Ніде правди діти, якість життя українців ще далека від ідеальної. Адже якщо проаналізувати будь-яку сферу життя, побачимо там поки що чималу кількість проблем та несправедливості. І стосується це українців, які працюють, і пенсіонерів, і людей з особливими потребами, і молоді тощо. Тож головне — не просто констатувати це, а й докласти всіх  зусиль, щоб змінити стан речей на краще. Що й робив український уряд у році, що минув, і робитиме надалі.

Саме з цієї тези розпочав засідання колегії Мінсоцполітики головуючий на ньому Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Серед відчутних досягнень він назвав підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі з 1 січня 2017 року.

— Це був достатньо сміливий крок, якого не робив жоден український уряд до нас і, напевно, не скоро ще хтось повторить. І тут ми мали і підтримку політиків та звичайних громадян, і шквал критики. Та я переконаний, що крок цей був справедливим і на часі, — наголосив посадовець. Це вплинуло й на приватний сектор економіки в бік підвищення детінізації зайнятості, збільшилася кількість вакансій і працевлаштованих людей.

Другою важливою проблемою Прем’єр назвав реформування пенсійного забезпечення громадян. Адже людина, яка пропрацювала все життя, виходячи на пенсію, не має бути бідною й рахувати копійки (а саме такі нині, на жаль, реалії понад 80% літніх українців), а хоча б на мінімальному рівні могти задовольняти свої потреби. І цьому сприятиме реформована пенсійна система, яку, за словами Володимира Гройсмана, уряд презентує вже за 2—3 місяці.

А ще, на його переконання, працівники соціальної сфери мають зробити все, щоб потурбуватися про людей з особливими потребами, які самі для себе цього зробити не можуть. Та й про кожну людину, яка звертається до органів соцзахисту, аби отримати те, що їй належить за правом.

Серед ключових моментів Прем’єр назвав розвиток зайнятості й самозайнятості населення, створення робочих місць, а також державну допомогу малому й середньому бізнесу. За його словами, всім цим питанням цього року уряд приділятиме пильну увагу.

А ось блокада, на його переконання, заважає позитивним процесам, які відбуваються в економіці, й гальмує їх. Тому вона не в інтересах України, а в інтересах Росії. Бо економіка, яка потроху виходить з важкого стану і має перспективи зростання, від цього отримує лише негатив. Адже втрачаються мільйони з державного бюджету, тобто втрачає соціальна сфера і кожен українець.

Міністр соціальної політики Андрій Рева, відповідаючи на запитання журналістів, зазначив, що уряд виступає за розв’язання проблем із блокадою лише мирним шляхом через переговори. Прем’єр з перших днів зустрічався з її учасниками, в уряді знають усі їхні претензії. Міністр погодився, що в жодному разі не слід торгувати з окупантами, як кажуть, на крові. Проте, на його переконання, повністю припинити товарообіг між підконтрольними та не підконтрольними владі територіями  неправильно й економічно недоцільно.

Що ж до ймовірного блокування працівниками Мінсоцполітики розмитнення гуманітарної допомоги, спрямованої серед іншого для волонтерів та армії, яке їм нещодавно закидали деякі політики і громадські діячі, міністр зазначив: проблема на стадії розв’язання. Міжвідомча група при міністерстві провела засідання, на якому прийнято рішення зробити все для того, щоб терміни розмитнення таких вантажів скоротити до мінімуму. Міністр зауважив, що всі випадки відмови  у визнанні вантажу гуманітарною допомогою оприлюднюватимуть на сайті Мінсоцполітики із зазначенням причини такої відмови. Адже, за його словами, трапляється, що під виглядом такої допомоги та під гаслами «Це для фронту, воїни чекають» насправді подають неповні пакети документів або сфальшовані відомості. Міністр наголосив, що це проблема чимала й розв’язувати її потрібно не лише швидко, а й комплексно.

Андрій Рева зазначив, що розроблено правове під∂рунтя  переведення різних пільг та допомог на монетарну основу. Так, 6 грудня 2016 року для цього ухвалено закон № 1774, у якому прописано всі підстави для такої адресної монетизації пільг, наприклад, для учасників бойових дій для безкоштовного проїзду в громадському транспорті. Нині над цим питанням працює саме Мінсоцполітики. Точну суму, яку буде на це надано з держбюджету, міністр поки що не озвучив, зауваживши, що її має визначити постановою Кабінет Міністрів. Сказав лише, що, за попередніми розрахунками, вона має становити кілька десятків мільярдів гривень. Він спростував інформацію, що начебто ці  виплати планують на одну особу не більш як 60 гривень на рік.

Він також спростував інформацію про те, що начебто останнім часом  проводять посилені перевірки серед отримувачів субсидій і в людей їх масово забирають, змушуючи повертати вже отримане. Міністр зазначив, що контроль над тим, кому надають субсидії, встановлено відтоді, як таку допомогу почали призначати, і нічого нового й додаткового не запроваджували. Усе відбувається за вже давно напрацьованим алгоритмом. Людина подає заяву і декларацію, а працівники органів соцзахисту перед прийняттям рішення проводять всебічну детальну перевірку достовірності наданої інформації. Припинити виплату субсидії можуть, лише якщо буде виявлено порушення під час її призначення. І тільки в такому разі з неправомірного отримувача субсидії можуть стягнути вже отримані кошти добровільно або через суд. Нині, за словами міністра, з понад 6 мільйонів домогосподарств, які отримують субсидії, такі санкції було застосовано до менш як 5%.

Відповідаючи на запитання журналіста «УК», коли стане можливою монетизація субсидій, Андрій Рева зауважив, що це відбудеться тоді, коли більшість українців отримуватимуть насправді гідні нетіньові зарплати й пенсії. Отже, кількість отримувачів цієї державної допомоги скоротиться до 2—1,5 мільйона.