Захищаєш країну — матимеш землю

Уряд вирішив і надалі втілювати в життя ідеї митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького, який виступав за всеукраїнську єдність і просвіту нації. У день 150-річчя від дня його народження Кабінет Міністрів присудив магістрантам із західноукраїнських вишів, які робитимуть магістерські дослідження в університетах півдня і сходу країни (і навпаки) 20 іменних стипендій. Щомісяця протягом року майбутні стипендіати отримуватимуть по 2 тисячі 200 гривень. Перед початком засідання Кабінету Міністрів урядовці домовилися на нараді у закритому режимі створити музей цій видатній постаті. Для цього Міністерство культури разом із Львівською обласною державною адміністрацією підготує план заходів та фінансування проекту. 

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк також вважав за потрібне підбити підсумки своєї робочої поїздки до Луцька. В тамтешньому управлінні соціального захисту пересічні громадяни ставили урядовцям конкретне запитання: «Як оформлювати субсидії?»

На нього Прем’єр відповів у залі засідань Кабінету Міністрів: «Звичайно, що проблеми є, але люди почали оформлювати субсидії і одне одному розповідають, що їм прийшла платіжка на тисячу гривень, але вони заплатили тільки 200, бо 800 гривень заплатила держава. Це найкращий спосіб стимулювати людей оформити субсидії».

Однак ще із квітня далеко не всі українці вирішили піти на це. Глава уряду навів свіжий приклад із Луцька. У жінки поганий зір — декларацію та заяву хтось заповнював замість неї. Це було зроблено невчасно, тож громадянка мала сплатити повну суму, яка їй надійшла в рахунках за житлово-комунальні послуги. Тож Арсеній Яценюк дав доручення профільному міністрові: «Павле Валерійовичу, внесімо зміни до постанови і доручимо органам місцевого самоврядування в таких окремих випадках приймати рішення щодо компенсації найбільш малозабезпеченим громадянам сум коштів, які вони сплатили за житлово-комунальні послуги навіть у тому разі, якщо людина невчасно пішла і оформила цю субсидію».

Для субсидій помилки унеможливили

Протягом серпня міністри соціальної політики, регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства й інфраструктури мають повторно розіслати через Укрпошту заяву на отримання субсидії, декларацію та роз’яснювальний лист від уряду українським родинам.

Продовжив тему міністр соціальної політики. Павло Розенко резюмував, що право на нарахування субсидій на житлово-комунальні послуги отримали понад мільйон 900 тисяч родин. Ще 550 тисяч справ у невідкладному порядку розглянуть працівники управлінь місцевих органів влади.

Найгірше виконують план з оформлення субсидій Одещина, Харківщина, Буковина та Закарпаття. Лідери на цей період — Полтавська, Вінницька, Дніпропетровська області та місто Київ. Там рівень оформлення документів перевищує 85% кількості поданих заявок.

«Нині системних проблем немає. Пробуксовки відбуваються на рівні місцевих органів влади», — сказав міністр, додавши, що його відомство тепер не вимагає цифр про доходи. Ці дані фахівці братимуть у профільних відомств самостійно.

Глава уряду поставив крапку у цій темі прийняттям протокольного рішення про персональну відповідальність керівництва чотирьох областей за низькі показники роботи в соціальному напрямі.

Міністерству охорони здоров’я він доручив провести нараду з керівниками ОДА, щоб на рівні регіонів прийняти рішення про відшкодування витрат усім інсулінозалежним ін’єкційно і таблетовано діабетикам за рахунок бюджетних коштів.

Нещодавня зустріч із вояками спецпідрозділу «Світязь» навела Прем’єра на думку: «Згідно з вітчизняним законодавством, учасники АТО мають право на отримання земельної ділянки. Це відповідальність органів місцевої влади». Геннадієві Зубку потрібно скликати селекторну нараду і дізнатися від представників місцевої влади, які земельні ділянки зарезервовано за учасниками АТО, і виконати норму закону. Найбільше главу уряду цікавлять відповіді на такі запитання: єдиний реєстр та скільки землі надано воякам, скільки заявок на її отримання надійшло, скільком було відмовлено у цьому праві, перелік конкретних земельних ділянок, які зарезервовані та надають виключно учасникам АТО.

За даними Прем’єра, в управліннях національних академій різного типу багато незареєстрованої землі. «Свята справа, аби ця земля потрапила до тих людей, які зі зброєю в руках захищали країну», — наголосив Арсеній Яценюк.

Урожайність б’є торішні рекорди

На прохання глави уряду міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко поінформував присутніх про поточну ситуацію з урожаєм та цінами на нього. «Урожайність в цьому році вища за попередній і становить 33,9 центнера з гектара порівняно з торішніми 33,3. Намолочено 25,4 мільйона тонн нового врожаю. Йдемо згідно з планом. Пшениці намолочено 18,3 мільйона тонн, ячменю — 6,6 мільйона тонн», — доповів міністр.

За його словами, найбільший вал зерна намолочено в Одеській області — 2,2 мільйона тонн, у Дніпропетровській — 2,5 мільйона, Миколаївській — 2,3, Запорізькій — 2,1, Херсонській — 2. Понад мільйон тонн намолотила Донеччина, підконтрольна Україні. Найвищою врожайністю може похвалитися Хмельниччина — 50,8 центнера з гектара, Івано-Франківщина — 46,8 центнера та Тернопільщина — 45.

«У нас 72% зношеної техніки, а нової зернозбиральної, якій від року до 6, — тільки 10%. Попри це, жнива ідуть згідно із планом та згідно із прогнозом», — резюмував міністр, додавши, що ціни на зерно в Україні зростають усупереч світовій тенденції до їх зниження. 2 мільйони тонн зерна та борошна вже пішли на експорт.

«У вас складне завдання, — звернувся до Олексія Павленка Арсеній Яценюк. — З одного боку, вам потрібно забезпечити експорт — це надходження валютної виручки в Україну, можливість далі підприємствам посіяти, це розвиток аграрного сектору. З іншого — для уряду ключове завдання — продовольча безпека країни: мінімальні запаси, які дадуть нам змогу спокійно прогодувати країну. Експортувати пшеницю добре, але краще експортувати додану вартість — продукти переробки. Ми повинні експортувати фактично перероблений білок, що дає можливість країні набагато більше заробити».

А ще він нагадав, що на кредитування аграрного сектору слід направляти ресурси Укрексімбанку. Йдеться про будівництво мережі заводів із переробки сільськогосподарської продукції.