Нещодавно в другому читанні було ухвалено проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо створення Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (реєстр. № 8027).

Ця інституція необхідна для відновлення об’єктів критичної інфраструктури, покращення об’єктів цивільного захисту та здійснення капітального ремонту житла для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які були змушені покинути свої домівки через збройну агресію.

 Верховна Рада України ПОСТАНОВЛЯЄ:

I. Внести до Закону України» Про Державний бюджет України на 2022 рік» (Відомості Верховної Ради України, 2022 р., № 3, ст. 12; із змінами, внесеними законами України від 23 лютого 2022 року № 2099-IX, від 3 березня 2022 року № 2118-IX, від 15 березня 2022 року № 2120-IX і № 2135-IX, від 21 квітня 2022 року № 2218-IX, від 31 травня 2022 року № 2280-IX і № 2290-IX, від 9 липня 2022 року № 2385-IX, від 29 липня 2022 року № 2481-IX, від 15 серпня 2022 року № 2517-IX, від 30 серпня 2022 року № 2549-IX, від 21 вересня 2022 року № 2619-IX) такі зміни:

 До полиць із крупами в магазинах та супермаркетах люди зараз часто підходять не для того, аби взяти товар, а щоб подивитися на ціни. Побачити що й на скільки подорожчало та спланувати витрати на харчування. Сьогодні ціни, на жаль, не радують покупців. Виробники ж розводять руками — мають достатньо вагомих підстав, аби виставити саме такі цінники. Однією з круп, яка чи не найбільше зростала в ціні останніми роками, була гречка — цінники сягали 100 і більше гривень за кілограм. Споживачі навіть жартували, що її можна знайти у відділі «Делікатеси», одразу за чорною ікрою.

 Із початком повномасштабної війни вітчизняна економіка почала перелаштовуватися, виникла потреба переглянути деякі податки, щоб підприємства добре працювали і на себе, й на оборону.
«Урядовий кур’єр» вирішив проаналізувати, що було змінено в податковій системі країни та як ці зміни вплинули на бізнес, громадян і ситуацію в державі загалом.

 Під час V Українсько-німецького економічного форуму в Берліні очільник українського уряду зосередився зокрема на п’яти перспективних напрямах взаємовигідного співробітництва.
«Військово-промисловий комплекс. Енергетика. Цифрові технології. Аграрний сектор. Green Deal», — перерахував напрями Денис Шмигаль і уточнив, що Україна націлена створити високотехнологічний військово-промисловий комплекс зокрема завдяки європейським і світовим військовим технологіям, залученню інвестицій в конструкторські розробки та побудову військових виробництв (мілітарні технології рухатимуть уперед інновації, оборонний кластер стимулюватиме розвиток супутніх галузей). Що Україна має значний потенціал для постачання чистої енергії і в майбутньому буде надійним її постачальником для Європи, адже до війни приблизно 70% електроенергії виробляла за рахунок атомної, гідро- та відновлюваної генерації.

Нині активно обговорюють та лобіюють ухвалення законопроєкту №5655 про реформування містобудівної діяльності, який було ухвалено в першому читанні ще торік. Тоді архітектори, громадські діячі та бізнесмени виступили проти нього. Яка ситуація навколо цього законопроєкту тепер? Чи виправлено спірні моменти та чи дослухалися народні обранці до спільноти?

На ці та інші запитання шукав відповіді «Урядовий кур’єр».

Два попередні роки Україна збирала рекордні врожаї: 83,4 мільйона тонн зернових та олійних 2020-го та 108,9 мільйона тонн — 2021-го. До початку повномасштабного вторгнення рф на територію України наша держава  мала змогу експортувати понад 7 мільйонів тонн збіжжя та майже мільйон тонн олії щомісяця.

Однак війна, яка спричинила порушення логістичних ланцюгів, блокування портів, захоплення значного відсотка території України, кардинально обмежила наші експортні можливості.

 Отримання компенсацій за зруйноване під час вій­ни житло актуальне для чималої кількості українських громадян. «Урядовий кур’єр» спробував дослідити, які нормативно-правові акти регулюють це питання.
Нині в Україні чинні дві урядові постанови, які регулюють порядок визначення шкоди та збитків, завданих майну громадян внаслідок збройної агресії росії.

1 жовтня в Україні набула чинності Конвенція про процедуру спільного транзиту. Саме із цієї дати до європейських країн вже безперешкодно прямують  вантажівки, а першим адресатом  стала Німеччина.
«Урядовий кур’єр» вирішив з’ясувати, що таке митний безвіз і які його переваги для бізнесу й держави.

Запровадження митного безвізу — одна з найістотніших переваг, які передбачає співпраця певної держави та ЄС. Його складова — змога для перевізників доставляти товари на території держав-членів ЄС за принципом: один транспорт — одна декларація — одна гарантія.

Аналітики вважають проєкт закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» дуже грамотним документом, який враховує жорстокі реалії воєнного часу: в ньому є адекватні видатки та пріоритети. Це оборона, безпека, соціальний захист, відновлення країни. Головний фінансовий документ на наступний рік чи не вперше можна назвати непопулістським, зазначають фахівці.
«Урядовий кур’єр» вирішив різнобічно проаналізувати майбутній держбюджет і виокремив найголовніше.