Екологічно чиста, ретельно відібрана сировина, без пальмової олії, багаторівневий контроль і орієнтованість на дитину – принципова позиція керівництва Хорольського молококонсервного комбінату дитячих продуктів у виробництві харчування для малюків. Досконалу якість та безпечність продукції підтверджено сертифікатами Міжнародної системи управління безпечністю та якістю харчових продуктів – НАССР (ДСТУ ІSО 22000) та (ІSО (ДСТУ ІSО 9001). Про успіхи й перспективи цього унікального в Україні підприємства, про те, якою має бути харчова продукція для дітей, ведемо мову з директором комбінату Віталієм ІЛЬНИЦЬКИМ.

Заповнення наших газосховищ, диверсифікація джерел його постачання та майбутнє вітчизняної газотранспортної системи — найголовніші питання сьогодення, які турбують українську спільноту. 

Цінність основної традиційної національної круп’яної культури — гречки зумовлена не лише унікальними харчовими та лікувально-дієтичними властивостями, а й агрономічним її використанням. Гречка — найкращий попередник для озимих та ярих культур, ефективна для повторних посівів для додаткового збору зерна, медонос і страхова культура під час пересівання. Крім того, гречка характеризується здатністю насіння та зерна до тривалого зберігання. Тож не дивно, що світова спільнота виявляє особливу увагу до експорту гречки з України. 

Майбутні бізнесмени, що ламають голови над тим, за яку перспективну прибуткову справу взятися, можуть радіти: така справа є. І потрібно для неї зовсім небагато — гектар землі та мінімальні інвестиції. Ця справа може давати прибутки протягом сотні, а то й більше років. Не вірите? Її італійці ще називають бізнесом  для ледачих, адже вона дає змогу одержувати постійні прибутки без надмірних трудових і фінансових затрат. Ідеться про горіхівництво, яке беруться розвивати на Черкащині, точніше, в Чигиринському районі. 

Робочий візит до Німеччини Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка не обмежився зустрічами з вищим керівництвом цієї країни. Однією з основних складових стала участь нашої делегації у масштабному Українсько-німецькому економічному форумі, на який зібралися понад 600 представників провідних німецьких компаній, зацікавлених у започаткуванні, розширенні та розвитку співпраці з Україною. Про важливість цієї події свідчить участь у зібранні Федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель.

У присутності й за фактичного благословення глав урядів у межах форуму укладено угоду про створення українсько-німецької торгової палати зі штаб-квартирою в Києві. З нашого боку документ підписав міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус. Позиція і Арсенія Яценюка, і Ангели Меркель зводиться до того, що ця структура значно посилить присутність німецького бізнесу в Україні. З іншого боку, німецький бізнес почуватиметься значно захищенішим на вітчизняному ринку. 

Чи не парадокс? У світі досі ніхто не взяв на себе сміливість поставити гирю на одну з шальок терезів, де зважуються вигоди та ризики від використання генетично модифікованих організмів, водночас понад 20 країн вирощують трансгенні культури. Робить це й Україна. 

Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання (СМНВО) поступово нарощує виробничу міць, працюючи в різних напрямах. Як розповів генеральний директор об’єднання Олексій Цимбал, особливо результативним став цьогорічний вересень, упродовж якого промисловці  уклали чимало вигідних і перспективних контрактів, провели переговори з потенційними партнерами. 

Україна має чимало переваг порівняно з іншими державами: вигідне географічне розташування, багаті землі, розумні та працьовиті люди. Проте нерозвинена система логістики, несприятливе регуляторне середовище, корупція спричиняють те, що наші виробники повільно і, може, не так охоче завойовують нові експортні ринки. Саме таке нещодавно на першому засіданні Ради з просування експорту заявив міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус.

На його думку, щодо вирішення цих питань ми повинні переймати досвід країн Балтії та Східної Європи. «І нинішнє керівництво Мінекономрозвитку і торгівлі робить усе можливе задля досягнення цієї мети. Мої заступники — всі англійськомовні. Вони часто їздять у різні країни і, зустрічаючись там із чиновниками та представниками бізнес-кіл, намагаються донести інформацію про експортні можливості окремих наших галузей та підприємств. І маємо вже чудові доробки», — вважає міністр. 

Енергетична незалежність — за мирним атомом

Розвиток будь-якої держави пов’язаний зі споживанням енергії. Виробництво електроенергії на душу населення розглядають як найважливішу характеристику рівня життя у країні. Україна належить до країн, що володіють потужною генеруючою атомною галуззю. На рахунку мирного атома України 15 енергоблоків встановленою потужністю 13 835 МВт, що виробляють на даний момент більше половини електричної енергії у країні. І майже половину всієї атомної енергії виробляють 6 енергоблоків найбільшої в Україні та Європі Запорізької АЕС.

Вона протягом 30 років безпечно і стабільно виробляє екологічно чисту електроенергію і зарекомендувала себе надійним постачальником, що вже виробив для споживачів 1 трильйон кВт/год. Такими результатами можуть похвалитися одиниці світових виробників електроенергетики. 

Пілотний проект з впровадження аграрних розписок (АР) виходить за межі однієї області — Полтавської, де реалізується понад рік, і поширюється на Вінницький, Черкаський та Харківський регіони.

Інформуючи про розширення географії проекту, який реалізує IFC — член групи Світового банку у партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією, міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко зазначив, що наш АПК недокапіталізований більш ніж удвічі, порівняно з європейськими сусідами. Техніка, яка працює на полях, переважно застаріла — понад 16 років, через що втрачається 20% урожаю. «І якщо в питаннях придбання техніки йдеться про так звані довгі гроші, то АР — механізм швидкого отримання (насамперед, малим і середнім бізнесом, для якого не доступні банківські позики) фінансів на поповнення обігових ресурсів», — наголосив урядовець.