося в області та й в інших регіонах родини, яку б не зачепила пандемія. Літні люди, щоб уберегти себе і своїх близьких від підступної і небезпечної хвороби, відкинули всі вагання і йдуть до пунктів щеплення. Їх в області сто сорок, з яких 34 працюють у Харкові.

Програму медгарантій на рівні вторинної (спеціалізованої) меддопомоги упроваджують із 1 квітня 2020 року, коли заклади охорони здоров’я, які надають вторинну меддопомогу, розпочали роботу за договорами з Національною службою здоров’я. Заявлений принцип роботи НСЗУ — оплата фактично наданих послуг пацієнтові згідно з визначеними тарифами, що відображають фактичні витрати закладів на надання тієї чи іншої допомоги, достатні для якісного обслуговування пацієнтів, які вперше отримали змогу лікуватися у приватних закладах за державні гроші, тобто власні податки.

Кожен з нас, звертаючись до лікарні, має надію, що там обов’язково допоможуть. А якою має бути медична допомога? Головне, щоб недалеко добиратися і недорого обійшлося? Чи передусім якісною і безпечною? Низька кваліфікація медиків, недбалість, байдужість часто призводять до лікарських помилок і трагедій.

Рік тому ВООЗ проголосила початок пандемії COVID-19. За цей час у світі на коронавірусну недугу офіційно перехворіло понад 120 мільйонів людей, майже 2,7 мільйона померли. В Україні інфекція вразила понад 1,5 мільйона осіб, зареєстровано близько 29 тисяч смертей, серед них 613 медиків.

Ця недуга входить в десяток найсмертельніших у світі. За даними ВООЗ, до 2030 року діабет буде на сьомому місці в цьому списку. Своєчасна діагностика може врятувати мільйони життів, адже перебіг захворювання часто безсимптомний, і багато людей дізнаються про нього лише після серйозних ускладнень. Для підвищення рівня знань про діабет і проведення масової перевірки співвітчизників на це захворювання громадська організація «Асоціація лідерів сталого розвитку» ініціювала всеукраїнську програму «Врятуй собі життя — перевірся на діабет».

Рано ми зраділи, повіривши, що коронавірус відступає і незабаром зможемо повернутися до звичного ритму життя. Статистика останніх днів перекреслила ці сподівання, зростання захворюваності вже називають третьою хвилею COVID-19.

Якби на інформацію про існування ефективного і доступного засобу в боротьбі з коронавірусом натрапив у інтернеті, відразу б вирішив, що це черговий фейк або ж спроби спритних ділків побудувати бізнес на пандемії. Однак у цьому разі інформація надійшла з перших вуст — від наукового керівника розробки завідувача лабораторії та клінічного відділу молекулярної імунофармакології Інституту мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України, доктора фармацевтичних наук, професора Артура Мартинова.