Нечасто глава уряду спілкується з російськими ЗМІ. Ще рідше доводиться чути від цієї завжди стриманої людини доволі відверті речі з програмним змістом, причому розраховані на іноземну аудиторію. Втім, активна підготовка до Вільнюського саміту «Східного партнерства», на який Україна покладає величезні надії, та масована інформаційна атака з півночі змушують вдаватися до конкретних формулювань, відстоювання своєї позиції, заснованої на чітко визначених національних інтересах. Напередодні робочого візиту до Астани (для участі в засіданні Вищої Євразійської економічної ради на рівні глав урядів у широкому форматі) Микола Азаров розставив практично всі крапки над «і» сучасного політичного моменту в інтерв’ю телеканалу «Росія 24». Так, він окреслив економічні вигоди для України після підписання Угоди про зону вільної торгівлі та безвізовий режим з Європейським Союзом.
«Це насамперед можливість доступу на ринки європейських країн без обтяження вартості наших товарів за рахунок ввізних мит, — розпочав пояснення Микола Азаров. — Протягом першого року Євросоюз знижує їх практично до нуля на 98% всіх наших товарних позицій. Це дуже важливо для нас. У свою чергу, ми знижуємо мита протягом 5 років, і не в 15 разів і майже до нуля, а до 2,75%, тобто ми зберігаємо на значний перехідний період певний рівень захисту».
Крім того, в Угоді про зону вільної торгівлі міститься положення про зобов’язання Євросоюзу не субсидіювати сільськогосподарський експорт, який прямує в Україну. А без субсидій експорт для європейських виробників малоцікавий.
І тому, за словами Миколи Азарова, для уникнення спекуляцій щодо напливу європейських товарів через ЗВТ до Росії слід сідати за стіл переговорів і за участі фахівців щодо кожної позиції пройтися, щоб встановити істину: «Ми готові піти на будь-які форми взаємодії, щоб зняти непорозуміння... Нам ніхто не заважає в процесі набуття чинності цієї угоди, тобто в процесі її реалізації вести постійний моніторинг. І якщо справді з’являться якісь загрозливі моменти, сісти і домовитися».
Тому Україна має намір співпрацювати з країнами і Митного союзу, і Європейського Союзу. «Розмови про те, що треба визначитися «або туди, або сюди», взагалі під собою нічого не мають, окрім, скажімо, якихось неправильних ідеологічних посилів. Це все нагадує мені відоме гасло: «Якщо не з нами, то проти нас!» А ми хочемо бути з вами, але хочемо бути і з іншими», — заявив Микола Азаров.
Світ бо різноманітний, а торговельно-економічний оборот України з країнами ЄврАзЕс становить близько 36—37% і понад 30% з країнами ЄС, повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну.
Врешті-решт, Микола Азаров вважає Росію теж європейською країною, хоча і з величезною азіатською складовою: «Тому в нас, напевно, має бути спільне прагнення рухатися тим шляхом, який проклав колись Петро Великий».
Віримо у свої сили
А для цього найголовнішим завданням уряду залишається модернізація економіки. Незалежно від підписання Угоди про асоціацію з ЄС чи подальших відносин з Митним союзом. Така сама перспектива, сказав глава уряду, чекає і Росію: «Тому Росія для нас — це природний партнер у плані модернізації нашої економіки. І саме тому я ніколи не протиставляв наш намір підписати Угоду про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом і аналогічну угоду з країнами СНД, яку ми підписали два роки тому і яка нарешті має запрацювати у повному обсязі».
Попри це, українські товари таки можуть конкурувати на європейському ринку, переконаний Микола Азаров. «Ми протягом трьох років займаємося підтримкою нашої галузі ІТ-технологій. Ви знаєте, які там темпи зростання? 50—60% на рік», — відповів глава уряду, відповідаючи на запитання: чи можуть українські товари, українська продукція, яка, наприклад, має зараз попит на пострадянському просторі, конкурувати з європейськими виробниками, тоді як споживчий попит у Європі не дуже високий.
Натомість уже нині експортна продукція ІТ-галузі істотна для доходів бюджету і становить вагому частку у вітчизняному товарообігу. І це лише один приклад. Україна серйозно виходить на європейські ринки з експортом сільськогосподарської продукції. «Я згадую наші перші дискусії з Європейською комісією щодо квоти на постачання зерна, де нам малювали цифри 10 тисяч тонн. Ми просто усміхнулися, встали і пішли з-за столу переговорів. А потім сталася посуха 2010 року. Євросоюз попросив нас поставити 500 тисяч тонн. А зараз без квот, без дозволів ми поставляємо кілька мільйонів тонн зерна на європейський ринок, і потреби значно більші», — сказав Микола Азаров.
Тут питання в якості, в ціні і здатності задовольнити потреби ринку. Якщо 2010 року Україна обмежувала експорт зерна, то нині надає експортні субсидії виробникам.
Активна модернізація триває і в металургії: «Ми побудували кілька нових дуже серйозних виробництв, випускаємо зовсім іншу якість металу і металовиробів. Тому якщо так далі піде, ми спокійно займемо свою нішу».
Хороші напрацювання із застосуванням сучасних технологій у корпорації «Антонов». Прем’єр зазначив, що пишався, коли над аеропортом Ле Бурже у Франції після показового виступу військово-транспортного аеробуса виконав політ літак Ан-70, який був на голову вищим від аеробуса, і всі встали й аплодували.
«Ось перспектива нашої кооперації, нашої співпраці з ЄС», — наголосив Микола Азаров.
«Газпром» сам винен
Окремо він торкнувся й питання видобутку сланцевого газу, що є потужним імпульсом для розвитку економіки України. Його запасів, за попередніми оцінками, цілком вистачить на 100—150 років. Уряд орієнтується на те, що його собівартість, скажімо, на самій свердловині може бути 140, 150, 160 доларів за тисячу кубометрів, а в роздріб — близько 200. «Для нас це конкурентні цифри», — підкреслив Прем’єр-міністр.
«Можливо, це не подобається нашим партнерам з «Газпрому», але вони самі в цьому, будемо говорити, винні. Якби вони нас три роки не «душили» цими цінами, можливо, ми не стали б займатися сланцевим газом. Це цілком можливо. У нас є й інші проблеми, але якщо вони нас підштовхнули до цього, то зворотної дороги не буде», — додав Микола Азаров.
У питанні видобутку сланцевого газу Україна вивчила американський, канадський, польський досвід. Під час реалізації проекту триватиме постійний моніторинг за станом довкілля, видобуток здійснюватиметься максимально відкрито і для будь-яких громадських організацій.
Відкинув Прем’єр і сумнівні прогнози російських експертів про нібито дефолт України — обвал гривні. «Що найдивніше? Внутрішні експерти ці ризики не перебільшують і вважають їх мінімальними. Зате зовнішні експерти, особливо останнім часом російські, активізувалися, й мені на стіл поклали кілька висловлювань, що Україні загрожує дефолт, — заявив Микола Азаров. — Я можу трохи засмутити цих російських експертів: нічого не обвалиться».
У песимістичні прогнози російських експертів не вірять і пересічні українці, які, на відміну від минулих періодів, уже не поспішають скуповувати валюту: «Досвід їх навчив, що, крім втрат для себе, нічого не відбувається, і треба навчитися вірити своєму уряду», — переконливо наголосив Прем’єр-міністр.
Повністю інтерв'ю Прем'єр-міністра України Миколи Азарова телеканалу "Россия 24"
Ми в Google+