Донедавна у ЗМІ часто з’являлась інформація про рейдерські захоплення того чи того підприємства. Проте після ухвалення антирейдерського законодавства та початку роботи комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації представників бізнесу кількість таких випадків істотно зменшилася. Щоправда, не всі бізнесмени розуміють, чим саме може їм допомогти ця комісія у разі захоплення підприємства.

Лише суд з’ясує правду

Передовсім треба розуміти: комісія не замінює суд. Її функція — швидке реагування на порушення в Держреєстрі речових прав на нерухомість. Тобто якщо реєстраційний запис було зроблено з порушенням, комісія його скасовує. Зауважимо, що здебільшого серйозні рейдерські захоплення відбуваються не без участі держреєстраторів. Різниця тільки в тому, що одні реєстратори йдуть на злочин свідомо, а інші стають жертвами шахраїв-рейдерів.

Тут бізнесменам потрібно звернути увагу на таке: буває, що сторона, яка звернулася до комісії, скасувала реєстраційний запис і вирішила, що питання з’ясоване, попередній запис у реєстрі поновлено, тож можна не перейматись. Проте експерти наголошують, що, скасувавши реєстраційний запис, сторона лише довела, що цю реєстраційну дію проведено з порушенням. А рейдери не сплять. Тому слід подавати до суду та визнавати недійсними ті чи ті документи, підроблені підписи тощо — щоб вилучити із правового простору документи, на підставі яких було проведено реєстраційну дію. Бо ж комісія не може визнати своїм рішенням той чи інший правочин, встановити справжність підпису тощо. Це не її компетенція.

«Буває, що реєстраторові принесли всі передбачені законодавством документи і на момент проведення реєстраційної дії він не мав законних підстав відмовити у реєстрації. Проте через 3—4 місяці з’ясувалося, що ці документи підроблені, й навіть нотаріально завірені підписи поставили не ті особи. В цій ситуації, хоч як це парадоксально, у комісії немає підстав покарати реєстратора, — розповів «Урядовому кур’єру» директор департаменту державної реєстрації та нотаріату Віталій Гайдук. — А все тому, що на момент проведення реєстраційної дії державний реєстратор виконав усі вимоги закону. І якщо потім виявилося, що там фігурують підроблені документи, це не його провина. Тобто доки в суді не буде все з’ясовано, не варто розслаблятися. Комісія не може підміняти судовий орган».

На контролі громадськості

Щоб поліпшити роботу комісії, з 1 лютого до її складу на постійній основі ввійшли представники Американської торговельної палати, Європейської Бізнес Асоціації й ради бізнес-омбудсмена.

«Як член цієї комісії хочу звернути увагу на підвищення якості надання зворотного зв’язку, — каже представник Європейської Бізнес Асоціації, керівник практики корпоративного права Legal Groupe Віталій Бурдак. — Представники бізнесу кажуть, мовляв, ми подали скаргу в комісію, її розглянули, але не можемо оперативно отримати висновок, у якому міститься об∂рунтування і рішення. Тому потрібно, щоб цей документ надавали в чітко обумовлені терміни. Думаю, це має бути 10—15 днів».

«Введення в склад комісії представників бізнесу сприятиме відкритій та прозорій роботі комісії як органу Мін’юсту, що розглядає скарги на рішення державних реєстраторів. Це крок у напрямі протидії рейдерським захопленням, — додає Віталій Гайдук. — Ми намагаємось активно протидіяти проблемі рейдерських захоплень, і тут бачимо прогрес».

Робота над помилками

Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації працює вже рік. Вона покликана розглядати скарги на незаконні реєстраційні дії в порядку адміністративного оскарження. У 2016 році до Мін’юсту подано понад 1000 скарг. А за січень 2017-го отримано 50 скарг на реєстраційні дії зокрема й у сфері бізнесу, що були вчинені після набуття чинності антирейдерського закону. Зменшення, як бачимо, істотне. Також спостерігаємо тенденцію, що держреєстратори, розуміючи невідворотність покарання, не йдуть на співпрацю із шахраями. Непорозуміння здебільшого стосуються помилок чи неправильного тлумачення законодавства державними реєстраторами.

Найпоширеніші помилки, яких припускаються скаржники під час оформлення звернення, такі. Перша — коли на скарзі бракує підпису, тож не можна ідентифікувати, хто насправді цю скаргу подав. Друга — на документі нема дати звернення, яка потрібна, щоб оцінити, чи особа звернулась у передбачений законом термін. Закон вимагає зазначати у скарзі номер реєстраційної дії, яку оскаржують. Нині всі реєстри відкрито, номер можна без проблем дізнатися, і комісія може перевірити конкретну реєстраційну дію. Якщо немає номера, комісія відмовляє у розгляді скарги.

Це начебто формальні підстави, але вони важливі, щоб комісія могла ухвалити правильне рішення. Тож звертаючись до комісії, документи слід оформлювати, чітко дотримуючись законодавчих вимог. 

Катерина БРАТКО
для «Урядового кур’єра»