Коли дірки в бюджеті покривають за рахунок пенсіонерів, це свідчення того, що економічна ситуація в державі не найкраща. Але законодавці знаходять інші можливості покращити таке становище. На це зокрема спрямований законопроект №1888 народного депутата, голови Комітету ВРУ з питань інформатизації та зв’язку Олександра Данченка.

На мою думку, як фахового юриста, який понад 15 років працює із законодавчими актами про телекомунікації та інформатизацію і має певний досвід роботи в цій галузі, проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів держави, споживачів телекомунікаційних послуг та удосконалення державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України» можна оцінити позитивно — як з точки зору захисту інтересів держави і громадян, так і з точки зору дерегуляції телекомунікаційного бізнесу.

Вагомий внесок у бюджет

Що отримає держава у разі ухвалення законопроекту №1888? Як мінімум 1,3 мільярда гривень від легального імпорту мобільних пристроїв, а з урахуванням здорожчання імпортних товарів ця цифра може збільшитися до 2,5 мільярда гривень. Щоб зрозуміти, наскільки це вагомий внесок у бюджет, зазначу: за даними Пенсійного фонду, у 2014 році державний бюджет отримав від зборів під час набуття права власності на легкові автомобілі 1 мільярд 56 мільйонів гривень, а з операцій купівлі-продажу нерухомого майна — 562,9 мільйона гривень. Ці кошти були спрямовані на фінансування пенсійних виплат.

Що отримає бізнес у разі ухвалення законопроекту №1888? Насамперед чесні й прозорі правила гри для всіх учасників ринку, де головні гравці — імпортери мобільних пристроїв. Нинішня ситуація, що склалася на цьому ринку, їх абсолютно не влаштовує. Голова Асоціації підприємств інформаційних технологій України Еліна Шнурко-Табакова заявила, що лише 2,6% мобільних пристроїв (телефонів і смартфонів) ввозять в Україну легально, а решту становить нелегальний імпорт — 97,4%.

Щоб змінити це співвідношення з точністю до навпаки, не треба збільшувати кількість митників. На думку імпортерів, варто лише повернути норму закону, яка передбачала обо?в’яз?кову реєстрацію мобільних пристроїв у національній базі IMEI-кодів. Також легальні імпортери наполягають посилити вимоги: оператори мусять припиняти обслуговування в телекомунікаційній мережі кінцевого обладнання, ІМЕІ-код якого не має статусу, що дає право на обслуговування в таких мережах.

Такої думки й експерти Інституту економіки та прогнозування НАН України, які переконані, що запровадження подібної системи збільшить контрольованість імпорту мобільного обладнання, завдяки чому держава отримає додаткові інструменти наповнення бюджету й боротьби з нелегальним імпортом. Проте така система може дати позитивні та очікувані результати лише за умови належного контролю на всіх етапах потрапляння товару на ринок України, тобто від перетину кордону до активації в мережі мобільного оператора. Оскільки функція активації мобільного обладнання належить операторам зв’язку, то саме вони мусять виконувати функцію недопущення до експлуатації нелегальних мобільних пристроїв у визначеному законодавством порядку без порушення майнових прав користувачів.

Якщо законопроект №1888 ухвалять з урахуванням вимог імпортерів і рекомендацій Інституту економіки та прогнозування НАН України, то ця норма закону фактично знищить нелегальний імпорт, адже торговельним мережам не вигідно буде продавати нелегальні мобільні термінали, яких немає в національній базі ІМЕІ-кодів.

Але ні фізичним, ні юридичним особам, які придбали обладнання чи мобільні термінали (телефони, смартфони, планшети) до ухвалення закону, хвилюватися не варто. До них застосують прин?цип лояльності й дадуть змогу внести ІМЕІ-коди своїх пристроїв у базу даних.

Якщо громадяни придбали обладнання за кордоном, їм потрібно буде надіслати заяву (звичайною або електронною поштою) про реєстрацію коду ІМЕІ у базі даних (у порядку, визначеному національним регулятором зв’язку).

Дозволів поменшає, видача пришвидшиться

З метою дерегуляції у сфері користування радіочастотним ресурсом України та скорочення кількості дозвільних документів проект закону №1888 пропонує змінити процедуру присвоєння радіочастот у смугах радіочастот загального користування та скасувати дозвіл на експлуатацію радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв, що видають суб’єктам господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України. Втричі скоротяться терміни отримання операторами права на роботу базових станцій: замість 125 — 45 днів.

Передбачається, що загальні користувачі застосовуватимуть радіочастотний ресурс на підставі ліцензії та присвоєнь радіочастот.

Залишаються лише дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв, що видає Генеральний штаб Збройних сил України для спеціальних користувачів.

Отже, законопроект №1888 для нашої країни вчасний, оскільки дає змогу без додаткових витрат із державного бюджету унеможливити нелегальний імпорт, поповнити бюджет країни, створити належні умови для розвитку бізнесу й забезпечити громадян України якісною продукцією. 

Андрій ОМЕЛЬЧЕНКО,
доктор юридичних наук,
експерт Українського центру 
сприяння інвестиціям та торгівлі,
для «Урядового кур’єра»