Доки зареєстрований у парламенті депутатський законопроект №3357 щодо податкової лібералізації, який ще називають радикальним, витримує серйозну дискусію, експерти не перестають критикувати те, що нема мінфінівського законопроекту з корекціями фіскальної системи країни. Вони застерігають від імовірного повторення торішньої ситуації, коли зміни до Податкового кодексу представлять разом з бюджетом «під ялиночку» і скажуть, що потрібно ухвалювати одночасно, інакше країна розвалиться.  І вона знову не підготовленою з 1 січня почне працювати за новими податковими правилами.

Підприємці, громадськість хочуть мати змогу порівняти парламентські новації з урядовими, оцінити вплив останніх на бізнес-клімат та гаманець громадян. Але на сайті Мінфіну міститься лише концепція податкової реформи, а в концепції зазвичай подано солодкі речі, диявол же, як завжди, криється в деталях, прописаних у законопроекті. 

Позиція Мінфіну

Пропозиції Мінфіну (концепцію) деталізував під час зустрічі з представниками регіонів (Дніпропетровськ, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Чернігів) у відеоформаті в комунікативному центрі уряду директор департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Мінфіну Микола Чмерук. Він запевняв усіх, що міністерство проводило багато зустрічей із громадськістю, бізнесом, вислухало їхні думки про ідеї відомства. 

«Були різні пропозиції, але всі одностайні, що підходи до побудови податкової системи в Україні слід змінювати, як і навантаження на зарплату, наводити лад у пільгах, які надають суб’єктам господарювання. Мінфін виступає за створення прозорої простої системи оподаткування, поліпшення адміністрування податків, зменшення податкового навантаження на легальний бізнес, залучення тіньової економіки, розмір якої достатньо великий, до оподаткування. Зокрема пропонуємо встановити уніфіковані ставки податку на прибуток, на доходи фізосіб (ПДФО), щодо єдиного соціального внеску (ЄСВ), ПДВ. Так, податок на прибуток трохи підвищиться — до 20% (нинішня ставка — 18%), але не оподатковуватимуть ту частину прибутку, яку інвестуватимуть у бізнес. Цей інвестиційний кредит буде привабливою ідеєю для підприємців, і вона перекриє незначне збільшення ставки.

Зниження ЄСВ до 20% та скасування його відрахування із зарплати працівника (в середньому це 3,6%) одразу не дасть великого ефекту детінізації зарплат, але з часом це відбудеться.

ПДФО: із дворівневої ставки робимо єдину — 20%. Так, це збільшення, але пропонують встановити неоподатковуваний мінімум на рівні мінімальної зарплати. Тобто навантаження на  зарплати сукупно зменшиться. Спрощену систему залишаємо для малого та мікробізнесу — 1 та 2 групи. А юрособи та підприємства, які мають великі обороти, пропонуємо перевести на загальну систему, щоб не було спокуси застосовувати різні механізми ухилення від оподаткування.

Акцизи підвищимо — це буде одним із компенсаторів зниження ставок ЄСВ. Більше оподатковуватимуть дорогі об’єкти — авто та велику нерухомість. А ось від основних видатків — медицина, освіта, оборона, охорона громадського порядку — держава не може відмовитися. Так, можна трохи зменшити, але істотних балансаційних статей для скорочення видатків на сьогодні не бачимо», — пояснив  Микола Чмерук.

Позиція опонентів

Присутній на зустрічі голова бюджетного комітету громадської ради при Мінфіні, координатор проектної групи громадянської платформи «Нова країна»  Тарас Козак, не приховуючи обурення, заявив: є чутки, що законопроект готовий і «гуляє» міністерствами для службового користування. «Неприйнятно, щоб важливий документ, за яким країна має жити наступні роки, нині за завісою таємничості. І навіщо уніфікувати ставки — невже наші бухгалтери не зможуть запам’ятати кілька ставок? Один податок — одна ставка. Цього достатньо.

Найбільше лукавство — значне зменшення ЄСВ з понад 40 до 20%, адже з 1 січня 2016 року, згідно з чинним Податковим кодексом, ЄСВ становитиме 22%. Тобто зниження фактично відбувається на 2%, натомість збільшується ПДФО. Тож не можна казати, що податкове навантаження зменшиться.

Ще щодо ПДФО: звільнення від податків мінімальної зарплати не виведе заробітків із тіні. Це ще більше стимулюватиме роботодавців платити лише мінімальну зарплату», — зазначив фахівець. 

Експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Анастасія Красносільська констатує, що з концепції не видно, як оподатковуватимуть наприклад благодійництво.

«Ставка ПДФО 20% для нього буде вбивчою. Благодійні організації як податкові агенти будуть змушені платити цей податок за кожну людину, якій вони допомагають. Є дослідження, що благодійної допомоги нині потребує кожен четвертий українець, тобто держава з чинним обсягом соціальних видатків не справляється.

Маємо складний, але хороший перелік податкових пільг для різних видів благодійництва. Але в концепції не висвітлено долю цих пільг.

А ще дуже турбує розмір неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги. У чинному законодавстві він у річному вимірі вдесятеро менший за прожитковий мінімум. Хотілося б бачити цей розмір не меншим за прожитковий мінімум у місячному вимірі.

Щодо податкових знижок для юридичних та фізосіб, які роблять пожертви на користь неприбуткових організацій. Чинна знижка становить мізерні 4%  оподатковуваного прибутку попереднього року. В середньому в європейських країнах це 10—15% або як альтернатива — 0,5% обороту. Тобто має йтися про інші суми в оновленому кодексі», — підкреслює експерт.  

Позиція експертів

Експерт Реанімаційного пакета реформ Павло Кухта зауважив, що, оскільки немає тексту законопроекту, не відомо, чи враховувало міністерство, що електронізація держзакупівель уже заощаджує державі гроші (що має позитивно відображатися на податкових ставках), чи наведено лад у субсидіях для підприємств, що є великою корупційною статтею видатків. Чи розглядали такі підходи, як введення перевірок майнового стану та доходів під час надання різних соціальних виплат, пільг, безкоштовних державних сервісів, як у розвинених країнах, де такі послуги надають виключно тим, хто їх потребує.

Представники регіонів заявили, що потрібно зробити й пенсійну реформу, інакше ЄСВ зменшиться лише на папері. Пропонували приборкати офшори, щоб збільшити надходження у бюджет. 

Єдиний під час відеоконференції підтримав позицію Мінфіну керівник Українського медіа-центру реформ Тарас Качка. «Мінфін закладає насамперед відновлення макроекономічної стабільності, що важливіше, ніж сміливі кроки до зниження податкових ставок. Ця позиція заслуговує на більшу довіру. Ставки в Україні й так прийнятні для країн того самого рівня розвитку. Головні проблеми полягають в адмініструванні податків, тлумаченні права, коли інспектори змінюють правову природу операцій і донараховують податкові зобов’язання. Має бути зрозумілим адміністрування. А пропозиції щодо радикальнішої реформи мають стати основою для подальшої дискусії на наступні бюджетні роки», — впевнений він.       

Небагато експертів підтримують Мінфін, їм більше імпонує парламентський варіант, хоч і пропонують до нього різні поправки. Зробити це до мінфінівського документа з відомих причин не можуть. До речі, серед норм документа від парламентаріїв: ЄСВ — 20%, податок на прибуток — за ставкою 15% оподатковуватиметься розподілений прибуток та прирівняні до нього платежі; ПДВ — 15%, ПДФО — 10. Інші пропозиції, зокрема кому заборонять користуватися спрощеною системою, прописані в законопроекті, й з ними можна ознайомитися на сайті Верховної Ради.

Від редакції.Прогнози на ухвалення в парламенті урядової чи депутатської розробки протилежні. Одні виграшною називають першу, яка дає дефіцит бюджету 60 мільярдів гривень, а друга — 200. Щоправда, чимало експертів кажуть про значно меншу суму в радикальнішому варіанті, зокрема й за умови скорочення видатків. Вони заявляють, що треба просто менше красти або мати достатньо рішучості сказати «ні» крадіям. Плюс під поданням більш радикального законопроекту від депутатів підписалися понад сто народних обранців, що значно збільшує шанс на ухвалення. А що матимемо насправді, побачимо.