Згідно з постановою, ухваленою Верховною Радою торік у грудні, сьогодні парламент має розглянути та прийняти в цілому Державний бюджет на 2014 рік. Тож на початку вчорашнього засіданні уряду Прем’єр-міністр Микола Азаров поставив вимогу перед усіма членами уряду: за час, що залишився, максимально попрацювати з профільними комітетами, народними депутатами і ще раз обгрунтувати закладені в бюджет баланси.
Водночас він підкреслив, що питання наповнення бюджету та економічного розвитку безпосередньо пов’язані з перспективою створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.
Саме попередньому секторальному аналізу ризиків для вітчизняної економіки, що виникнуть у разі підписання угоди з ЄС, а також умовам імплементації договору, про які необхідно домовлятися з європейськими партнерами, і приділив основну увагу Микола Азаров.
Дотаційна асиметричність
Передусім глава уряду звернув увагу на необхідність врегулювати позиції з сільгосптоварами. За його словами, в разі створення ЗВТ із Євросоюзом Україна зменшує мита з усереднених 9,24% до приблизно 1%. «Українські сільгоспвиробники не зможуть одразу відчути переваги від зниження мит у зв’язку з невідповідністю їхньої продукції стандартам ЄС щодо якості та безпечності. Особливо чутливі галузі: виробництво м’яса і м’ясних субпродуктів, молока та молочних продуктів, фруктів та овочів тощо. Тобто перше, що необхідно визначити: де отримати ресурси та технічну підтримку для швидкої модернізації виробництв», — зазначив Прем’єр.
Існує й проблема, пов’язана з асиметричністю в обсягах державної підтримки сільського господарства між країнами ЄС та Україною. Так, дотації сільгоспвиробникам у Євросоюзі на порядок більші: в середньому на 300 — 400 євро (в Україні відповідна державна підтримка становить близько 43,6 євро на гектар). «Із дешевою завдяки дотаціям продукцією з Євросоюзу українські виробники конкурувати просто не зможуть. Отже, треба досягти взаєморозуміння, як використовувати захисні заходи та додаткові умови торгівлі, наприклад, застосування системи вхідних цін, що закріплено в угоді як право України. Чи компенсує це розрив у конкурентоспроможності?» — сказав Микола Азаров.
Ще один ризик для українського агропромислового комплексу стосується експорту зерна, свинини, м’яса птиці тощо до ЄС. Незважаючи на нульові ставки з його боку, безмитний експорт цієї продукції буде можливий лише в межах встановлених квот. «Враховуючи значний потенціал України в нарощуванні виробництва зернових та продуктів тваринництва, зазначені квоти є фактичним бар’єром для експорту до Євросоюзу і прямим обмеженням для розвитку відповідних вітчизняних галузей», — наголосив глава уряду.
Водночас зниження Україною вивізних мит на насіння соняшнику, шкіряної сировини спровокує зменшення експорту готової продукції та збільшення експорту сільськогосподарської сировини. «Вітчизняна переробна галузь може втратити частину виробників та перші позиції на світовому ринку. А, можливо, буде повністю знищена. Нам потрібен захист від такого сценарію. Аграрне виробництво у нас динамічно розвивається і, образно кажучи, підставити підніжку йому ми не маємо права», — заявив Микола Азаров.
Сировина чи товари?
Певних захисних кроків потребують і галузі металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів. За словами Прем’єра, попри те, що більшість мит між Україною та ЄС було фактично «обнулено» після вступу України до СОТ, зона вільної торгівлі передбачає подальше зниження мит. А з огляду на низьку додану вартість українського експорту металопродукції це може призвести до подальшої втрати конкурентоспроможності галузі, зауважив глава уряду.
Крім того, металурги можуть зіткнутися з різким зростанням собівартості продукції через збільшення витрат на сировину та природоохоронні заходи. Так, ставки вивізних мит на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням, а також нержавіючої сталі знизяться з 15% до 0% після закінчення перехідного періоду, а виконання екологічних умов угоди потребуватиме значних інвестицій.
«Простіше кажучи, якщо не передбачити умови захисту нашої металургії, через кілька років стане вигідніше вирізати весь метал в Україні та продавати його на переплавку, ніж вкладати кошти в робочі місця. Це неприйнятний для нас шлях, оскільки йдеться про ключовий комплекс нашої промисловості, в якому зайняті сотні тисяч робітників вугільної, гірничої галузей, енергетики, транспорту тощо. Доходами цих робітників живе малий і середній бізнес тощо. Тому ми зобов’язані знайти вигідні для України умови імплементації цієї частини угоди з ЄС», — заявив Микола Азаров.
Чекати ніхто не буде
Значні перестороги існують і щодо розділів угоди, які стосуються машинобудування та електроенергетики. Глава уряду повідомив, що, за даними Держкомстату, торік машинобудування принесло Україні близько 19% експортної виручки. Проте умови, закладені в угоду з ЄС, можуть знищити цю галузь фактично за 4 — 5 років. Прем’єр пояснив, що впровадження європейських стандартів у машинобудуванні потребує колосальних коштів та кількарічної модернізації виробництва: «Але ніхто в Євросоюзі не збирається купувати українські локомотиви, вагони, автомобілі, крани, компресори тощо. Де ж брати кошти на модернізацію?»
Крім того, після набуття угодою чинності Україна одразу ж відкриє кордони для європейських автомобілів, обладнання, що було у вжитку, за ціною транспортування та монтажу на новому місці. «Чекати, поки Україна підтягнеться, ніхто не буде», — зауважив Микола Азаров.
Говорячи про енергетичний сектор, він зокрема зазначив, що зміна правил функціонування ринку електроенергії України може призвести до зростання цін на неї на внутрішньому ринку для всіх типів споживачів, з випереджальною динамікою зростання цін для населення. Це, на думку глави уряду, позбавить перспектив усю промисловість, адже перевиробництво електроенергії та відносно невисока ціна на неї — нині одна з головних індустріальних конкурентних переваг України.
«І так майже у всіх інших секторах вітчизняної економіки. Тому доручаю міжвідомчій робочій групі під головуванням віце-прем’єр-міністра Юрія Бойка на основі зробленого аналізу протягом не більше двох місяців напрацювати докладні переговорні позиції України щодо умов імплементації Угоди про асоціацію», — поставив завдання Прем’єр-міністр.
ЩО РОЗГЛЯНУТО НА ЗАСIДАННI УРЯДУ
♦ Про затвердження Програми співробітництва України з державами — членами Митного союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та Російської Федерації на період до 2020 року (постанова Кабінету Міністрів);
♦ Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2011 р. № 1240 (стосовно Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011 — 2015 роки) (постанова Кабінету Міністрів);
♦ Про схвалення Концепції Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2017 року (розпорядження уряду);
♦ Про схвалення Концепції Державної цільової економічної програми розвитку легкового автомобілебудування на період до 2020 року (розпорядження уряду);
♦ Про підписання Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про внесення змін до Протоколу до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про виробничу і науково-технічну кооперацію (розпорядження уряду).
Ми в Google+