Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 грудня 2016 р. становила 42 603,9 тис. осіб. Упродовж січня — листопада 2016 р. чисельність населення зменшилася на 156,7 тис. осіб.

Порівняно із січнем — листопадом 2015 р. обсяг природного скорочення зменшився на 1,5 тис. осіб.

Кількість живонароджених у січні — листопаді 2016 р. становила 365,5 тис. осіб, померлих — 529,8 тис. осіб. 

У трикутнику сонце — земля — людина кожна сільськогосподарська рослина має місце. Якщо зернові та олійні культури з огляду на значні обсяги експорту можемо назвати нашою нафтою, то фруктові дерева та ягідники — це працедавці. Нині сад пом’якшує проблему вивільнення робочих рук у господарствах, яка зумовлена поглибленою індустріалізацією в рільництві. Утім, він не допоміжна, а повноцінна галузь.

У багатьох країнах виробництво плодоягідної продукції — один з важливих напрямів ефективного агрогосподарювання, зайнятості населення і розширення зовнішньоторговельної діяльності як сталого джерела доходів. І ми йдемо цим шляхом. Протягом багатьох років держава спрямовувала один відсоток від збору з продажу алкогольної продукції та пива на розвиток садівництва, хмелярства і виноградарства, що сприяло створенню молодих інтенсивних садів, продукція яких тепер за всіма параметрами потенційно конкурентна на світовому ринку. 

Нещодавно в Україні з візитом перебувала делегація з двох десятків британських фермерів на запрошення великої міжнародної компанії, що працює в Україні, за підтримки Посольства Великої Британії. Гості відвідали успішні вітчизняні агрогосподарства «Єрчики» та «ІМПАК» на Житомирщині, «Великі Сорочинці» на Полтавщині, взяли участь у конференції з польових культур «Майстерня аграрія» у Харкові, оглянули деякі історичні та культурні пам’ятки, якими так багата Україна. Та головне — не перелік, де були і що бачили, а які висновки з побаченого і почутого зробили і вони, і ми. 

Торік нова система державних закупівель ProZorro допомогла заощадити загалом понад 8 мільярдів бюджетних коштів, що майже в півтора рази більше, ніж прогнозувало Мінекономрозвитку. Лідирують чи пасуть задніх у цьому процесі Дніпропетровська та Запорізька області. Про це в матеріалах наших кореспондентів. 

Нині відсоток виконаних судових рішень в Україні становить приблизно 5%. Це пов’язано як із великою завантаженістю державних виконавців, так і з їхньою низькою мотивацією. Не секрет, що через малу зарплату деякі з працівників державної виконавчої служби шукають приробіток. Наприклад можуть за подяку від боржника буцімто не побачити його майно й закрити виконавче провадження через начебто неможливість виконання судового рішення. Отже, суд виграти важко, а отримати майно чи кошти за його рішенням — ще важче. У підсумку українці не знають, що робити далі. Адже, з одного боку, вони реалізували своє право на судовий захист і отримали рішення на свою користь, з іншого — державні виконавці ігнорують свої обов’язки. Тому цю систему необхідно змінювати.

Рік тому в місті енергетиків Новодністровську (Чернівецька область) керівники ПАТ «Укргідроенерго» представили проект будівництва на Верхньому Дністрі каскаду низьконапірних міні-ГЕС руслового та дериваційного типу. Адже Нижній Дністер усім своїм повноводдям уже давно працює на енергетичну міць держави, виробляючи електроенергію на трьох великих електростанціях, зокрема найбільшому в Європі гідроакумуляторі — Дністровській ГАЕС. 

За результатами досліджень, проведених торік, майже третина дорослого населення України — громадяни віком від 18 до 64 років — регулярно курить. Попри неоднозначне ставлення до куріння, вони роблять вибір свідомо. В такому разі існує попит на сигарети: за різними даними, 2016-го кожен курець викурив за день в середньому майже 17 сигарет різних брендів. Отже, має бути і пропозиція. 

Останнім часом у світі точаться розмови про «зелену» економіку, яка повинна замінити так звану буру. У чому різниця між ними і які проблеми розв’язує такий перехід? У чому особливості «зеленої» енергетики як складової новітніх економічних змін? Яке місце в цих процесах посідає Україна? На ці та інші запитання кореспондента «УК» відповів завідувач кафедри економіки та бізнес-адміністрування Сумського державного університету Леонід МЕЛЬНИК. 

Міжнародне співробітництво дуже приваблює аграріїв Луганщини. По-перше, це зовнішні ринки для збуту продукції. По-друге, допомога донорів, які вважають за необхідне опікуватися долею краю, де третій рік триває АТО.  Та  виявляється, що дуже важливий і   належний облік ресурсів області. Аби налагодити цю роботу, луганчанам довелося навіть звернутися з відповідною пропозицією до столичних відомств: аграрного та статистики. 

Так званий аграрний пакет законопроектів, прийнятий славнозвісної «конституційної ночі» з 20 на 21 грудня, запроваджує єдиний реєстр відшкодування ПДВ замість двох, відшкодування ПДВ в автоматичному режимі, який не потребує «висновків» Держфінслужби для отримання грошей. Він також звільняє сільгоспвиробників від штрафних санкцій через помилки з розподілом податкового кредиту за спецдекларацією, зроблені торік, коли у системі отих податкових кредитів важко було розібратися.