Уже розгорнуте разом із ухваленням відповідного закону реформування українських портів серед іншого передбачає їх серйозне технічне переозброєння. Тож інтерес наших портовиків до виставки Black Sea Ports and Shipping 2012, що відбулася наприкінці жовтня в Одесі, цілком логічний.
Понад півсотні стендів представляли продукцію найбільших світових виробників портового обладнання, переважно перевантажувальну техніку. Її рівень зумовлює швидкість та якість обробки вантажів у портах, тож  і їхню конкурентоспроможність.  

Хлібна тема, яка активно обговорювалася цими днями (і про це писав «УК» від 31 жовтня), має своє продовження. Залишитися осторонь неї не зміг і віце-прем’єр-міністр — міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, який днями заявив, що Кабмін готовий підтримати виробництво соціальних сортів хліба, щоб не допустити зростання цін у цьому сегменті. Втім, він зазначив, що в рамках останнього засідання уряду це питання не розглядали. «Однак, коли я здійснював робочі поїздки регіонами, то відвідував пекарські виробництва і зазначав їх керівникам, що уряд і надалі підтримуватиме цю справу», — додав він.  

Так уже вийшло, що в інформаційному просторі збіглися дві важливі події: наша держава розпочала промисловий видобуток природного газу з Одеського газового родовища, а в Києві столичним школам виділили приблизно 8 мільйонів гривень на енергозбереження. Обидва повідомлення вельми красномовні: країна не позбудеться газової залежності, доки сама не добуватиме достатньої кількості власних енергоресурсів і доки не навчиться їх заощаджувати, зокрема й для виробництва тепла. Звичайно, і для першого, і для другого потрібні чималі кошти.
Схожими проблемами переймаються і в такій, здавалося б, благополучній в енергетичному плані країні, як Росія. І розв’язують їх вельми успішно. Про це розмовляємо з Андрієм ЛІПАТОВИМ, керівником експертної секції «Облік і регулювання споживання енергоресурсів» при комітеті Держдуми РФ з енергетики, генеральним директором холдингу «Теплоком». 

«Ми неодноразово зверталися до місцевої влади із проханням допомогти нам у пошуках інвесторів, аби завершити будівництво кооперативного будинку в Євпаторії, розпочате ще у 1993-му. Але жодного позитивного результату від своїх звернень не маємо і до сьогодні», — розповідає Марія Сухоставська, член житлового кооперативу №30 «Травневий».
Кооператив було сформовано за рішенням Євпаторійського міськвиконкому в травні 1990 року з городян, що стояли в черзі на поліпшення житлових умов. «Нас кілька разів збирали,  перед нами виступали представники житлового відділу міської адміністрації із запевненнями, що всіляко нас підтримуватимуть.

Останніми роками у столиці час від часу спалахували конфлікти, які інколи навіть переходили у силове протистояння між забудовниками та представниками громадськості Києва. Перші представляли документи і наполягали на тому, що «посадити» новобудову на місці скверу вони мають законні підстави, а другі доводили протилежне і відстоювали своє право на «життєвий простір». Але при цьому громадянам складно апелювати до Генерального плану Києва, оскільки до чинного на сьогодні документа внесено численні зміни, що повністю перекреслюють заплановане у ньому ж і розв’язують руки забудовникам. Поки новий Генплан не прийнято, не існує законних механізмів заборонити їм будувати. Зокрема в зеленій зоні. 

На Тернопільщині підрахували: потреба області у забезпеченні мінімальних норм споживання населенням плодів і ягід приблизно 70 тис. тонн. Зараз у краї спроможні вирощувати і ввозити майже 30% від потреби. І це попри сприятливі для вирощування природно-кліматичні умови і грунтові ресурси. 
Садівництво на Тернопіллі завжди було провідною високоприбутковою галуззю сільгоспвиробництва. Та з роками колишні колгоспні сади постаріли, через недогляд заросли бур’янами й стали радше розсадниками хвороб та шкідників.  

Наша газета неодноразово присвячувала свої публікації  критичній ситуації у феросплавній галузі країни, яка виникла внаслідок агресивного імпорту феросплавів та надвисоких цін на електроенергію для вітчизняних підприємств цього сегмента. У свою чергу феросплавники неодноразово зверталися до керівництва країни й уряду із проханням втрутитися в ситуацію, оскільки наслідком таких непродуманих дій чиновників може стати втрата Україною феросплавної галузі, що у свою чергу загрожує національній безпеці. 

За підсумками 9 місяців гірники Луганщини підняли на-гора чорного золота  на 640 тис. тонн менше, ніж  торік. Зниження виробничих показників пов’язано з низкою причин. Передусім із тим, що в державних шахт немає можливості реалізувати приблизно 1 млн тонн видобутого палива.  
За словами начальника Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації Дмитра Дрожжина, саме вугільна галузь залишається в економіці краю лідером, бо тут працює понад 100 тисяч осіб. Своїм баченням перспектив розвитку галузі він поділився з кореспондентом «Урядового кур’єра».

Нацбанк продовжує радувати українців введенням в обіг нових пам’ятних монет. Нині очікується, що 29 жовтня до чималого переліку цих карбувань додадуть ще дві монети: 10- та 5-гривневі, що матимуть назву «Українська лірична пісня». Наклад першої становить 5 тис. штук, другої — 30 тис. штук. Ціна продажу 5-гривневої монети 20 гривень, а 10-гривневої (у подарунковому футлярі) — 600 гривень. Вони — чинні платіжні засоби України та обов’язкові до приймання без будь-яких обмежень за їх номінальною вартістю до всіх видів платежів, а також для зарахування на розрахункові рахунки, вклади, акредитиви й для переказів.  

З того дня, як урядова постанова №912 набула чинності, минув місяць. Цим документом електрометалургійним підприємствам дозволили з 1 жовтня  ц. р. до 1 березня 2013-го купувати електроенергію для своїх технологічних потреб за пільговим тарифом, що дорівнює оптовій ринковій ціні без дотації. В результаті цих преференцій вартість електроенергії для цієї категорії споживачів знизилась приблизно на 30%. Передусім ідеться про підприємства, які, за підсумками 2011 року, споживали в середньому на місяць понад 60 млн кВт/год. електроенергії і частка електроенергії у  собівартості продукції яких перевищує 30%.