АНАТОМІЯ УСПІХУ

Що сьогодні означає бути стабільним?

На Черкащині й в усій Україні знайдеться небагато підприємств такого поважного віку та ще й із такою багатою біографією, як ПАТ «Смілянський машинобудівний завод».  Засноване ще 1840 року графами Бобринськими для виробництва обладнання цукрових заводів, нині ПАТ «Сміламаш» — один  із лідерів країни у виробництві устаткування для підприємств харчової та переробної промисловості. Усі цукрові заводи України і країн СНД оснащені апаратами і механізмами, виготовленими на Смілянському машинобудівному заводі. Підприємство займає одне з провідних місць і серед виробників хлібопекарського обладнання.

Гарячі будні машинобудівників. Фото автора

Без заборгованостей і з думкою про працівників

Одним із найважливіших показників роботи підприємства є його стабільність. Приміром, за останнє десятиріччя завод жодного разу не припиняв роботи, не має заборгованості із зарплати та за енергоносії. За минулий рік підприємство змогло наростити оберти на 25%. А за п’ятирічку зростання обсягів виробництва становить майже 80%. У чому ж секрет такої успішності підприємства?

Як розповів голова правління ПАТ «Сміламаш» Анатолій Шпак, який понад три десятки років очолює колектив заводу, на його думку, спрацювало кілька чинників. По-перше, ні в буремні 1990-ті, коли все навкруги розпродавали, ні пізніше, коли почалися зазіхання на саме підприємство деяких охочих придбати цей ласий промисловий шмат, завод не піддався на численні спокуси й зберіг усю свою матеріально-технічну базу і виробничі потужності. Вирішальну роль тут відіграв сам керівник.

По-друге, зробивши добрий початок ще за радянської влади, завод і в роки незалежної України активно розвивав свої потужності, розбудовувався сам і допомагав розвиватися місту. Щороку вводили в дію нові виробничі корпуси, а для міста — житлові будинки, дитячі садки, гуртожитки. Новий стадіон у Смілі, спортивний зал збудовано за кошти заводу. Машинобудівники газифікували промислові об’єкти, весь час дбали про розвиток інфраструктури міста. Нині, коли багато інших підприємств, виправдовуючись складною економічною ситуацією, залишили розв’язання міських проблем напризволяще, «Сміламаш», попри всі складнощі, продовжує залишатися надійним соціальним партнером Сміли, надаючи благодійну допомогу закладам охорони здоров’я, ветеранам війни і праці, інвалідам, школам, дитсадкам тощо. За це його цінують у міській раді.

Звичайно, всі заводчани, окрім пристойного заробітку, мають, як тепер прийнято говорити, вагомий соціальний пакет. Не залишаються без підтримки підприємства й ветерани. Колишні працівники заводу періодично одержують допомогу до свят, на лікування і в разі критичних життєвих ситуацій.

Виконує товариство і свої зобов’язання з розрахунків з акціонерами: дивіденди виплачують справно. У такій послідовній позиції керівництва щодо вирішення соціальних, побутових проблем простих трудівників і криється, очевидно, ще один, можливо, найголовніший чинник успішності заводу. Здавалося б, у нинішній ситуації можна спрямувати більше коштів на виробничі потреби. Тим паче, що вони є. Однак правління розсудило інакше. І ось заводчани беруться за реконструкцію заводської їдальні, ремонт побутових приміщень, цехів, покрівель, розв’язують проблеми поліпшення умов праці на кожному робочому місці. На все це витрачають сотні тисяч гривень щороку, але інакше, каже Анатолій Шпак, просто не можна.

90% продукції йде на експорт

Підприємство експортує сьогодні більш як 90% своєї продукції. Гарантія його успішного розвитку — розширення географії постачання виробленого устаткування та великий його асортимент. Приміром, за 2011 і 2012  роки вдалося укласти угоди про постачання продукції в Узбекистан, Казахстан, Грузію, Білорусь, країни Прибалтики. Номенклатуру експорту збільшили за рахунок виготовлення продукції, на яку є великий попит. Експорт у Російську Федерацію зріс завдяки постачанню модернізованих випарних та вакуум-апаратів для цукрової промисловості, виробів, які працюють під високим тиском. Власні інвестиції, вкладені в науково-технічні розробки, окуповуються сторицею.

Ідучи назустріч українським цукрозаводам, «Сміламаш» збільшує виробництво високоякісних запасних частин, підприємство налагодило їх реставрацію та ремонт апаратів.

З обуренням говорить Анатолій Шпак про ділків, які, користуючись тим, що деякі цукрові заводи України припиняють існування, скуповують там випарні апарати, виготовлені смілянськими машинобудівниками ще в радянські часи, і намагаються реалізувати як нові на території Російської Федерації. Так підривають імідж заводу. Тут, на думку керівника, недопрацьовує інспекція Держпромнагляду України.

— Одна з гарантій стабільної роботи як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, — розмірковує керівник, — чітке виконання замовлень в обумовлені строки, що потребує продуманої інвестиційної та кадрової політики. На жаль, підтримувати репутацію заводу із 172-річною історією дедалі важче через кадровий голод особливо робітничих професій, передовсім токарів, карусельників, розточувальників, стругальників, ковалів, котельників, формувальників, штампувальників. Уже кілька місяців в усій області не можемо знайти кваліфікованого токаря-розточувальника.

Ще в лютому цього року набрав чинності Закон України «Про професійний розвиток працівників», який хоч частково міг би розв’язати кадрову проблему. Цим законом уперше в Україні введено поняття «неформальне навчання працівників» та передбачено створення системи визнання результатів такого навчання. Упровадження в життя цього закону, наголошують на підприємстві, дало б змогу підприємству оперативно проводити підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів відповідно до потреб виробництва. На жаль, досі у Смілі не створено центру визнання результатів неформального професійного навчання, отже, закон не діє. Проблема ж підготовки кадрів безпосередньо на виробництві за рахунок власних коштів залишається не розв’язаною.

Пріоритетний напрям роботи підприємства — ефективне використання енергоресурсів. Завод щороку зменшує обсяги споживання газу та електроенергії за рахунок удосконалення технології, системи опалення, ощадливого використання. Так, торік використання електроенергії зменшено на 6,1% за зростання на чверть обсягів виробництва.   

— Зайве говорити сьогодні про значення ощадливого використання енергоресурів. Однак заохочення держави до ефективнішої економії, — зауважує Анатолій Шпак, — ми, на жаль, поки що не бачимо. Замість очікуваного зниження податкового тиску, яке планувалося з уведенням нового Податкового кодексу, ми отримали збільшення податкових платежів (приміром, податок на землю зріс у 3—5 разів). А це дуже впливає на конкурентоспроможність нашої продукції.

Попри цей та інші стримуючі чинники, «Сміламаш» продовжує рухатися вперед, вкладає дедалі більше коштів у нові технології, модернізує виробничі процеси. Значний попит на виготовлені тут апарати, іншу сучасну техніку краще за будь-які рекомендації характеризує це підприємство.

— Таких заводів, як цей, в Україні небагато, — зауважив якось президент Черкаської торгово-промислової палати Володимир Невесенко. — Досвід смілян заслуговує на увагу, його слід усіляко поширювати.

Нам залишається тільки приєднатися до цих слів.