Ще із середини минулого літа місцева влада області рапортувала про активну підготовку до опалювального сезону. Міський голова Дніпра Борис Філатов запевняв, що до 1 вересня місто до зими буде готове. Та коли настали холоди, і навіть коли опалювальний сезон стартував офіційно, тепло з’явилося не скрізь. Городяни закидали заступника міського голови Дніпра з ЖКГ Михайла Лисенка на його сторінці у Фейсбуці запитаннями про холодні батареї. «Усі котельні працюють, це система не налагоджена», «обов’язково розберемося», «у вас там пориви, до ранку ліквідуємо» — приблизно такими були відповіді. Але від того тепліше не ставало. 

Кияни, які вже отримують жовтневі платіжки з нарахуваннями за тепло, були здивовані та обурені тим, як разюче (інколи в десятки разів) різняться в них суми. Навіть якщо люди мешкають в однакових за плануванням будинках і квартирах, ідентичних за метражем. Своє роздратування жителі столиці висловили у гнівних постах у соцмережах та через особисті або телефонні звернення до фахівців компаній, які надають послуги з опалення. У зв’язку з цим 15 листопада на засіданні уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман ініціював розслідування діяльності постачальників тепла. Він попередив надавачів послуг, що уряд жорстко каратиме за необ∂рунтоване завищення цін у платіжках громадян. І доручив віце-прем’єр-міністрові Володимиру Кістіону розібратися із ситуацією. А віце-прем’єр-міністр Павло Розенко зауважив на своїй сторінці у Фейсбуці: «Сподіваюся, що в Київенерго з платіжками за опалення за жовтень, скажімо так, помилилися, що це не умисна дія, яка була спрямована на те, щоб збурити ситуацію в Києві. Не може бути платіжка вище за 2-2,5 тисячі гривень». 

У житлово-комунальній сфері Ужгорода, принаймні в окремому її сегменті, запанувало двовладдя. У боротьбі за ринок. Як наслідок, втрачено довіру до нової форми управління у сфері ЖКГ, грубо порушено права мешканців будинків. Чому так сталося? 

Уряд надав можливість українським сім’ям, які не матимуть житлової субсидії, сплачувати рахунки за теплопостачання рівними частинами протягом року. Тобто у споживачів буде можливість в опалювальний період сплачувати лише 50% вартості спожитих послуг, решту 50% рахунку доплатити у літній період, повідомили у департаменті інформації та комунікації з громадськістю Секретаріату Кабміну. Рішення про це було прийнято 19 жовтня 2016 року на засіданні Кабінету Міністрів України та закріплено постановою «Про зменшення фінансового навантаження на споживачів в оплаті за послуги централізованого опалення шляхом створення умов для отримання розстрочки на оплату за послугу з централізованого опалення».

Для цього родині потрібно звернутися з письмовою  заявою (див. зразок заяви) до виконавця послуги з централізованого опалення про надання розстрочки в оплаті житлово-комунальної послуги з теплопостачання. Щомісяця від дати подання заяви теплопостачальне підприємство протягом опалювального періоду буде виставляти рахунок, що становитиме 50% нарахованої оплати за спожиту послугу. 

Кілька законів, спрямованих на реформування житлово-комунального господарства, мала розглянути і проголосувати у вівторок Верховна Рада. Це, зокрема, «Про комерційний облік комунальних послуг», «Про енергетичну ефективність будівель» та «Про житлово-комунальні послуги». Також було передбачено внесення змін до окремих законів, що стосуються житлово-комунального господарства. Народний депутат, заступник голови парламентського Комітету з питань будівництва, містобудування і ЖКГ Альона Бабак перед початком розгляду законопроектів зауважила, що ці законопроекти викликають серйозні дискусії серед парламентаріїв. «Думаю, що сьогодні їх не приймуть.  

Спостерігаючи, як не один рік городяни своїм коштом зовні утеплюють в багатоповерхівках окремі квартири, мимоволі відзначав, що добрій справі, яка дотична до питання політичної та енергетичної незалежності, бракує державної підтримки, щоб не «латки» ставити, а відразу весь будинок зробити енергоощадливим. Та нині підтримка є! Держ енергоефективності інформує, що за сім місяців цього року вже понад 76 тисяч українських родин скористалися урядовою програмою з енергоефективності, одержавши безповоротну фінансову допомогу на утеплення житла. Крім того, ухвалено 184 місцеві програми, за якими відшкодовують частину відсотків чи суми «теплого» кредиту. 

Якість і вартість житлово-комунальних послуг — з цього приводу у споживачів завжди чимало питань до надавачів цих послуг. Особливо ж нині, коли змінюються тарифи і відносини у сфері управління будинками, коли наближається новий опалювальний сезон, до надавачів послуг кількість запитань, звернень по роз’яснення зростає в рази. «Гарячі» телефони стають справді гарячими, фахівці не встигають відповідати на всі запитання, що звичайно ж, не може не викликати справедливих нарікань людей, які не можуть додзвонитися чи достоятися в черзі. Отже, надавачі послуг мають шукати інші шляхи спілкування зі споживачами. Однак це роблять далеко не всі. Одні не можуть придумати нічого нового, а інші не хочуть: менше запитань і нарікань від людей — то нібито й проблем у них менше… Утім, деякі підприємства намагаються поліпшувати комунікацію споживачів і надавачів послуг, йти назустріч споживачам. Певні новації у цьому запровадив Київводоканал. 

Нові тарифи на гаряче водопостачання та інші проблеми, пов’язані із забезпеченням гарячою водою, викликали багато запитань у наших читачів. Зокрема багато таких, що стосуються роботи Київенерго, надійшло телефоном від жителів столиці. Тож ми попросили фахівців Київенерго відповісти на ті з них, які люди ставили найчастіше. Київенерго відгукнулося на наш запит. 

Цьогорічний опалювальний сезон, як і торік, розпочнеться вчасно. Переконання в цьому висловив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Едуард Кругляк на брифінгу, який відбувся в минулу п’ятницю. «З технічної точки зору в нас задовільний стан підготовки до зими: на 2 вересня — 90%. Це стосується не тільки теплокомуненерго, а всього ЖКГ», — зауважив він.

На 2 вересня до опалювального сезону комплексно підготовлено з видачею паспортів готовності 125 000 житлових будинків. Отже, вони вже готові прийняти тепло. Крім того, готові до опалювального сезону майже 90% шкіл, дитячих садків, а також 88% лікарень. До роботи в зимовий період підготовлено 4,5 тисячі одиниць спеціалізованої техніки, а це 82,4% запланованого. Заготовлено посипкового матеріалу та реагентів майже 730 тисяч тонн, або 61% запланованих обсягів, і 72% шанцевих інструментів. Підготовлено до роботи в зимовий період 84,8% водопровідних та 82,7% каналізаційних мереж. Також готові 84% котелень. 

З початку року на енергоефективні заходи жителі Харківщини отримали понад 2200 кредитів. Це вказує на ефективність обласних програм, спрямованих на відшкодування відсотків за кредитами, які отримує населення регіону на впровадження енергоощадних заходів на 2016—2020 роки, та стимулювання ОСББ і ЖБК області до впровадження ефективних технологій.