Потреба максимально зменшити споживання імпортного природного газу задля політичної та енергетичної незалежності має цілком економічне підгрунтя. Україна досі надто енергозатратна. Маємо зменшити використання блакитного палива, і за бажання це вдається. Наприклад Вінниччина заощаджує 30% газу, тож вона — успішний регіон. Зі слів голови облдержадміністрації Валерія Коровія, протягом двох останніх років область зменшила споживання газу на 360 мільйонів кубометрів. У грошовому вимірі це 2,5 мільярда гривень. Опалювати біомасою щонайменше удвічі вигідніше, тому цього року в бюджетній сфері області ще 47 котелень переведуть на альтернативні види палива.

Для заготівлі тріски із швидкорослих дерев та під час догляду за лісосмугами коштом обласного бюджету придбали спеціальний комплекс вартістю 4,5 мільйона гривень. Фото автора

Гріє рідна земля

Свого часу для журналістів організували прес-тур у Северинівку Жмеринського району, щоб продемонструвати потенційні можливості енергоефективності українського села. Тут приміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини обігрівають з використанням температури землі, що в нашій країні поки що дивина. Северинівка, газифікований населений пункт, була однією з базових на Вінниччині з апробації різних видів енергоносіїв для потреб села, а також обладнання з виробництва тепла. А нині лише в бюджетній сфері області на альтернативному паливі працюють майже півтисячі котелень, чи не в кожному районі різні за профілем бюджетні заклади ефективно використовують місцеві ресурси.

Наприклад, у Томашпільському районі в НВК, загальноосвітній школі-гімназії, стаціонарному відділенні постійного та тимчасового проживання, сільській амбулаторії загальної практики сімейної медицини та вищому професійно-технічному училищі встановлено твердопаливні водогрійні котли, які працюють на пелетах, дровах, гранулах та соломі, а в дитсадочку «Сонечко» використовують сонячні теплоколектори. Це дає змогу економити в середньому майже половину коштів на опалення.

Хороші напрацювання з енергоефективності має Теплицький район, де в лікарні, дитячому садочку і школі великого села Соболівка місцевий фермер своїм коштом встановив енергоощадні котли і забезпечує потреби в паливі, яке він і постачає. «Переведення на пелети із соломи дало можливість удвічі зменшити витрати на опалення. Це хороший приклад соціальної відповідальності бізнесу, побудови партнерських відносин влади і місцевих підприємців», — коментує ситуацію голова обласної ради Анатолій Олійник.

У бюджетній сфері області альтернативне паливо впроваджують коштом з різних джерел: бюджетів, спонсорів, а також залученням грантів. Спочатку створюють проект, за яким із встановленням сучасних твердопаливних котлів передбачено модернізацію допоміжного обладнання і мережі, а за можливості й утеплення об’єкта. Саме комплексний підхід (зокрема обслуговування котелень спеціалізованою організацією) дає добрий результат.

Місто вподобало дрова

Приємно бачити, як готується до зими Вінниця, що першою серед міст України отримала європейську енергетичну відзнаку (надають за стійку енергетичну політику та розвиток шляхом раціонального використання енергоресурсів і збільшення частки відновлюваних джерел в енергобалансі). Неподалік будинку, де я мешкаю, завершують зовні утеплювати стіни загальноосвітньої школи № 34 (торік тут утеплили дах). У сусідній з нею проводять комплексну реконструкцію приміщення із застосуванням енергоощадних технологій. «Якщо 2014-го міський бюджет на капітальні видатки шкіл міг спрямувати тільки 2 мільйони гривень, то цього року завдяки децентралізації — вже 20 мільйонів. Цим коштом замінюють вікна, утеплюють фасади, реконструюють і утеплюють дахи. Підхід комплексний», — зазначив міський голова Сергій Моргунов.

До речі, у школі №11, що в Старому місті, реконструюють систему теплопостачання із встановленням котлів на біомасі, що якісно підвищить її  теплозабезпечення. Це буде третя школа в місті, яку опалюватимуть дровами.

Себто щоб покращити якість надання послуг і зменшити витрати, в обласному центрі виконують великий за обсягами комплекс робіт, особливо утеплення будівель та впровадження виробництва тепла з деревини.

Так, торік у Вінниці запрацювали твердопаливні котли у двох міських котельнях, які забезпечують теплом населення. А нещодавно за підтримки Швейцарії в межах проекту з енергоефективності в одному з мікрорайонів введено в експлуатацію нову котельню на біомасі потужністю 5,3 МВт. Вона цілий рік забезпечуватиме мікрорайон гарячою водою, а взимку — водою і теплом. Реалізація цього проекту дає можливість заощаджувати 2,3 мільйона кубометрів природного газу за рік, а ще підвищить енергоефективність підприємства «Вінницяміськтеплоенерго» і міста загалом. Серед найближчих планів міської влади — збільшити частку біомаси у виробництві тепла.

Щоправда, загалом тішитися зробленим за останні роки навряд чи можна: в Україні споживання енергоресурсів на одиницю опалюваної площі у рази перевищує середній показник у ЄС. А ось привід для оптимізму помітний: завершився період, коли держава невиправдано довго покладалася на імпортований газ. Тепер децентралізація гривнею зацікавлює владу на місцях мислити енергоефективно. Тож на Вінниччині напрацьовують програму щодо підвищення енергоефективності і зменшення споживання енергоресурсів на 2017—2021 роки.