Одне з головних завдань Мінрегіонбуду, за словами його очільника Анатолія Близнюка, — підвищення енергоефективності систем життєзабезпечення. Та як це зробити, якщо мережі старі й діряві, а стіни будинків не тримають тепла взагалі? Втім, у деяких містах за підтримки Проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» уже знають, як зменшити споживання енергоресурсів у ЖКГ. Перший крок на шляху до ощадливості — складання муніципальних енергетичних планів (МЕП). Про те, навіщо потрібне таке планування, розмовляємо з директором Проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» Білом Такером та координатором Енергетичних Програм Проекту Олександром Ніколаєнком.

Днями в Київському палаці дітей та юнацтва відбулася національна всеукраїнська виставка «Освіта. Робота. Підприємництво». Відвідавши її, «Урядовий кур’єр» з’ясував, що українці залюбки їдуть навчатися й працювати за кордон, проте нехтують робітничими професіями, які пропонують вітчизняні підприємства. Натомість роботодавці охочих освоїти професію, наприклад, фрезерувальника готові навчати за власні кошти й платити достойну зарплату. Ось тільки молодь продовжує вступати на юридичні й економічні факультети, забуваючи, що таких спеціалістів на ринку праці забагато.

Киянка Галина Мусієнко в телефонній розмові з кореспондентом була стривожена тим, що може згодом не отримати соціальну допомогу. «Як проживемо з 2-річним сином?» — запитувала вона. Подібні дзвінки прозвучали й від інших матерів із різних регіонів. Щоб з’ясувати достовірність поширеної в пресі інформації, ми звернулися до Міністерства соціальної політики з проханням пояснити, кому  допомогу платитимуть, а в кого її заберуть.  

Кілька днів тому вранці звично взявся до гоління. Намиливши одну щоку, почув, що кран починає підозріло харчати. Не встиг і оком кліпнути, як тонесенька цівка води зовсім обірвалася. Довелося витирати рушником недоголене місце і чекати, доки оживе кран. Добре, що перерва виявилася не такою вже й тривалою – встиг і доголитися, і на ділову зустріч не запізнився.  

У середньовічній Франції, як нам відомо з історичних джерел, люди намагалися митися якомога рідше. Вважалося, що часте миття шкідливе, а то й небезпечне для здоров’я. Невже кияни теж почали сповідувати філософію середньовічних французів й сказали воді своє рішуче «ні»? Така думка виникла, коли фахівці «Київводоканалу» повідомили досить дивну статистику: за дев’ять місяців цього року мешканці столиці спожили 235 млн 290 тис.   м³ води, що на 13 млн 610 тис. м³ менше, ніж за аналогічний період 2010 року (248 млн 900 тис. м³). 

Хоч би як переконували нас комунальники, що вони готові до настання холодів, проте більшість українців не звикли довіряти цим заявам. Звісно, на комунальників можна і потрібно сподіватись, але альтернативне «джерело тепла» не завадить мати вдома. Так надійніше. Проте обігрівач — це не тільки альтернатива батареям, а й, як доводить перевірка в Центрі випробувань «Укртест», небезпечний прилад, який може спровокувати пожежу. Це довели дослідження, проведені в лабораторії, де з 15 протестованих електроприладів 12 стали причиною замкнення контакту й перегрівів.

Сьогодні не дивина, коли людина втрачає роботу. Найчастіше це відбувається  через скорочення штату підприємства або тому, що кваліфікація найманого працівника перестала задовольняти роботодавця. А ще не рідкість, коли хлопець або дівчина з дипломом вишу сподівається на цікаву роботу і високу зарплату, та насправді… минають місяці, а часом і роки, а молодий спеціаліст так і залишається нікому не потрібним.  

Як відомо, влада, готуючи проект державного бюджету на 2012 рік, спиралася на очікування другої хвилі економічної кризи. Тому і фінансування чималої кількості програм соціально-економічного розвитку країни на наступний рік було скорочено суттєвіше, ніж планувалося раніше.  

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (Мінрегіонбуд) сподівається, що у держбюджеті-2012 буде виділено 2 млрд грн на підтримку об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).   Як взагалі фінансується державою утримання цих утворень і чи насправді залишаються задоволеними їхні мешканці? Що можуть зробити державні мужі для того, щоб полегшити діяльність цих об’єднань? І в цілому якими повинні бути відносини держава-ОСББ?.     

Скільки потрібно платити за тепло і гарячу воду, якщо батареї ледь теплі, та й воду в «червоному» крані гарячою можна назвати хіба що в насмішку? З такими запитаннями часто звертаються до «Урядового кур’єра» наші читачі. Ось що розповів, подзвонивши до редакції, киянин Володимир Коваленко.