На Дніпропетровщині виконано понад половину запланованих обов’язових робіт, спрямованих на те, щоб у домівках взимку було тепло й затишно. Комунальники запевняють, що підготовка до зими проходить за планом, і сподіваються, що до 1 вересня все буде завершено. А паспорти готовності комунальних об’єктів слід буде підписати до 1 жовтня. 

Потреба максимально зменшити споживання імпортного природного газу задля політичної та енергетичної незалежності має цілком економічне підгрунтя. Україна досі надто енергозатратна. Маємо зменшити використання блакитного палива, і за бажання це вдається. Наприклад Вінниччина заощаджує 30% газу, тож вона — успішний регіон. Зі слів голови облдержадміністрації Валерія Коровія, протягом двох останніх років область зменшила споживання газу на 360 мільйонів кубометрів. У грошовому вимірі це 2,5 мільярда гривень. Опалювати біомасою щонайменше удвічі вигідніше, тому цього року в бюджетній сфері області ще 47 котелень переведуть на альтернативні види палива. 

Коли йдеться про доступне житло, більшість людей уявляє щось малопривабливе: нехай недороге, але ж, мабуть, неякісне. А коли говорять про енергоефективні будівлі, то усвідомлюють, що квадратний метр там має коштувати чимало. Тому, напевно, навряд чи це доступно більшості. Чи можна поєднати доступність з енергоефективністю? Проблему обговорили вітчизняні фахівці. 

Початок липня в Україні буде «врожайним» на новації в житлово-комунальному господарстві. Окрім зміни тарифів на теплову енергію, з 1 липня в Україні має кардинально змінитися система управління житловими будинками. Згідно із Законом №417 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який набув чинності 1 липня 2015-го, з 1 липня цього року ЖЕКи мають припинити «диктувати умови». Буде все по-іншому: мешканцям будинків належить або створити ОСББ, аби спільно управляти своїм домом, або (без створення ОСББ) зібратися і визначити для себе компанію-управителя, інакше такого управителя їм призначить місцева влада. Люди занепокоєні. Бо насправді немало мешканців з-поміж тих, що не створили ОСББ, про таку новацію нічого не знають, а дехто взагалі не розуміє, як це має бути. Вони вважають, що з 1 липня припинять обслуговування будинку. Стривожені також експерти з питань ЖКГ, але з іншого приводу: цей закон не підкріплено нормативними актами, відтак не зрозуміло, як його виконувати. То що ж нас очікує після 1 липня у секторі обслуговування житла? «Урядовий кур’єр» поцікавився думками експертів. 

Різке підвищення цін на комунальні послуги, що розпочалося торік, хвилює споживачів по всій Україні. Тим, хто не має змоги сплачувати за новими тарифами, держава надає субсидії. Але чимало споживачів не задоволені: нараховують її довго, а суми зазвичай малі. Ще й після верифікації декому раніше призначену держдопомогу взагалі скасували.

Із чого складається механізм нарахування субсидій? Як зробити його прозорішим і дієвішим, уникнувши при цьому монополізації і зловживань? Чи потрібні йому корективи, хто має їх вносити? Ці та інші питання обговорили експерти, представники уряду та постачальники енергоресурсів. 

Із зекономлених торік завдяки енергоощадност-і комунальних підприємств міста 47,5 мільйона гривень левова частка припадає на КП «Харківводоканал». Лише реалізація інвестиційного проекту «Модернізація каналізаційних насосних станцій м. Харкова та Головної каналізаційної насос-ної станції з впровадженням енергозберігаючого насосного обладнання» дала змогу зекономити електроенергії на 11 мільйонів гривень. 

З  першого липня 2015 року набув чинності Закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», яким започатковано нову фазу реформування відносин у житлово-комунальній галузі, зокрема щодо формування ефективного власника житла. Співвласники багатоквартирного будинку отримали механізм прийняття спільних рішень та реалізації прав щодо управління спільним майном. Один із варіантів такого ефективного колективного власника — об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Їхня роль у розвитку України полягає у підвищенні соціальної активності населення, передачі функцій управління житлом реальному власникові та реалізації співвласниками енергоефективних заходів, що вплине на енергонезалежність країни.

Приклад європейських країн показує, що лише комплексна термомодернізація житлового фонду може кардинально вплинути на скорочення споживання енергоресурсів. У Держенергоефективності зауважують, що спостерігали пік видачі «теплих» кредитів на травневі свята. Лише з 9 по 15 травня люди взяли 4295 позик на суму 71,2 мільйона гривень. Голова Держенергоефективності Сергій Савчук зазначив, що державна підтримка спрямована на відшкодування кредитів як для отримувачів субсидій, так і для тих, хто не одержує пільгової допомоги. 

Бортницьку станцію аерації (БСА) — єдиний очисний фільтр усіх побутових і промислових стоків Києва та 15 прилеглих населених пунктів — фахівці вже давно визнали аварійною. Так, у 2012 році внаслідок масштабного провалу на підвідному Лівобережному каналізаційному колекторі серйозних ушкоджень зазнали споруди першого блоку станції. За роки експлуатації ресурси станції вичерпуються, а замість серйозної реконструкції лише латають «дірки».

Причина зрозуміла: немає грошей. А їх на модернізацію БСА треба чимало. Та є надія, що ситуація зміниться. Між урядами України та Японії підписано кредитну угоду для залучення коштів на реконструкцію БСА від Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA). Це позика на 108 мільярдів японських єн терміном на 40 років під 0,1% річних з пільговим періодом 10 років. Однак для цього в заставу віддали… саму станцію аерації. Чи не ризикує місто втратити БСА, що отримають кияни після реконструкції? На ці та інші запитання «Урядовий кур’єр» попросив відповісти голову правління — генерального директора ПАТ «АК «Київводоканал» Дмитра НОВИЦЬКОГО. 

Нарешті сталося: і в моєму будинку створили ОСББ. Із третьої спроби, але ж таки створили. Мені як голові ініціативної групи довелося витратити на це чимало (якщо не сказати більше) зусиль — моральних і фізичних, організувати тематичну зустріч мешканців багатоповерхівки з міським головою, спрямувати сусідів до різних інформаційних джерел і до успішних ОСББ міста: інші змогли, а ми чим гірші?