РЕГУЛЮВАННЯ

Підприємці і роботодавці вимагають продовжити термін реєстрації баз персональних даних ще на рік
 

1 січня 2012 року стане  початком справляння штрафів для тих підприємців, які не встигли до Нового року зареєструвати бази даних згідно із Законом України «Про захист персональних даних».  Як свідчать і бізнесмени, і експерти, і навіть народні депутати, навколо виконання цього закону в країні відбувається справжній хаос.

Роз’яснення лише з’явилися

Так, за словами народного депутата Олега Шевчука, практика використання норм цього документа показала його недосконалість та призвела до плутанини у трактуванні окремих його положень. Ще в середині грудня Федерація роботодавців України ініціювала створення робочої групи, яку очолив сам народний депутат. На неї покладено функції напрацювання змін та доповнень у вищезгаданий закон. Але, схоже, що і сам О.Шевчук не дуже вірить, що в терміновому порядку цей документ може бути змінено або відтерміновано адміністративну та кримінальну відповідальність за ухиляння від державної реєстрації персональних баз даних із 1 січня. Розміри штрафів, які накладатимуться на недисциплінованих підприємців згідно із законом, становитимуть від 5100 до 17000 грн.

Редакцію «УК» цікавило питання, чи поширюватимуться такі штрафні санкції на приватних підприємців, які не ведуть діяльності і здають так звані «нульові» податкові декларації. У Державній службі з питань захисту персональних даних за чотирма телефонами різних відділів на це запитання так і не було надано відповіді.

Як вважає народний депутат Наталія Королевська, попри те, що норми закону чинні вже тривалий час, мінімальні роз’яснення про порядок проведення реєстрації з’явилися лише наприкінці осені, а документи приймаються  похапцем, без фіксації факту їхнього прийому.

Слова Н.Королевської сьогодні підтверджуються і доповнюються іншими офіційними особами представників федерацій підприємців. Так, керівники столичної Асоціації роботодавців зазначають, що на сьогодні в Україні виник новий вид бізнесу — за 300—900 грн своєрідні консалтингові агенції надають необхідні консультації щодо порядку проведення реєстрації баз даних.

А виконавчий директор асоціації та об’єднання роботодавців «Укрлегпром» Тетяна Ізовіт узагалі повідомила про майже детективні історії. Так, хоча ще не настало 1 січня 2012 року, на підприємствах галузі розпочалися перевірки щодо реєстрації баз даних. «Нам нічого не залишилося, як писати листи від імені керівника кожного підприємства до Президента України та Голови Верховної Ради із проханням втрутитися у ситуацію і продовжити термін реєстрації ще на рік», — зазначає вона.

Однозначно ускладнене життя

Які ж, крім цього, суттєві прогалини має закон?

Слід зазначити, що найбільша плутанина може бути в персональних даних, які отримують у користувачів провайдери, Інтернет-портали та соціальні мережі. Наприклад, на сьогодні серед юристів немає єдиної думки про те, чи є ай-пі адреса користувача персональними даними, за розголошення яких той же портал повинен нести відповідальність.

До того ж, узагалі (і це дуже дивно) нечітко виписано формулювання «персональні дані».

Однозначно бізнесу цей закон ускладнив життя. Так, персональні бази бізнес-партнерів поставлено поза законом: списки клієнтів та ділових контактів завдяки розпливчастим формулюванням закону підпадають під визначення бази персональних даних. Окрім того, відтепер компаніям потрібно отримувати письмову згоду співробітників та клієнтів на використання їхніх особистих даних.

На переконання багатьох експертів, користуючись нормами закону, політики та службовці можуть легко приховувати інформацію про себе.

У документі також прописано право суб’єкта персональних баз даних вимагати видалення всіх його даних за формальними причинами, приміром, якщо він начебто знайшов помилку. А це може бути лише прийом, завдяки якому особа збирається ухилитися від будь-якої відповідальності, включаючи кримінальну.

Закон для Європи

Позитивні моменти від дії Закону «Про захист персональних даних» також існують і їх чимало. Так, по-перше, це є великим кроком на шляху до Європи, де вже багато років діє Конвенція щодо захисту прав персональних даних. По-друге, саме ухвалення такого закону — основа для безвізового режиму з країнами континенту. Дія такого документа відкриє легальний ринок збирання та обробки інформації.

Як вважає заступник голови правління Інтернет-асоціації України Олександр Ольшанський, важливість цього документа полягає в тому, що він уперше сфокусував увагу широкого загалу на проблемі захисту персональних даних та їх приватності в країні. Втім, експерт упевнений, що цей закон не міг з’явитися на світ добрим, адже в Україні просто немає відповідних традицій.

У той же час, на думку експерта, рух у цьому дуже важливому напрямку розпочато, і тепер лишається лише практично «на ходу» корегувати помилки.

Дуже слушна думка. І, звичайно, треба, щоб до неї прислухалися також урядовці. Адже багато говорячи про декриміналізацію статей (і роблячи їх фактичну відміну), ми можемо, відсвяткувавши Новий рік, опинитися перед служителями Феміди лише завдяки одному «сирому» закону.