Віднедавна в одному із сумських супермаркетів уподобав хліб з кукурудзяного борошна. Спершу вагався, бо вдома звикли до пшеничного чи житнього. Та й часові відголоски далеких 1960-х, які залишаються в пам’яті представників старшого покоління, роблять своє: тодішня тотальна «кукурудзизація» радянського генсека Микити Хрущова обернулася здебільшого карикатурами і дружніми шаржами. Однак як свідчить практика, цариця полів поступово займає належне їй місце не тільки на Сумщині, а й загалом в аграрній Україні. 

«Урожай» починається ...

Серед фермерських господарств Сумщини «Урожай» Роменського району займає осібне місце. І не тільки тому, що його очолює один з найдосвідченіших аграріїв краю Михайло Шевченко, а й через особливу зернову статистику.

Нині тут використовують майже 9 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь, з яких дві третини відведено під кукурудзу.

До того ж за останні кілька років площу розширили вдвічі. Сміливо? Ризиковано? На ці запитання Михайло Іванович відповідає так: по-господарськи. Адже вирощуючи, тут ретельно дотримуються агротехнічних стандартів, завдяки чому мають  неабиякий фінансовий зиск.

Чи не найголовніше — жорстке дотримання сівозмін: справжній хлібороб працює не день до вечора, а дивиться на багато років уперед. Тож в «Урожаї» взяли за правило: що беруть від землі, те їй і повертають. Тому постійно зростає віддача кожної одиниці площі — торік перевершили стоцентнерний рубіж і вважають, що й це не межа. Адже в арсеналі — набір різних агротехнічних важелів — сучасні сорти, гібриди, система удобрення тощо. Господарство — одне з небагатьох, де займаються тваринництвом, і кукурудза тут стає особливо у пригоді під час формування кормової бази. Мають елеватор потужністю 63 тисячі тонн, якого цілком вистачає для надійного і якісного зберігання збіжжя.

Торік тваринники виробили 6100 тонн молока і 280 — м’яса, а на фермах 1943 голови великої рогатої худоби, 171 — свиней та 10 коней. Навіть і гадки не мають позбуватися їх, бо знають: органічні добрива особливо потрібні кукурудзяним полям.

Фото з сайту voria.gr

Тактика, яка стає стратегією

Як зазначає директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, можна наводити десятки прикладів, як кукурудза не тільки успішно приміряла корону, а й править економікою. Адже впродовж останніх місяців ціни на її зерно неухильно зростають і становлять майже 4700—4800 гривень за тонну. Тож аграрії використовують такі сприятливі можливості.

Торік на Сумщині зібрали всього понад 4,4 мільйона тонн зернових та зернобобових культур, що повністю забезпечило потребу в зерні й дало змогу сформувати обсяги для експорту. За урожайністю — 65,2 ц/га — регіон посів 4-те місце в Україні, а за валовим виробництвом зерна — 5-те. Прикметно, що торік на Сумщині кожен третій гектар був під кукурудзою, це один з найвищих показників в Україні. Утім, географічно вже встиг сформуватися своєрідний кукурудзяний трикутник: у сусідніх Полтавській та Чернігівській областях питома частка качанистої навіть трохи вища за сумську, хоч загалом у країні становить близько 18%.  

Цікава статистика. Порівняно з 2010 роком на Сумщині площі під цією культурою розширилися втричі, а валове виробництво зросло всемеро і торік становило понад 3,2 мільйона тонн. Тобто валове нарощування відбувається головно завдяки підвищенню врожайності, яка торік сягнула 80 центнерів з гектара, або в 2,5 раза більше від показника десятирічної давності й на 9,6 центнера перевищує результат в Україні. В основі — вміла робота із сортами, гібридами, застосування сучасних агроприйомів, що забезпечує належні результати. 

Для якісного зберігання вирощеного потрібні насамперед добротні місткості. В області успішно справляються з цим питанням: 38 елеваторів на 2,56 мільйона тонн надають широкий комплекс послуг із приймання, зберігання та сушіння зерна. Крім того, складські приміщення всіх сільськогосподарських підприємств уміщують понад мільйон тонн збіжжя. За маркетинговий рік в області можуть зберігати більш ніж 3 мільйони тонн зерна.

А тим часом в області не збираються зупинятися на досягнутому і вже на нинішній рік прогнозують розширення кукурудзяних масивів ще на 5 тисяч гектарів. Загалом буде понад 412 тисяч.

Ситуація на зерновому ринку переконує: ця культура б’є рекорди і, схоже, тенденція триватиме. Наприкінці лютого Китай закупив в України ще мільйон тонн зерна, яке, між іншим, у морських портах подорожчало на один-два долари за тонну. 

Смачно, корисно, безпечно, вигідно

Так характеризують аграрії зерно качанистої, наголошуючи, що сфера його застосування надзвичайно розмаїта і рік у рік розширюється. Разом з універсальними властивостями варто виокремити високий вміст вуглеводів у зерні, за яким кукурудзяна крупа перевершує інші — пшоняну, ячмінну, гречану. А якщо додати важливі мінерали — фосфор та кальцій, то й поготів. Без неї не обійтися в харчовій, кондитерській промисловості — бісквіти, печиво, запіканки, пластівці, мамалига, попкорн — усе це потребує кукурудзяного зерна. А ще кукурудза — це крохмаль, клейковина, харчові олії, сироп, цукор і навіть мед. 

Підраховано: з її зерна виготовляють понад 300 різних виробів, вона також слугує для виготовлення іншої продукції, зокрема так потрібних біологічних пакетів, а також гофрованого картону, паперу, мийних засобів, фарб і… підгузків. Одне слово, свого остаточного слова ця культура ще не сказала.