ПОДІЯ

У грудні 2011 року в Києві відбулася церемонія нагородження  переможців п’ятого національного конкурсу «Благодійник року»
 

Цей захід став справжнім святом для лауреатів у 12 номінаціях і володарів 6 спеціальних призів. Серед відомих компаній та організацій були й приватні особи, чиї проекти, акції визнали кращими. Ми попросили переможців конкурсу року, що минає, презентувати свою діяльність, а також відповісти на два запитання.

1. Що спонукає вас робити добро людям?

2. Чи плануєте продовжити благочинні дії у Новому році?

З вірою і надією

Ольга РОДЧЕНКО, 
підприємець (м. Вінниця):

1. Благодійність з мого боку — це поклик серця, християнський обо?в’я?зок. Вважаю за велике щастя дарувати комусь радісні моменти, повертати віру й надію.

2. І надалі, звичайно, буду продовжувати робити добро, допомагати тим, хто цього потребує. Любов — це єдине, що можна дати іншому, нічого не відбираючи у себе. Хочеться, щоб люди зрозуміли це й теж якомога частіше проявляли благодійність до ближнього, тоді світ буде яскравішим.

Добрі справи для сиріт

Юрій КОГУТЯК, 
бізнесмен (м. Київ):

1. Благодійна діяльність стала частинкою мого життя, повсякденною справою. Якось зрозумів, що можу принести набагато більше користі, якщо буду займатися цим систематично, а не час від часу. Тож спочатку знайшов людей, яким повністю довіряв. Доля звела з фондом «Приятелі дітей». З ним працюю багато років. Не без того, що інколи охоплює відчай, що не всім можу зарадити, бо існує велика прірва між тим, що можу, і що необхідно зробити.

2. Тож по можливості намагатимусь розширити спектр допомоги дітям, особливо хворим на ДЦП. Був би щасливий, аби до цього долучилися й інші небайдужі громадяни. Спільними зусиллями проблему розв’язати легше.

Відродимо Полісся

Віктор ТУПІЛКО, 
керівник Всеукраїнської 
громадської організації інвалідів 
«ЧОРНОБИЛЬ — ДОПОМОГА» 
(м. Донецьк):

1. Так складається в житті, що хтось допомагає літній бабусі перейти дорогу, а хтось коштами, іншою діяльністю підтримує соціально-вразливі верстви населення. Безперечно, робити добро — це звичайний стан душі. Певен, що є співвітчизники, які постійно дбають про інших, підтримують у скруті. Їхні дії також заслуговують похвали.

2. Плани на майбутнє — великі. Маємо реалізувати новий проект екологічного й культурного спрямування. Зараз досліджуємо Полісся, життя у 30-кілометровій зоні. Потрібно повертати ці землі у нове русло. І нам це під силу.

ДОВІДКА «УК»

Ольга РОДЧЕНКО, вінницький дизайнер, започаткувала у рідному місті благодійні вечори «З Любов’ю до Вас» на підтримку онкохворих дітей Вінниччини. Під час вечора, окрім концертної програми, відбувається добровільний збір коштів та благодійний аукціон. На минулому заході зібрано 276 тисяч 338 гривень, які були перераховані на рахунок Вінницької дитячої обласної лікарні, з цільовим призначенням «для хіміотерапії» онкохворих дітей.

ЮРІЙ КОГУТЯК благодійністю займається тривалий час. Останні п’ять років виділяє на доброчинність понад 200 тисяч гривень щорічно. Надає стипендії студентам-сиротам, забезпечує оплату навчальних курсів, допомагає у побутових питаннях. Опікується бізнесмен Потіївською школою-інтернатом для дітей, хворих на ДЦП та поліомієліт. Завдяки його підтримці там обладнані навчальні та ігрові приміщення, футбольне поле і тренажерний зал, збудовано ліфт для дітей на візках.

ВІКТОР ТУПІЛКО, учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії. Очолює ВГО «ЧОРНОБИЛЬ — ДОПОМОГА» . Завдяки Віктору Петровичу, як приватної особи, більш ніж 50 тис. нужденних отримали допомогу на лікування (загальна сума становить понад 2 млн 800 тис. грн). Придбав він також для перевезення ліків постраждалим два автомобілі: ВАЗ-2112 і вантажну «Газель». А ще чорнобилець заснував і підтримує громадський музей «Смолоскип». Віктор Тупілко, крім багатьох починань і акцій, ще й організатор патріотичних молодіжних експедицій «Мандри Прапора» — прапор України символічно вже був у 10 країнах світу, в тому числі й за Полярним колом.