У країнах Західної Європи і США 15% виплат зі страхових випадків дістається шахраям. Таку оцінку дають закордонні експерти. Аналогічна статистика в Україні не відома. Цими цифрами не володіє навіть Нацкомфінпослуг, яка, зокрема, наглядає за вітчизняними страховими компаніями. Оскільки відповідальність за шахрайство (стаття 190 Кримінального кодексу України, ККУ) не стосується страхового шахрайства, то провадження за такими справами не належить до компетенції цього поважного органу. Він не веде статистики щодо кількості таких скоєних кримінальних злочинів. Проте його фахівці вважають, що доцільно встановити у ККУ особливості кваліфікації злочинів з шахрайства, вчинених на страховому ринку. Зазначені особливості мають бути визначені за результатами проведення Міністерством юстиції аналізу таких кримінальних справ.
Фахівці стверджують, що іноді важко розібратися, де невезіння, недбальство або нещасний випадок, а де шахрайство. Про те, з якими видами шахрайства зустрічаються учасники ринку на практиці і як пересічним громадянам уберегтися від них, «УК» розповідає голова правління страхової групи (СГ) ТАС Павло ЦАРУК. 

«Запоріжсталь» — це не просто відоме металургійне підприємство. Це справжня історична легенда Запорізького краю і всієї України. Для багатьох поколінь запоріжців комбінат став другою домівкою. І сьогодні тут трудяться представники понад 150 робітничих династій. Запоріжсталівці здійснили подвиг, коли будували цей комбінат, коли перед війною евакуювали підприємство і коли відновлювали його після руйнівної війни. Сьогодні ж вони продовжують свою шляхетну справу, проводячи докорінну технічну і технологічну реконструкцію флагмана вітчизняної металургії. Бо у запоріжсталівців крицевий характер і українська душа. 

Традиційно ми твердимо: «Наші чорноземи унікальні». Тим часом учені б’ють на сполох: «Україна втрачає гумус!» На жаль, реальної оцінки землі не знає ніхто, оскільки великомасштабні обстеження здійснювались в 1957—1961 роках. Тому розроблено проект державної цільової програми «Великомасштабне обстеження грунтового покриву України».

Як воно проводитиметься, що це дасть? На ці та інші запитання відповідають перший віце-президент Національної академії аграрних наук, доктор сільськогосподарських наук, академік НААН Ігор ГРИНИК та директор Національного наукового центру «Інститут грунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського», академік НААН Святослав БАЛЮК. 

Системі контролю та нагляду за виробництвом харчової продукції потрібні докорінні зміни, щоб зона вільної торгівлі з ЄС відбулась і наші переробники могли безперешкодно здійснювати експорт на Захід. За оцінками експертів, щороку на єдиному євроринку продається харчової продукції на 20 мільярдів євро. Щоправда, торгувати там деякими видами продукції, переважно тваринного походження, країна зможе, лише прийнявши низку законів.
На сьогодні якість та безпечність харчів в Україні контролює кілька органів — Держветслужба, Держспоживінспекція, Держсанепідемслужба, функції яких часто дублюються. При цьому увага українських контролерів зосереджена на кінцевому продукті. «Перевірити все фізично неможливо. Та й відповідальних за такої кількості виконавців не знайдеш», — зауважив радник з питань ветеринарних та міжнародних справ Гендиректорату Єврокомісії з питань здоров’я та захисту споживачів (DGSANCO) Карлос Антолінез, з яким випала нагода поспілкуватись під час нещодавнього міжнародного тематичного «круглого столу». 

Первинному ринку як Києва, так і всієї України останніми місяцями, зазначають експерти, притаманна тенденція будівництва житла з переважанням одно- та двокімнатних квартир. Пропонують також і трикімнатні помешкання, проте вони становлять невелику частку загальної кількості. Годі вже казати про чотири- та п’ятикімнатні — їх немає.
Пояснити це можна дуже просто: в людей, попри те, що вони стали дуже активно виявляти інтерес до первинної нерухомості, немає грошей на супервеликі помешкання. Купують  здебільшого дешеве житло, яке належить до економ-класу. 

Президент України Віктор Янукович не раз наголошував, що 2014-й стане роком державно-приватного партнерства. На цьому акцентував увагу під час відеоконференції з регіонами директор департаменту інвестиційно-інноваційної політики та розвитку державно-приватного партнерства Міністерства економічного розвитку і торгівлі Віктор Коваленко.

Бізнес повинен поповнювати бюджети тих регіонів, на території яких працює. Про це заявив Президент Віктор Янукович і доручив уряду до початку грудня проаналізувати негативні наслідки для місцевої скарбниці від розбіжностей між місцем реєстрації та місцем фактичної господарської діяльності платника податків, а також підготувати пропозиції, як мінімізувати ці наслідки. Крім того, він зобов’язав вжити необхідних заходів, щоб підприємці сплачували податки і збори там, де використовують ресурси та інфраструктуру.
«УК» розпитав експертів, чи не ускладнить життя бізнесу така ініціатива.   

Нинішній рік став найбільш активним для ринку первинних  публічних розміщень акцій (IPO) для компаній із США. Певний оптимізм щодо таких розміщень має і Європа. А от серед компаній, що мають бізнес в Україні, панує песимізм. За останні два роки відбулося лише два IPO вітчизняних компаній.
Торік в IPO-плавання на Варшавську фондову біржу (ВФБ) вирушила судноплавна компанія KDM Shipping. А у вересні цього року — на Лондонську фондову біржу (ЛФБ) —  девелоперська Arricano. Остання  залучила $24 мільйони в ході розміщення 10 300 423 звичайних акцій за ціною $ 2,33 за акцію. Ці кошти будуть використані для здійснення поточних проектів і придбання чотирьох нових об’єктів. 

«Промисловці і підприємці, де ви?» – саме так хотілось вигукнути біля кожного стенда, приуроченого в Київському національному університеті технологій та дизайну ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Енергоощадність та енергоефективність». Ось виставка однієї з кафедр, яка займається, зокрема, розробкою нових технологій переробки льону і конопель.
— Все, що бачите, — пояснює її працівник Микола Березненко, — виготовлено з короткого волокна, яке вважається другосортним. Ми ж пропонуємо з нього вироби екстра-класу.
Тут і папір, який годиться  для друкування… Вата медична. Пряжа і вироби з неї. Серед них навіть прекрасні чобітки, які виробляє сімейне підприємство випускника університету Олега Земнухова.

Енергоефективність, диверсифікація джерел енергозабезпечення вітчизняної економіки, перехід на нові технології в енергетичній галузі є пріоритетом для уряду України. Про останні здобутки і перспективи відновлюваної енергетики «УК» попросив розповісти заступника голови Держенергоефективності Сергія ДУБОВИКА.