На засіданні Національної ради реформ Президент Петро Порошенко говорив про різні аспекти життєдіяльності країни, однак розпочати учасників заходу попросив із себе — стати рішучішими та зважати на ситуацію. «У нас просто немає права відступати, уповільнювати реформи, заговорювати їх, не демонструвати рішучого та впевненого прогресу, — звернувся до присутніх глава держави. — Годі посипати голову попелом нібито через відсутність реформ. Зміни мають посилити державу і зробити ефективнішою боротьбу з агресором, і не лише на фронті. Ми маємо довести і продемонструвати всьому світові, що нова українська влада, нове українське суспільство здатні запропонувати абсолютно іншу модель, за якою розвиватиметься Україна».На засіданні Національної ради реформ Президент Петро Порошенко говорив про різні аспекти життєдіяльності країни, однак розпочати учасників заходу попросив із себе — стати рішучішими та зважати на ситуацію. «У нас просто немає права відступати, уповільнювати реформи, заговорювати їх, не демонструвати рішучого та впевненого прогресу, — звернувся до присутніх глава держави. — Годі посипати голову попелом нібито через відсутність реформ. Зміни мають посилити державу і зробити ефективнішою боротьбу з агресором, і не лише на фронті. Ми маємо довести і продемонструвати всьому світові, що нова українська влада, нове українське суспільство здатні запропонувати абсолютно іншу модель, за якою розвиватиметься Україна».
Судову гілку влади Президент назвав головним гальмом у процесі повного перезавантаження влади. «Поки що вона стоїть як скеля, об яку розбиватимуться найпотужніші реформаторські хвилі. Нам треба якомога швидше прийняти узгоджений законопроект, який дасть змогу ефективно змінювати судову гілку влади», — заявив він. Окрім цього, слід обмежити вплив інших гілок влади на суди.
У цьому процесі Петро Порошенко відмовляється від ролі спостерігача. Мотивує позицію тим, що невдоволення станом справ у судах пересічні українці адресують саме йому.
«Якщо ми дозволимо неочищеному суддівському корпусу варитися у власному соку, змін у судовій системі не дочекаються навіть наші діти! Суди й досі не спромоглися навіть люстрацію почати», — пояснив глава держави.
Він не оминув увагою й заяву Голови Верховної Ради Володимира Гройсмана щодо намірів ухвалити завтра в першому читанні проект змін до Конституції (разом зі скасуванням депутатської недоторканності обмеженню підлягатиме й недоторканність суддів). У цьому розрізі Петро Порошенко звернувся до деяких посадовців, котрі заявляють про потребу скасувати недоторканність Президента: «Будь ласка, готуйте закон про порядок імпічменту, якщо такий документ потрібен, або інші речі, які треба змінювати у Конституції. Але не треба чекати зняття депутатської недоторканності, посилаючись на ті чи інші причини. Не вийде».
.jpg)
Навіщо потрібні чесні суди?
Для ефективної роботи Національного антикорупційного бюро міністр юстиції Павло Петренко отримав завдання не забувати про міжнародні зобов’язання України щодо узгодження пенітенціарної системи з європейськими стандартами. Від міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса Президент очікує рішучих дерегуляційних змін. Він готовий обговорити з посадовцем концепцію реформування державних підприємств, яка передбачає сучасний аудит, призначення незалежних членів ради директорів, прозору процедуру кадрових призначень і грошових компенсацій керівникам цих підприємств.
На часі й поява порталу для петицій громадян. Завдяки цьому нововведенню українці реалізовуватимуть юридичне право звертатися до органів влади електронною поштою. Така практика поширена в демократичних країнах. В Україні, за оцінками Президента, «технологія колективного впливу громадян на владу» має стати проривом. «Вітчизняна модель петиції запозичена з британського, німецького та американського досвідів. Голос однієї людини влада може й не почути, а петиція — це вже потужний хор», — підкреслив Петро Порошенко.
«Національній раді реформ слід підтримати ініціативу щодо запровадження широкої недійної програми «Що таке реформи в Україні і що треба робити». Це потрібно, щоб посадова особа, відповідальна за свій напрямок, пояснювала українцям зміст, цілі реформ, коли і що, і як буде досягнуто».
Прем’єр-міністр України
Арсеній ЯЦЕНЮК
Сам проект матиме назву «Цифрова Україна». Він передбачає безпрецедентну відкритість електронних даних, пов’язаних з роботою органів влади, публічних фінансів, державних реєстрів, державних закупівель, статистичних даних.
А Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк розпочав виступ пропозицією створити посаду віце-прем’єр-міністра з питань європейської інтеграції, який відповідатиме за рух європейських реформ в Україні. Поки що цей процес курирує заступник Міністра Кабінету Міністрів з питань європейської інтеграції.
Базою для втілення в життя перетворень Арсеній Яценюк вважає Угоду про асоціацію з ЄС. Усю відповідальність за проведення реформ він поклав на членів Нацради. А в процесі змін попросив не переводити вектори на «крайнього», натомість шукати вихід із непростої ситуації. Вже потім глава уряду назвав спроби змінити систему оподаткування єдиним соціальним внеском пілотним експериментом та попросив присутніх подумати, чи варто його корегувати.
Державний бюджет Прем’єр оцінив так: «Цей закон принаймні сформував основу стабільності держави у вигляді оборонного бюджету. 5,2% валового внутрішнього продукту, понад 90 мільярдів гривень відправлено на фінансування оборони України».
Ухвалити — ще не виконати
«Є новий уряд, де майже всі розмовляють іноземними мовами. Нагорі відбуваються певні зміни. Чи дійшли вони донизу, до конкретної районної реєстраційної служби, районної інспекції, районного управління внутрішніх справ? Чи є відчуття змін саме на цьому рівні? Змушений констатувати, що ще дуже далеко до того, щоб людина, яка живе в обласному чи районному центрі, сказала, що прийшли зміни, які очікувалися, — продовжив тему Прем’єр, наполягаючи на повній кадровій зміні всіх територіальних органів влади. — Це складно, адже нам потрібні фахові люди, але іншого шляху немає. І нова, якісна державна служба повинна стати запорукою реального запровадження реформ і змін у країні на місцях».
Арсеній Яценюк запропонував запровадити на телеканалах широке роз’яснення реформ в країні. Дискусії та освітні програми щодо змісту перетворень за участю профільних міністрів потрібні також. За приклад глава уряду взяв децентралізацію, за проведення якої виступала влада на місцях: «Вони отримали реальні важелі впливу, зокрема право запроваджувати і збирати додаткові податки, які йдуть не в Київ, а на районну школу, міську лікарню, місцеву дорогу. Але треба працювати з територіальною громадою, щоб зібрати ці кошти і використати їх. Дехто вважав, що децентралізація — це «дайте нам грошей побільше, а ми їх децентралізовано, без вказівки з Києва витратимо». Не так проводилася децентралізація, зокрема й у Польщі».
А Голова ВР Володимир Гройсман говорив про другу сесію парламенту, яка має стати сесією конституційних змін та масштабних реформ у багатьох сферах. 2015-й він назвав роком реформ. Під∂рунтям реформ означено «Стратегію-2020». А її «операційним планом» — План відновлення країни на 2015—2017 роки (розроблено з урахуванням європейського досвіду). Незабаром спікер парламенту очікує й на план законотворчої роботи на 2015—2017 роки. Він підтримав ідею підбивати підсумки роботи влади щомісяця.
Ми в Google+