Президент України 15 листопада підписав Закон №11033 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок», який Верховна Рада ухвалила 6 листопада. А вже 16 листопада правління Нацбанку видало постанову №475 «Про зімну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті». Швидкість, із якою діяли законодавча та виконавча влада, а також Нацбанк у вирішенні валютно-експортного питання, можна пояснити: у країні на міжбанку пропонується замало доларів та євро, що «тисне» на курс гривні.  

Як правильно обрати спрощену систему оподаткування (ССО)? Коли можна  перейти з однієї групи платників податків у іншу? З такими запитаннями не лише підприємці-початківці звертаються до фахівців, повідомляє Державна податкова служба у м. Києві.

Балачки про те, що в Україні немає підходящої бази для реалізації новітніх проектів у царині залізничних перевезень, спростувало ПАТ «КВБЗ». Так, окрім сучасних міжрегіональних швидкісних двосистемних електропоїздів, воно наразі будує поїзди метрополітену із асинхронним тяговим приводом, що дає можливість економити до 35 відсотків електроенергії. За кошти, отримані в рамках Кіотського протоколу, бере участь у спільному з Київською міською державною адміністрацією, Київським метрополітеном та японською фірмою Itochu міжнародному проекті глибокої модернізації вагонів для Київського метрополітену. Його вартість — близько мільярда гривень, причому це залучені кошти так званих «зелених інвестицій», з бюджету не буде витрачено ані копійки. У цьому величезна заслуга голови Київської міської державної адміністрації Олександра Попова.

Курс гривні до долара 14 листопада побив рекорд чотирирічної давності від 15 грудня 2008 року і перевищив позначку у 8,3 грн за долар. А вже наступного дня кореспонденту «УК» не вдалося замовити доларів для купівлі у «Приватбанку». Причиною тому підвищений попит населення, пояснили на другому кінці дроту і порадили зателефонувати пізніше… 

Недарма кажуть: дорога не прощає недбалості… Якщо ж вона ще й погана, а недбалість виходить за всі мислимі рамки, це непрощення зростає в рази, виливаючись у жахливу статистику дорожньо-транспортних пригод. Цифри й справді вражають: щороку в майже 200 тисячах аварій гинуть понад 4 тис. людей і близько 40 тис. травмуються. За цими показниками ми попереду ледь не всіх цивілізованих країн, втрачаючи на своїх же автошляхах набагато більше за визначені Світовим банком суто економічні збитки в астрономічні п’ять мільярдів американських доларів на рік. 

У кабінеті Дмитра Леонова «живе» майже сотня сувенірних жаб (символ багатства і грошей). «Жаби є ще й нашим національним символом «небайдужості» до добробуту своїх сусідів, тому колекція дає змогу не втрачати відчуття адекватності суспільному середовищу», — жартує господар.

І хоч український фондовий ринок переживає нині тяжкі часи, коли гроші з нього… втікають, а не притягуються, мій співрозмовник упевнений, що ринок цінних паперів має працювати на економіку країни, і говорить про те, що цьому заважає. 

Нині важко навіть уявити, як люди могли колись обходитися без пошти, телеграфу, телефону, Інтернету. Адже ці речі стали для нас невід’ємною часткою життя, вони надають безмежні можливості для спілкування, обміну інформацією, пізнання нового та збереження інтелектуальних і наукових надбань, залишених нам у спадок попередніми поколіннями. А доступність до телекомунікаційних мереж та інформаційних ресурсів давно вже стала мірилом зрілості суспільства, його здатності адекватно реагувати на виклики часу. 

Лідії Федорівні Грановській незабаром 80. Майже півстоліття вона працює листоношею в рідному Радивилівському районі. Так, у свої роки не відпочиває, а активно працює, щодня об’їжджаючи 272 «підопічні» двори, в яких мешкають 775 жителів Гранівки і Тернавки. Її вірний помічник — велосипед, який нещодавно оновився: Укрпошта закупила для рівненських листонош 176 велосипедів. 

Більшість власників українських сімейних компаній не надто переймаються корпоративним управлінням. Більше того, за даними Міжнародного інституту бізнесу, 95% з них узагалі не знають, про що йдеться. Фахівці пов`язують це, насамперед, з тим, що в Україні і бізнеси, і сім’ї їхніх власників поки що відносно невеликі і молоді. 

У Миколаївському міськвиконкомі розпочав роботу Центр надання адміністративних послуг, в якому одночасно ведуть прийом майже 50 фахівців із 32 міських та обласних служб.

Початок практики розміщення в одному місці служб, що видають дозволи підприємцям, було покладено в 2001 році. Саме Миколаїв став тоді першим у цій справі. Спочатку з’явилася «єдина комісія», яка тоді здавалася фантастикою, тому що значно економила час бізнесменам і позбавляла їх необхідності нескінченного очікування біля дверей дозвільних служб. Пізніше ініціативу миколаївців підтримали на державному рівні, й дозвільні центри почали створювати у багатьох містах України за принципом «єдиного вікна».