Останніми місяцями пересічні українці хвилюються з приводу того, що чекає на нашу національну валюту — гривню. Деякі експерти підігрівають певним негативом свої передбачення щодо можливого значного її знецінення. Називають і курси гривні щодо ключових валют світу.  Її справді лихоманило у грудні 2016 року, вона коливалася у січні-лютому 2017-го (див. графік офіційного курсу Національного банку). Дехто з експертів прогнозує, що у другому-третьому кварталі 2017 року долар на роздрібному ринку коштуватиме до 29—30 і навіть більше гривень. Одна з головних причин такого можливого стану нацвалюти, на думку багатьох аналітиків, — те, що вже тривалий час МВФ так і не надав чергового траншу кредиту Україні. Адже чимала його частка йде на поповнення золотовалютних резервів і підтримку стабільності  гривні. Інші аналітики спокійніші: гривня в 2017 році не  впаде. 1 березня стало відомо, що до МВФ українські чиновники скерували лист про наміри для отримання траншу обсягом мільярд доларів.  

Ніде правди діти, якість життя українців ще далека від ідеальної. Адже якщо проаналізувати будь-яку сферу життя, побачимо там поки що чималу кількість проблем та несправедливості. І стосується це українців, які працюють, і пенсіонерів, і людей з особливими потребами, і молоді тощо. Тож головне — не просто констатувати це, а й докласти всіх  зусиль, щоб змінити стан речей на краще. Що й робив український уряд у році, що минув, і робитиме надалі. 

 Київ закликає Євросоюз зберігати режим санкцій проти Росії доти, доки вона не виконає мінських домовленостей у повному обсязі. Про це Президент Петро Порошенко заявив під час зустрічі з міністрами закордонних справ Великої Британії Борисом Джонсоном та Республіки Польща Вітольдом Ващиковським. Глава держави подякував Лондону та Варшаві за тверду підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, повідомляє департамент прес-служби АП.

У рейтингу надійності банківських депозитів від РА «Стандарт-Рейтинг», який було розраховано за підсумками 2016 року, брали участь 66 із 93 платоспроможних банків.

На початку АТО до об’єднання «Первомайськвугілля» входило сім шахт. Внаслідок бойових дій шахти імені Менжинського, «Первомайська» та «Ломоватська» опинилися на не підконтрольній Україні території. Дві з них уже перестали існувати. Але геологічна ситуація така, що підземні води тепер загрожують затопити шахтні поля вугледобувних підприємств української Луганщини. Навіть більше: може відбутися зміна всього гідравлічного балансу в регіоні, зокрема заплав двох річок — Луганки та Комишувахи. Це загрожує екологічною катастрофою всьому краю. 

Днями в Києві відбувся круглий стіл «Формування ринку землі в Україні: реалії та перспективи», організований Українською аграрною конфедерацією. Цей захід збігся в часі з акцією правих сил під Верховною Радою. Однією з вимог протестувальників було недопущення ринку землі в Україні: «Не смійте скасовувати мораторій на торгівлю українською землею! Бо ця полита кров’ю і потом земля — власність Нації, а не ваша. Продаж землі — це торгівля Батьківщиною вроздріб».

 Кілька десятиліть дніпряни чекають, коли ж нарешті в місті добудують хоч би першу чергу метрополітену, — відтоді, як у грудні 1995 року запрацювала перша її дільниця (а будівництво розпочалося 1982-го). Це одне з найкоротших метро у світі завдовжки 7,8 кілометра — всього 6 станцій з 9 запланованих від центрального залізничного вокзалу у віддалені промислові й спальні райони міста. Докладно про всі перипетії будівництва дніпровської підземки «УК»  розповідав у публікації «Метро до центру Дніпра довезе?» від 30 серпня 2016 року.

Останнього дня зими Прем’єр-міністр Володимир Гройсман запросив до Будинку уряду представників металургійної промисловості. Цю нараду він присвятив виключно питанню вугільної блокади та її можливих негативних наслідків на якість життя українців і гідний рівень роботи промислових підприємств. Цього разу глава уряду не намагався відшукувати ймовірність виникнення оптимістичних новин. Його заяви були лаконічними, конкретними й доволі скептичними. Заспівом стало питання діяльності підприємств металургійної промисловості та енергетики в умовах блокування вантажних перевезень з тимчасово окупованих територій України. 

Засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради цього року проводили вперше. Цей захід знадобився Прем’єр-міністру Володимирові Гройсману, щоб провести професійну дискусію з питань енергетичної блокади, влаштованої на сході. Від уряду висували просту позицію: влада готова до діалогу, але аж ніяк не готова до диверсій, спрямованих проти українців. Саме тому в Кабміні намагаються вести копітку роботу над утриманням енергетичної системи країни в робочому стані.

Міжнародний конгрес-центр Києва «Український дім» відчиняв у п’ятницю двері учасникам конференції «Від утворення об’єднаних територіальних громад до розумного зростання». Цілий день там тривали дискусії щодо п’яти питань. Серед них результати децентралізації за 2015—2016 роки; новий етап децентралізації; можливості та ризики освітньої та медичної реформ у нових громадах; співпраця об’єднаних територіальних громад (ОТГ) та бізнесу в інфраструктурних проектах; донорські програми та їхня роль у зростанні ОТГ.