За час, протягом якого наша держава веде поки що безуспішні перемовини з Росією щодо пом’якшення умов сумнозвісної газової угоди, укладеної попереднім урядом, ми якось непомітно потрапили ще в одну небезпечну залежність від північного сусіда — бензинову. Так, ринок українського пального нині на 80% наповнений імпортованим російським, або ним же, тільки переробленим на білоруських заводах. А це означає, що Росія отримала в користування відразу два вентилі, якими може впливати на  нашу економіку. Про можливі наслідки такого розвитку подій — у розмові нашого кореспондента із заступником начальника Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Полтавської облдержадміністрації Костянтином БАТЕКОМ.  

Тему дотацій на молоко нещодавно, 29 вересня, порушували кореспонденти «УК» у статті «Молоко розбрату». Але з огляду на те, що вона й досі лишається болючою і гострою й зачіпає інтереси тисяч селян, «УК»  й надалі відстежуватиме її. Наші власкори дослідили ситуацію з виплатами за молоко в Криму та на Черкащині. А міністр аграрної політики та продовольства і голова Укрмолпрому поділилися своїм баченням щодо розв’язання проблеми.          

Ні для кого не  секрет, що державні структури та парламент намагаються  підвищити свій рейтинг і через ініціювання ухвалення законів, які, на перший погляд, начебто мають ощасливити українську громаду. До таких,  на їхню думку, мабуть, належать і законопроекти, запропоновані 2 жовтня для схвалення нардепами, оскільки вони спрямовані на боротьбу зі шкідливою звичкою наших співгромадян — курінням.  Але при цьому «благодійники» сором’язливо замовчують те, як їхня ініціатива відобразиться на кишені пересічного громадянина. 

Понад 200 представників підприємств із 20 країн та можновладці беруть участь у триденному обговоренні проектів і умов для бізнесу. Закордонні інвестори прибули, аби вивчити перспективи вкладання іноземних коштів в українську економіку. Акцент у дискусіях робиться на питаннях нових можливостей для бізнесу, які інтенсивно створюються в країні. Так, уже після пленарного засідання, яким відкрився в Луганську ІІІ Міжнародний інвестиційний форум, було підписано серйозні документи про співпрацю: угоду з інвестиційною групою «Waimea holdings limited» (Польща) про затвердження плану реалізації проекту «Агромісто» та угоду з американською клінікою IGH про створення в Луганську міжнародного онкологічного центру. 

Про підприємство та Юрія Цибулю, який його очолює, вперше заговорили в області після II Луганського міжнародного інвестиційного форуму й початку проекту «Золота сотня», ініційованого головою облдержадміністрації для підтримки керівників малого та середнього бізнесу. Юрій Геннадійович виявився одним із найяскравіших «новачків», а його підприємство — одним із найперспективніших як для рідного міста, так і для краю загалом. Про стрімке зростання компанії свідчить відкриття 25 травня нового цеху з виробництва синтетичних ниток, загальне зростання чисельності виробничих потужностей (товарообіг за 2011 рік збільшився в 1,6 раза порівняно з 2010-м) та кількості робочих місць.

Про те, як з’являються свіжі ідеї та триває пошук своєї ніші в економічному просторі, Юрій Цибуля розповів в інтерв’ю «Урядовому кур’єру». 

«Скільки коштує гектар землі в Україні?» — ніби між іншим запитує, телефонуючи, знайома зі Сполучених Штатів. Про те, що іноземцям дозволили купувати землі державної й комунальної власності несільгосппризначення і що мораторій на продаж українських чорноземів для агровиробництва не продовжили до 2014 року, вона дізналася днями із місцевих ЗМІ. Каже, що з огляду на продовольчу кризу у світі, родючість наших грунтів  інтерес іноземців до нашої землі дедалі зростає.  

Сьогодні у світі, як ніколи, актуальні вимоги до якості й безпеки продуктів харчування, що є запорукою здоров’я людей. Вивченням цих питань, а також наданням рекомендацій для вирощування натуральної екологічно безпечної продукції займається наука агроекологія. Про те, які перспективи має Україна у виробництві екохарчів, наша розмова з доктором економічних наук, академіком НААН, директором Інституту агроекології і природокористування НААН Орестом ФУРДИЧКОМ.  

«Нині кримський степ — це бур’яни та пожежі, — нарікає голова правління Асоціації вівчарів і козівників України Володимир Ананьєв. —  Це  83 тис. га земель, придатних для випасання тварин і заготівлі сіна, які ніхто не орендує і не використовує. На них можна було б виробляти додатково 20 тис. тонн молока і 5 тис. тонн м’яса на рік. А також отримати у місцеві бюджети до 1,5 млн грн податку на землю. Але вони простоюють без діла, не приносячи користі ні державі, ні людям, через тривалу і дороговартісну процедуру з відведення земділянок під пасовища».  

У садах розформованих колгоспів і радгоспів Закарпаття нині газдують селяни — індивідуальні сільгоспвиробники. Про сортове оновлення мають приблизне уявлення, спеціальною технікою не володіють, засобів боротьби з хворобами та шкідниками в садах практично не використовують. Однак восени, якщо рік урожайний, гілки яблунь, груш, слив та інших плодових дерев обвисають під вагою плодів. Нині рік — саме такий.

— У багатих свої забаганки, — напевне, так сказав би пересічний українець, ознайомившись із даними споживання фруктів і ягід у високорозвинених країнах. На жаль, це справді так. Адже проти 51 кілограма, який споживає наш співвітчизник,  у США цей показник сягає 100, в Австрії — 134, а в Нідерландах — майже  150 кілограмів  плодово-ягідної продукції на одну особу.