Днями Прем’єр Володимир Гройсман як глава уряду прозвітував про результати роботи за 9 місяців: «це не бравада про успіхи, а звіт про те, що зроблено».

Отже, зроблено: зростання ВВП — на 3,8%, зростання експорту товарів — на 12,4%, будівництво зросло на 5,7%, агросектор — на 4,9%. Враховуючи те, що проти країни йде реальна війна і частина території під окупацією, ніби є з чого радіти. Але днями ж було оголошено про підвищення ціни на газ. І от на екрані телевізора з вимкнутим звуком черговий кандидат у президенти на фоні «газових» графіків емоційно захищає народ. З газу та інших непопулярних рішень, які необхідно ухвалювати уряду, починаємо розмову Укрінформу з главою уряду.

Україна готова до опалювального сезону, всі енергосистеми працюють у штатному режимі, а проблеми, які виникають у деяких регіонах, — це локальні труднощі, врегулювання яких — пряма відповідальність місцевої влади. Про це під час «Години запитань до уряду» у Верховній Раді доповів Прем’єр-міністр Володимир Гройсман

Після виходу США з угоди щодо іранської ядерної програми і відновлення американських санкцій проти Ірану ця країна стала джерелом гарячих новин, а вплив цих подій на геополітичну ситуацію у світі — головоломкою для аналітиків та експертів. Хвилі «з’ясувань стосунків» на міжнародному рівні можуть зачепити й Україну

Протягом останніх майже двох місяців у закарпатських інспекторів Укртрансбезпеки робочі місця в буквальному розумінні перемістилися на автошляхи. Щодня їхні світло-зелені жилети можна побачити на найдальших відстанях від обласного центру. Ми поцікавилися у начальника обласного управління Сергія Слободянюка, наскільки виправдані такі перевірки і які їхні підсумки

Про те, чим нині живе українська громада, як протистоїть проявам «руского міра», до чого прагнуть українці в Португалії нині та чому від 2010 року все менше португальських діаспорян планують повертатися до України, в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу розповів голова Спілки українців у Португалії Павло Садоха.

У Франції існує розуміння того, що вирішення питання повернення Криму Україні вимагає часу, узгоджених та консолідованих дій міжнародної спільноти. І хоч для пересічного француза кримська проблематика не належить до найбільш актуальних питань, в експертних колах, на державному рівні це питання обговорюється постійно. Увага та позиція Франції щодо Криму, його незаконної окупації Росією залежить від дій, які чинить Україна для привернення та утримання цієї уваги на Заході. Про це та інші питання, що стосуються Кримського півострова, становища кримських татар, протидії беззаконням з боку Росії, в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу розповів Надзвичайний та Повноважний Посол України у Франції Олег Шамшур

Один з найнебезпечніших наслідків анексії Криму Російською Федерацією — значне погіршення стану довкілля на півострові. Ані українські, ані міжнародні експерти нині не мають доступу до докладного вивчення реальної ситуації з навколишнім середовищем у Криму. Використовуючи наявні можливості моніторингу, Україна стверджує: стан справ на колись квітучому півострові критичний. Яка небезпека загрожує Криму через дії окупаційної влади та як довго доведеться долати наслідки «господарювання» — про це в інтерв’ю Крим Інформ розповідає заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Юрій ГРИМЧАК

Депутат Європарламенту, член Комітету з питань парламентського співробітництва між Україною та ЄС Ребекка Гармс підтримує Україну з часів Євромайдану. Вона послідовно обстоює інтереси Української держави перед європейською спільнотою і не припиняє боротися за реформи всередині країни. «Крим Інформ» поцікавився думкою відомого політика: як сприймають ситуацію з українським півостровом у Європі зараз, через чотири роки після анексії Криму Росією?

Британський аналітик і волонтер Райнер-Ельк Андерс нагадує Джима Мейса (американського вченого, який вперше на весь голос за океаном заговорив про Голодомор). Академічні вчені, які заробляють гроші в дуже конкурентному середовищі, емоційно не надто переймаються предметом дослідження. Тим більше, коли там війна. Тим більше – коли противник дуже сильний, а суперник слабкий. Але буває по-іншому. Коли наукова діяльність тісно переплітається з громадською, коли, всупереч відшліфованим і часом стерилізованим стандартам, вчений залишається людиною та гуманістом. Як у випадку з доктором Райнером-Ельком – аналітиком, політологом, соціологом, фахівцем з гібридної війні і... волонтером російсько-української війни

Президент Петро Порошенко переконаний, що і співвітчизники, і міжнародні партнери нашої держави обома руками підтримують якнайшвидший початок роботи антикорупційного суду. А сам він докладе всіх зусиль для цього вже до кінця року