Ще півроку тому у селі Лопухів на Тячівщині, давня назва якого — Брустури, ніхто б не подумав, що кедри, які ростуть у 166-гектарному місцевому заказнику, подарують назву фестивалеві. А вже цього місяця свято під назвою «Брустурянська кедровиця» стало подією далеко не місцевого значення.

Ідею подав сільський голова Михайло Фіцай, а втілювали її в життя і аматори сцени, й лісівники, і кухарі, й будівельники та теслярі.

На Кримському півострові саме у розпалі курортний сезон. Відтак в Ялті стартував проект «Гостьова карта туриста» — скориставшись нею, відпочиваючі матимуть приємну нагоду отримати знижки. Про нововведення кореспонденту «УК» розповідає заступник міського голови Ялти Олена Юрченко.

«Донецькою Швейцарією» називають Святогір’я. Віддалене від промислових підприємств, воно є улюбленим місцем відпочинку донеччан та гостей краю. Адже тут, у курортній зоні, можна не лише підлікуватися чи просто подихати свіжим повітрям у лісах на берегах Дінця, а й ознайомитися з історичними пам’ятками. Саме тому ця територія —   один із найпривабливіших туристичних маршрутів під час Євро-2012 у Донецьку.

 Питання продовження курортного сезону в Криму завжди стояло досить гостро. Впродовж останніх двадцяти років велось безліч розмов щодо вирішення проблеми, а от конкретні дії вже від нової влади отримали цього року.  

 На Херсонщині почали всерйоз готуватися до… Євро-2012. Не сприйміть це  буквально — УЄФА жодних змін у перелік українських міст, що прийматимуть чемпіонат, не внесла. «Ми вирішили використати подію світового масштабу для популяризації Таврійського краю,  — пояснює причину створення проекту «Херсон-2012» голова оргкомітету Сергій Карунос. — Серед найголовніших напрямків нашої діяльності — робота зі ЗМІ».

Наскільки привабливим буде новий культурний заклад  для туристів, звичайно ж, покаже час. Але те, що інтерес наших  співвітчизників до історії Слобожанського краю надзвичайно   великий — показало етнографічне свято «Олексіївська фортеця». Воно зібрало у Первомайському районі понад п’ять тисяч  людей.  А приурочили його до  280-річчя заснування Української оборонної лінії, роботи зі зведення якої були розпочаті українськими козаками  в 1731 році. 

Прошкуючи берегом річки, ще здаля побачила легку, ні — надлегку конструкцію, над якою натягнуто «дашок» з тканини, що не промокає. Невже це — надійніше за традиційний у нашому розумінні пліт, збитий з дощок або стовбурів дерев? Утім, зблизька нове диво річкового судноплавства вже не здавалося неміцним, бо мало металевий каркас, а внутрішнім оформленням залишився б задоволеним будь-який Робінзон. До речі, це справді пліт, оскільки він не має охоронного бортика по периметру. При цьому максимально комфортний.  

Цей локомотив на паровій тязі і міні-вагончики, які спритно рухаються карпатськими узгір’ями, іноді звуть «закарпатським трамваєм». Потяг на вузьких рейках дотягне хоч куди, і серед місцевого люду його жартома називають  «Кушницька Анця». (Село Кушниця — кінцеве на його шляху, а Анця — жінка, яка спускалася ним із гір, прямуючи то до Берегового, то до Виноградова чи Іршави).

— Побудована в 1907 — 1909 роках ще в Австро-Угорській імперії, Боржавська вузькоколійка була останнім словом технічного прогресу. Основне її призначення — транспортування лісу. У радянські часи використовувалася як для транспортування лісу та будівельних матеріалів, так і для пасажирських перевезень.

 Він починається з обласного академічного театру імені Ольги Кобилянської, який в ці дні живе духом свого талановитого випускника і актора. Тут він зустрів свого першого професійного вчителя — актора Міхневича, вперше вийшов на велику сцену після дитячих спроб на сільській самодіяльній сцені рідної Чорториї.

Піднімаючи бокал шампанського, як правило, згадують французьку провінцію Шампань, іменем якої названий цей напій. Однак далеко не всі знають, що на Черкащині, в Звенигородському районі, є невеличке село з аналогічною назвою. Віднедавна воно знамените ще й тим, що місцеві жителі брати Бойки на власному подвір’ї відкрили  імпровізований музей військової техніки.