«Рухаємося вперед — жодного кроку назад»

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман не здивував міністрів нагадуванням про пріоритет роботи Кабінету Міністрів, який означив словосполученням «створення нормальних умов для ведення бізнесу». Так само ні для кого не стала секретом залежність нормальної якості життя українців від ефективних заробітків національної економіки. Перед тим як означити порядок денний, глава уряду згадав і про популістські заклики, мовляв, нині слід витрачати із кошторису держави чимало грошей на різні сфери розвитку життя країни. 

«Ми зіткнулися зі складною ситуацією в економічній сфері, однак нині з’явилися перші ознаки зростання економіки. Ми можемо витрачати стільки коштів, скільки заробляємо, потім направляти ресурси на збільшення соціальних стандартів, заробітних плат, — прояснив ситуацію Володимир Гройсман. — Праця українців недооцінена. Тому реформа заробітної плати має бути одним із наших пріоритетів». Саме тому він закликав міністрів сформувати та спільно внести до Верховної Ради відповідний законопроект.

За будь-яких обставин в уряді не планують витрачати менших сум на соціальні стандарти, а більше заробляти. В який спосіб? На це запитання поки що відповіді не озвучено.

Інвестиції стоять на порозі

Прем’єр нагадав членам уряду, що цей тиждень розпочався з підписання угоди про зону вільної торгівлі з Канадою. Цей документ відкрив вітчизняному бізнесу шлях до ринку з обігом 500 мільярдів доларів. «Ми ще чекатимемо на ратифікацію угоди Верховною Радою, однак міністри мають негайно розпочати роботу щодо підготовки впровадження цього документа. Це друга за масштабами угода після угоди про ЗВТ із ЄС», — наголосив Прем’єр, висловивши при цьому особливу подяку першому віце-прем’єр-міністру — міністру економічного розвитку і торгівлі Степанові Кубіву, команді відомства і попередньому уряду, який доклав зусиль для реалізації цього проекту.

Найближчим часом працівники Державної фіскальної служби, Державної митної служби, Державної ветеринарної та фітосанітарної служб мають негайно провести, висловлюючись словами глави уряду, «ревізію», аби імпорт та експорт товарів відбувався в комфортних умовах для всіх сторін. «Нам потрібно налагодити діалог з канадським бізнесом щодо залучення інвестицій в економіку країни. Ми можемо взаємодіяти в галузі літакобудування, залізничному господарстві, агросекторі, сфері IT-технологій, фармації», — додав Володимир Гройсман. Важлива в цьому напрямі й робота за кордоном торговельних представництв України. Що ще потрібно уряду? По-перше, чіткий план дій; по-друге, координація роботи міністерств і відомств. «Ми повністю готові, щоб рухатися вперед», — резюмував Прем’єр.

Не менш важливою була його зустріч із членами Американської торговельної палати в Україні і представниками вітчизняного бізнесу. Опісля переговорів Прем’єр зробив висновки: «Таке враження, що в нас з’явився національний вид спорту: хто з контролюючих структур виграє змагання та більше пресуватиме бізнес. Всі вони вороги уряду! Ми маємо тих, хто «злетів з катушок» — ДФС, митники, Державна санітарно-епідеміологічна служба (до речі, її вже півтора року ліквідовують), ДСНС, екологи. Всіх, хто виконує функцію контролю, треба змусити працювати на розвиток економіки. Якщо вони паразитуватимуть, звільняйте їх».

Він дав бізнесу та урядовцям трохи більше місяця — до Дня Незалежності, щоб напрацювати конкретні пропозиції створення чесних і комфортних умов роботи, які б дали можливість інвестиціям прийти до країни.

9 грудня — день правди

Цього тижня представники Місії США з оцінки потреб в Україні розробили план подальшої реформи української митниці. 11 професіоналів дали Володимирові Гройсману короткий звіт, у якому головним чином ідеться про те, що митна служба України потребує негайної трансформації та змін. За 30 діб вони нададуть розлогіші рекомендації щодо подолання корупції в цій структурі, припинення зловживань з розмитненням товарів тощо. «За два тижні вони сфокусувалися на всій проблематиці. Наше розуміння в цих питаннях збігається. За рік ми зможемо кардинально змінити ситуацію», — наголосив Прем’єр.

А ще він сказав, що міністрам узагалі слід побудувати якісну систему боротьби з корупцією, створити умови для того, щоб ліквідувати «корупційні ризики» у міністерствах. 9 грудня, в Міжнародний день боротьби з корупцією, кожен керівник відомства прозвітує про свою антикорупційну діяльність. Для цього йому слід визначитися з 3—5 напрямами подолання цих «корупційних ризиків» та надати пропозиції, як їх ліквідувати. «Суспільству потрібно розповісти, в яких міністерствах які схеми використовували, — пояснив глава уряду. — Все, що ми робимо, робимо для змін у системі та для створення нормальних умов життя. Ми можемо заробляти для держбюджету в рази більше. Для цього нам потрібні антикорупційні кроки, гідні умови для розвитку національної економіки й бізнесу. Нам заважає корупція і популізм. Що більше ми заглиблюємося в руйнацію схем, то більше чуємо галасливі вигуки популістів. Від нас залежатиме те, як українці житимуть у цій країні. Не бачу причин, через які б ми не могли розвивати нашу країну. Криза тільки в головах, зокрема в головах посадовців. Слід виходити з інтересів суто держави і людей. Україна буде сильною! Рухаємося вперед — жодного кроку назад».

Шлюб укладатимуть за 24 години

Після такого вступного слова до трибуни вийшов з презентацією концепції Фонду енергоефективності віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко. Принцип системи безоплатної правової допомоги населенню і пілотний проект з новаціями реєстрації шлюбу представив міністр юстиції Павло Петренко.

Кабінет Міністрів одразу підтримав пропозицію впровадити цей проект у деяких населених пунктах, завдяки якому можна буде упродовж доби зареєструвати шлюб. Йдеться про прифронтову зону й Донецьку та Луганську. Пропонується, аби в Маріуполі та Сєверодонецьку працювали РАЦСи, де можна було б скористатися такою послугою. Це нововведення запровадять також у Херсоні, Києві, Одесі та Львові.

А з осені по всій Україні буде доступним сервіс електронного апостилю — посвідчення документів некомерційного характеру, які українці отримують в органах юстиції для подання їх у відповідні компетентні органи за кордон.