Земельна реформа — це не лише розв’язання дилеми продавати чи ні землі сільгосппризначення. Це ще й доля нічийних польових доріг, чималеньких за загальною площею машинних дворів і токів, меліоративних систем, невитребуваних паїв. А що робити з 440 тисячами гектарів полезахисних лісових смуг загальною протяжністю понад 300 тисяч кілометрів? Із прибережними захисними смугами (ПЗС), які часто, попри їхній статус, розорюють і засівають, віддають під літні табори для худоби? 

17 січня 2017 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності», який свого часу розробила група народних депутатів спільно з Держархбудінспекцією. 

«Економічний розвиток регіонів: стратегія та інструменти залучення інвестицій і підвищення експортного потенціалу» — в семінарі з такою назвою взяли участь представники структурних підрозділів ОДА й виконавчих органів міських рад, регіональних офісів, центральних органів виконавчої влади. Окрім цього, до Клубу Кабінету Міністрів прибули члени UkraineInvest і Export Promotion Office та кількох міжнародних фондів. Розмова стосувалася як можливостей інвестиційної діяльності, розвитку експортного потенціалу, так і налагодження ефективного діалогу з регіонами. 

Третій день перебування Президента Петра Порошенка у Давосі запам’ятався його зустріччю з Генеральним секретарем ООН Антоніо Гутеррешем. Цю посаду він обіймає недовго. Однак це не завадило главі держави говорити про потребу обстоювати базові цілі й принципи Статуту ООН. Антоніо Гутерреш, ще перебуваючи на посаді Верховного комісара ООН з питань біженців, опікувався внутрішньо переміщеними особами з Донбасу та Криму. Тому співрозмовники без зайвих відступів обговорили саме перспективи подальшої взаємодії у межах ООН. Тут переважно враховуватимуть позицію України під час її головування в Раді безпеки ООН з лютого 2017 року. Під час розмови Петро Порошенко закликав Генсека ООН звернути більшу увагу на порушення прав людини в окупованих Криму та частині Донбасу. Окремо надано інформацію щодо позову проти Росії до Міжнародного суду ООН. 

Погані дороги дорого коштують, бо негативно позначаються на вартості товару, довкіллі, а також нерідко стають причиною ДТП. З ямками, гармошками і коліями складно конкурувати з тими країнами, де гладенька асфальтівка. Найкращий світовий досвід переконує, що будівництво доріг сприяє розвитку економіки. Тому й цього року наша держава збільшує фінансування галузі. Та чи готові в регіонах ефективно використати кошти і зокрема на Вінниччині, яка займає другу позицію в країні за протяжністю автошляхів? 

... Війна у східних областях, тотальне зубожіння та регулярні корупційні скандали разом зі спалахами насильства. На якому місці в нашому житті могли б опинитися планетарні зміни клімату, що ними переймаються всі цивілізовані країни? Думаю, ніяк не в першій десятці. Але українці теж долучаються до цієї тематики, тим більше, що на цю роботу передбачено кошти з-за кордону. І зиск від здійснення природоохоронних проектів можливий не лише у галузі охорони довкілля.

Кореспондент «Урядового кур’єра» побував у придунайському селі Орлівка, що на півдні Одещини, і подивився, як втілюють план адаптації села до наслідків змін клімату, розроблений з ініціативи тутешньої сільради та за підтримки коштів Євросоюзу. Перший підсумок, який впадає в очі, — селяни задоволені розвитком подій і європейськими щедротами. 

Нині жителі Черкас не можуть побачити у своїх смартфонах рух тролейбусів. Досі популярна програма, за допомогою якої можна було одразу з’ясувати, чи довго чекати транспортний засіб потрібного маршруту, чудово діяла. Про її популярність свідчить і статистика скачувань із Гугл-маркета — вона вже має кілька тисяч користувачів. Зручну програму вигадав і втілив черкаський підприємець Віктор Євпак. Для цього він власним коштом установив GPS-трекери (за словами підприємця, ціна кожного — приблизно 30 доларів) на всі тролейбуси, що курсували містом. А також розробив програмне забезпечення, плануючи залучити до проекту ще й усіх підприємців, які надають послуги пасажирських перевезень у Черкасах. А заробити, як розповідає Віктор Євпак, хотів на продажу вже налагодженого і апробованого в Черкасах продукту в інші міста. 

У селі Сухорабівка Решетилівського району Полтавської області урочисто відкрили сімейну ферму родини Жванко. Ферму створено на базі домогосподарства СОК «Молочний Світанок» у межах проекту USAID «Партнерство заради інновацій: розвиток сімейних ферм, об’єднаних у сільськогосподарські кооперативи». Вона найбільша на Решетилівщині.

Українські підприємці-експортери в 2016 році вели боротьбу за нові та розширення старих закордонних ринків збуту продукції. Попри їхні зусилля та Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), країна опинилася перед фактом: ми продали, за результатами 2016-го, менше на зовнішні ринки, ніж завезли.

Ця подія, що відбулася на територіях Кобеляцького та Козельщинського районів Полтавської області, — відповідь скептикам, які заявляють, що в Україні все зупинилося і не роблять нічого хорошого. Роблять. Ті, хто їздив дорогою Полтава — Олександрія до ремонту, а таких багато, не забули, що, незважаючи на її величезне народногосподарське значення (сполучає промислові й культурний центри Полтавщини та є складовою міжнародної магістралі Полтава — Кіровоград — Кишинів — Гургулешти — Галац — Слобозія), вона була вся в латках різної величини і конфігурації.