«Економічний розвиток регіонів: стратегія та інструменти залучення інвестицій і підвищення експортного потенціалу» — в семінарі з такою назвою взяли участь представники структурних підрозділів ОДА й виконавчих органів міських рад, регіональних офісів, центральних органів виконавчої влади. Окрім цього, до Клубу Кабінету Міністрів прибули члени UkraineInvest і Export Promotion Office та кількох міжнародних фондів. Розмова стосувалася як можливостей інвестиційної діяльності, розвитку експортного потенціалу, так і налагодження ефективного діалогу з регіонами.

Конкретні рекомендації від урядовців можна було почути під час панельних дискусій. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман дотримувався думки, що уряд і регіональні органи влади мають забезпечити економічний прорив держави. «Ніколи друкарський верстат не робив країну успішною — тільки розвиток національної економіки. Ми маємо бути вдячні тим, хто інвестує в економіку. Ми повинні допомагати бізнесу бути ефективним», — наголосив він, додавши, що успішний результат залежить від підтримки регіонами ініціативи уряду. Прем’єр переконаний, що на місцях кошти є. Саме тому настав час спрямувати інвестиції в локальні робочі місця. А ще країні треба виробляти товари з високою доданою вартістю та виводити «зроблене в Україні» на міжнародні ринки.

Перспективу бачать до 2025 року

З його слів також стало зрозуміло, що до кінця року Кабмін має намір сформувати Службу фінансових розслідувань. Вона перебере на себе функції податкової міліції та економічних підрозділів силових структур, включно з МВС і СБУ.

Опісля слово взяв перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів. Він поінформував про підвищення вдвічі у 2016 році (порівняно з 2015-м) обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку. Показник становив 3,8 мільярда доларів. Позитивними чинниками урядовець вважає дерегуляцію, скорочення контактів представників бізнесу з посадовцями. Окрім цього, Україна посилила позиції у деяких світових рейтингах. З-поміж позитиву виокремлено скорочення переліку дозволів, видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, документів типу «карантинних сертифікатів». Усе це дало змогу заощадити близько двох мільярдів гривень. А надалі уряд сфокусує увагу на приватизації, реформі митниці, забезпеченні рівних умов ведення бізнесу. Серед пріоритетних планів: скорочення кількості дозвільних документів, митних і валютних обмежень, надання близько 70% дозволів в електронній формі.

Цьогоріч буде змінено й модель розвитку економіки. В її основу планують закласти зростання інвестиційного попиту та обсягів експорту. «Якщо попередня модель базувалася на розширенні споживчого попиту, то тепер основними чинниками зростання стануть експорт й інвестиційний та інноваційний попит. Нині ми обговорюємо проект інноваційного розвитку промисловості, стратегічно ми його бачимо до 2025 року», — подає УНІАН слова першого віце-прем’єр-міністра.

Очікується, що ключовими пріоритетами такого розвитку буде зростання продуктивності праці в переробці, зайнятості у переробці до 2,3 мільйона осіб, збільшення частки промислових товарів у структурі експорту до 75—80%, зменшення енергоємності виробництва до 1,5% із 7%, вихід на нові ринки, зокрема Азії та Африки. «Мета — зростання ВВП на душу населення із двох тисяч доларів до п’яти тисяч. Завдання: швидке впровадження технологій, посилення конкурентоспроможності національного товаровиробника, формування потужних вертикально інтегрованих структур на базі національних виробників», — сказав Степан Кубів.

Він завершував виступ закликом розробляти різні стратегії на середньострокову перспективу (5—10 років), щоб здійснити модернізацію промисловості. При цьому основою інноваційного розвитку української промисловості він назвав усі види машинобудування.

ЗВТ вигідні всім

Під час панельної дискусії на тему «Інвестиційний та експортний потенціал — плани на 2017-й для регіонів» директор Офісу супроводу інвестицій Даніель Білак повідомив, що найбільший інвестиційний інтерес до України виявляють країни Близького Сходу, а не Європа чи Америка. Їх цікавить продовольча безпека й довгострокові інвестиції. Головною проблемою великих інвестицій в Україну він вважає брак проектів необхідного масштабу, в які можна було б вкласти значний для міжнародних інвесторів обсяг коштів.

«Проблема полягає в тому, що у нас державних проектів такого масштабу ніколи не було. Я зрозумів, що нам потрібно орієнтувати їх на співпрацю з нашими українськими бізнесами. Тут є проекти. Наприклад, агрокомпанії, в яких виникли проблеми з банківським фінансуванням, готові, замість сіяти, збирати й продавати, рухатися ланцюгом доданої вартості: переробка, виробництво фермерського обладнання», — пояснив фахівець.

Цю тему розширила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі, торговий представник України Наталія Микольська. Так, переговори про створення зон вільної торгівлі, які Україна веде з Ізраїлем і Туреччиною, перебувають в активній стадії. А угоди про зони вільної торгівлі, передовсім з ЄС, були основним чинником залучення нових інвестицій в Україну. Посадовець також резюмувала, що міжнародні інвестори готові вкладати кошти у виробництво в Україні експортної продукції.