Аграріїв можна прирівняти до бійців на передовій. У будь-якій ситуації у країні й світі вони змушені працювати і забезпечувати суспільство продуктами харчування. І нині, коли навіть вулиці великих міст спорожніли, вони перебувають на своїх звичних робочих місцях: виробляють молокопродукти, свинину, яловичину, сіють. Про будні сільгоспвиробників в умовах карантину «Урядовому кур’єру» розповідає директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергій ФРОЛОВ.

Мабуть, зайве розповідати, що жито — одна з первісних зернових культур, яку люди використовували в харчуванні протягом багатьох століть. У моєму селі Мошни на Черкащині в повоєнні роки жито сіяли майже на кожному городі. Тоді це була основна хлібна культура, а житню солому використовували для вкривання селянських хат і надвірних будівель.

Нині для господарів настає гаряча пора: час саджати картоплю. Тож попри обмежувальні заходи у зв’язку з пандемією, і селяни, і міські власники присадибних ділянок активно роблять ревізію посадкового матеріалу та реманенту. А найспритніші вже, напевне, посадили першу партію з надією вигідно продати незабаром молоденьку картопельку.

Генеральний директор Побузького феронікелевого комбінату Кіровоградської області Денис ШЕВЧЕНКО — один із наймолодших керівників металургійних підприємств в Україні. Уся його професійна діяльність пов’язана з рідним підприємством, керівником якого він став наприкінці 2019 року.

Деякі українські ріелтори саме цей непростий час, коли країна, як і весь світ, активно бореться з коронавірусом, називають дуже сприятливим для купівлі житла. «Урядовий кур’єр» з’ясовував, чи справді настала така пора і як поводяться нині ринки первинної і вторинної нерухомості. 

До зустрічі із засновником і керівником компанії «Прайм» Дмитром Льоушкіним у мене залишалося близько двох годин. Тому вирішив трохи прогулятися вулицями Харкова, щоб краще підготуватися до інтерв’ю і зібратися з думками. До речі, місто, друге в Україні за чисельністю населення, третій індустріальний центр колишнього СРСР, сприяє, як на мене, розумовій мобілізації: на лавочках його чистих парків (прибирають тут скрізь, постійно і ретельно) приємно розмірковувати й аналізувати.

Віднедавна в одному із сумських супермаркетів уподобав хліб з кукурудзяного борошна. Спершу вагався, бо вдома звикли до пшеничного чи житнього. Та й часові відголоски далеких 1960-х, які залишаються в пам’яті представників старшого покоління, роблять своє: тодішня тотальна «кукурудзизація» радянського генсека Микити Хрущова обернулася здебільшого карикатурами і дружніми шаржами. Однак як свідчить практика, цариця полів поступово займає належне їй місце не тільки на Сумщині, а й загалом в аграрній Україні. 

Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 січня 2020 р. становила 41 902,4 тис. осіб. Упродовж 2019 р. чисельність населення зменшилася на 250,8 тис. осіб.
Порівняно з 2018 р. обсяг природного скорочення збільшився на 20,5 тис. осіб.
Кількість живонароджених у 2019 р. становила 308,8 тис. осіб, померлих — 581,1 тис. осіб.

16 березня 2020 року Рейтингове агентство «Стандарт-Рейтинг» опублікувало свій 28-й рейтинг надійності банківських депозитів на основі публічної інформації. У рейтингу за підсумками 2019 року взяли участь 56 із 60 банків, за якими проводило моніторинг агентство

Усі чотири банки за участю держави у капіталі 2019 рік завершили із прибутком, найкращі результати були, як і за підсумками 2018 року, в ПриватБанку.

У Донецькій області небагато підприємств, які після окупації частини території зуміли виїхати через лінію розме­жування і відродитися на новому місці. Серед таких Макіївський завод металоконструкцій (МЗМК), який переїхав у Бахмут, де була певна виробнича база. Проте вся біда в тому, що проросійські загарбники в 2014-му вдалися до «націоналізації» підприємства і не дали законному власникові вивезти на підконтрольну українській владі територію жодного сучасного верстата чи комп’ютера, що належав ПАТ «МЗМК». Загалом втрати основних фондів підприємства — мільйони гривень, відшкодувати які тепер залишається проблемою.