Останнім часом світ лихоманить не лише від коронавірусу, а й внаслідок невизначеної ситуації, яка склалася на ринку нафти. Ціни то стрибають униз, то помітно зростають після визначених домовленостей країн—членів ОПЕК та інших держав, які видобувають чорне золото. Чому так відбувається і як це вплине на Україну та її споживачів, «Урядовий кур’єр» розпитав у директора спеціальних проєктів Науково-технічного центру «Психея» Геннадія РЯБЦЕВА.

В Острожецькій об’єднаній громаді Млинівського району Рівненщини коштом інфраструктурної субвенції торік проклали частину пішохідної доріжки до ліцею, в якому навчається 500 учнів (стара розвалилася). Завершити роботу планували в 2020-му, тож із підрядником уклали угоду на два роки.

Як відомо, в ніч з 30 на 31 березня парламент ухвалив у цілому проєкт закону 2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», більш відомий як закон про ринок землі. Нагадаємо деякі його положення.

Пандемія коронавірусної хвороби не обійшла стороною українські компанії-експортери. Багатьом з них з певних причин глобального масштабу важко вивозити свої товари за кордон. У нашій країні також діють обмеження на експорт товарів і послуг. Які це товари? Що можуть зробити в цих непростих умовах експортери, щоб мінімізувати втрати? Про це та інше «Урядовий кур’єр» розмовляв із президентом Клубу експортерів України Євгенією ЛИТВИНОВОЮ.

Майже 700 тисяч підприємців припинили роботу через карантин. Такі дані наводить президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков. За його словами, у більшості підприємців, на відміну від середнього та великого бізнесу, запас коштів для виживання є тільки до середини—кінця квітня. А особливої підтримки держави потребують ті, хто створив бізнес на умовах самозайнятості.

Цьогорічна рання весна сприяла швидкому виходу озимих зернових культур із зимового спокою. Як зазначає заступник директора департаменту агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації Любов Безкоровайна, на Луганщині вегетація відбулася 2—6 березня, а це найбільш ранні терміни.

На Миколаївщині вже розпочато аграрний поливний сезон-2020. Від його успішного проходження залежать майбутні врожаї сільськогосподарських підприємств, що мають у розпорядженні зрошувані землі. Питома вага цих земель становить 10% загальної площі сільгоспугідь в області.

Ще зовсім недавно, місяць тому, уряд обіцяв передати на приватизацію 435 об’єктів державної власності, разом з тими, що було передано раніше, це мало б становити 961, удесятеро більше, ніж було приватизовано, від 2008-го по 2018 рік. Перший заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Павло Кухта з цього приводу сказав: «Ми запустили процес, якого в Україні ще не відбувалося». Ішлося про масштаби запланованої приватизації.

Світова економічна турбулентність, спричинена епідемією COVID-19, змусила Фонд держмайна України (ФДМУ) скорегувати приватизаційні плани. Голова ФДМУ Дмитро Сенниченко повідомив, що Україна тимчасово, до стабілізації ситуації на світових ринках, відмовиться від виставлення на конкурси об’єктів великої приватизації. Однак політичний курс на приватизацію і залучення інвестицій у вітчизняну економіку залишаються незмінними: нестратегічні об’єкти та надлишкове майно мають передати на чесних і конкурентних аукціонах компетентним інвесторам.

Аграріїв можна прирівняти до бійців на передовій. У будь-якій ситуації у країні й світі вони змушені працювати і забезпечувати суспільство продуктами харчування. І нині, коли навіть вулиці великих міст спорожніли, вони перебувають на своїх звичних робочих місцях: виробляють молокопродукти, свинину, яловичину, сіють. Про будні сільгоспвиробників в умовах карантину «Урядовому кур’єру» розповідає директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергій ФРОЛОВ.