Триває дискусія щодо нагальності відкриття ринку сільгоспземель. «УК» уже висвітлив точку зору експертів, які взяли участь у першому національному обговоренні цього питання (№75 за 24 квітня цього року). Пропонуємо вашій увазі думки експертів щодо того, чи має бути такий ринок вільним і чи не скористаються цим рейдери. 

У невеликому селі Зарубинці, що на Тернопільщині, 90 років тому відкрили гуральню. З неї за десятиліття й виріс спиртовий завод. Його потужності давали змогу за рік переробити 16,5 тисячі тонн зерна та випустити 660 тисяч декалітрів спирту. Але з другого півріччя 2011 року й до майже кінця цьогорічного березня тут не було чути виробничого гулу. Звісно, для села, району та й області виникли не лише чергова економічна, а й соціальна проблеми, адже досвідчені фахівці втратили роботу (працювали тут 118 осіб), а бюджет недоотримав відповідні надходження. 

Багата на ліси Чернівецька область не знає, як залучити природний ресурс у розвиток економіки.

— У нас немає жодного проекту від вітчизняних чи закордонних інвесторів зі збільшення потужностей деревопереробних підприємств і появи нових, — зазначає Неля Малько, начальник управління міжнародного співробітництва та інвестицій Чернівецької облдержадміністрації.

Тож голова ОДА Олександр Фищук сподівається на місцевий фонд підтримки бізнесу. 

Одне з відомих досліджень міжнародної консалтингової компанії McKinsey & Company свідчить, що інвестори готові платити до 40% більше за компанії з гарним корпоративним управлінням (КУ) при їхніх однакових усіх інших показниках.  

Реформи можна порівняти з великими річками. Починаються вони з потічків, підживлюються зусібіч малими водними артеріями і лише після цього перетворюються в повноводі потужні потоки, спроможні знести на своєму шляху все, що гальмує їхній розвиток. 

Днями приміщення Київської школи економіки нагадувало всім відому казку «Рукавичка». Тут не було де яблуку впасти. Адже інтерес до круглого столу «Дорожня карта земельної реформи. Чи врятує Україну ринок землі?», який оголосили як перше національне обговорення, навіть перевищив очікування організатора. 

Брак контролю за реальними обсягами споживання газу, електроенергії, комунальних послуг загрожує фатальними наслідками в економіці, енергоємність якої вже сягнула 80%, а енергоспоживання на одиницю ВВП в 3—5 разів вище порівняно із провідними країнами. Розрахувати енергобаланс можна, але спочатку слід запровадити дієвий контроль за споживанням та оплатою всіх видів енергоресурсів та комунальних послуг.  

Перед ними звітував очільник Міненерго Володимир Демчишин. Він повідомив, що міністерство розробило програму реформування вугільної промисловості. І поінформував, що із 400 мільйонів гривень, які надала Верховна Рада завдяки перерозподілу коштів державного бюджету, для погашення заборгованості шахтарям уже надійшли 300 мільйонів, а ще 100 перерахують наступного місяця. 

Через афери на аграрному ринку банки фактично припинили кредитування сектору. Гучні дефолти і відмова платити за кредитами таких великих агрохолдингів, як «Мрія», «ТАКО», «Амарант» та «Сінтал Д», змусили інвесторів і кредиторів переглянути своє ставлення до позичальників. Ці компанії не повернули фінустановам понад $1,5 мільярда. Банкіри і лізингодавці шукають засоби мінімізувати ризики.  

Попри надскладну політичну та економічну ситуацію у країні, банківські та позабанківські фінансові установи надають споживчі кредити фізичним особам без надання довідок про доходи. 
Станом на 15 квітня 2015 року цю послугу пропонували 11 банків. Такі начебто ризиковані для банківської системи позики українці могли отримувати зокрема від «Альфа-Банку» та «Платинум-Банку». А ось «Правекс-Банк» навпаки такі кредити лише почав видавати.