ВАЛЮТА

Краще гнучкий курс, щоб протистояти зовнішнім шокам, як це роблять чимало країн

Курс гривні до долара 14 листопада побив рекорд чотирирічної давності від 15 грудня 2008 року і перевищив позначку у 8,3 грн за долар. А вже наступного дня кореспонденту «УК» не вдалося замовити доларів для купівлі у «Приватбанку». Причиною тому підвищений попит населення, пояснили на другому кінці дроту і порадили зателефонувати пізніше…

Між іншим Нацбанк пригрозив застосовувати до фінустанов жорсткі заходи впливу — від штрафів до обмеження здійснення операцій за окремими пунктами генеральних ліцензій у разі відмови продавати валюту за її наявності.

Невже прийдемо до такого курсу наприкінці року? Фото УНІАН

Крокуємо  до девальвації

Як пояснив нинішню ситуацію Нацбанк, підвищення курсової гнучкості гривні неминуче. Цього вимагає Міжнародний валютний фонд (МВФ) для продовження програми співпраці. До речі, про це на початку тижня під час 7-ї щорічної конференції Інституту Адама Сміта «Український банківський форум» нагадав постійний представник МВФ в Україні Макс Альєр. За його словами, з 2007-го фонд постійно розміщує цю рекомендацію у своїх звітах.

Адже українська економіка глибоко інтегрована у світову, залежна від експорту біржових товарів, залежить від волатильності на цьому ринку. Тому їй набагато краще мати плаваючий курс, щоб протистояти зовнішнім шокам, як це роблять чимало країн, наголосив він. Не так давно й експерти інвестбанку Goldman Sachs заявляли, що уряд України таки зважиться на девальвацію гривні.

Зважаючи на уточнюючі заяви регулятора, що «НБУ не зобов’язаний утримувати курс — це не передбачено законодавством, його завдання — цінова стабільність», можна зробити висновок, що влада таки збирається найближчим часом зрушити переговори з МВФ з мертвої точки. А це означає не лише нову курсову політику, а й підвищення тарифів на енергоносії для населення, хоч і в плавному режимі.

Поки що глобальної паніки на ринку немає, бо банкіри розуміють необхідність послаблення курсу гривні, але поки «гадають», на яких позначках Нацбанк стримуватиме його. Гнучкість курсу стала фактом, але невідомо, чи перейде регулятор до цього де-юре, тобто чи офіційно мінятиме його цього року.

По копієчці у день не страшно

Директор відділу економічних досліджень ринків, що розвиваються, Credit Suisse Сергій Волобоєв вважає можливим девальвацію курсу гривні максимум на 10% до сьогоднішнього рівня. На його думку, якщо уряд домовиться з МВФ, гривня втримається на цьому рівні.

Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь вважає, що до кінця року гривня може послабитися до 8,40 по відношенню до долара. Але відправляти гривню у плавання потрібно поступово. Приміром, Росії на це знадобилося п’ять років, доки не привчила населення не боятися коливань курсу рубля. 

«Неминуче послаблення курсу гривні до кінця 2012 року до 8,40 грн. Це реалістичний сценарій, який не завдасть удару збереженням українців», — каже партнер Asset Management Company Capital Times Ерік Найман у коментарі для «УК». За його словами, найпесимістичнішими є прогнози, що орієнтують на зростання курсу долара до 10 грн. Але люди, які залишаться у гривневих депозитах, не постраждають завдяки високим відсотковим ставкам за ними, які сягають 25%. Шкоду завдав би раптовий, за один день, стрибок курсу долара до 10 грн. А поки послаблення відбувається поступово, по копієчці в день чи по кілька у тиждень, це не страшно, і не загрожує економіці та заощадженням населення.

Директор роздрібного бізнесу «Альфа-Банку» Піотр Качмарек вважає, що девальвація гривні на рівні 10—15% суттєво не вплине на якість роздрібного кредитного портфеля банків, зазначив він УНІАНу.

«Ми вже три роки видаємо кредити тільки у гривні. Ефект девальвації може торкнутися лише старого портфеля ..., — додав він. — Можлива девальвація може призвести до «охолодження» ринку, зниження попиту на кредити і обсяги продажів. На поточний портфель це не вплине, бо  йдеться про гривневі кредити».

Хто винуватий?

Зростання долара у листопаді сталося через зростання дефіциту бюджету через високі ціни на газ і нестачу надходжень валюти на покриття боргів, тому на це витрачаються резерви Нац?банку. Крім того, винуватцями нинішнього ажіотажного попиту на долар називають експортерів, які притримують валютну виручку. Нібито вони не поспішають продавати її, притримуючи  на майбутнє і провокуючи зростання курсу «зеленого». За оцінками експертів, щомісячна виручка експортерів становить близько $4-6 млрд. А для недопущення обвалу курсу національної валюти їм достатньо буде продавати близько 30-40% від цих коштів щомісяця. Поява такого обсягу іноземної валюти на вітчизняному ринку швидко би задовольнила попит не тільки імпортерів і банків, але й населення.

Тому вчора оперативно Президент України Вiктор Янукович пiдписав закон №5480-VI про надання права Нацбанку тимчасово  (термiном до шести місяців) вводити обов’язковий продаж експортерами частини валютної виручки та скорочувати термiни її повернення. Нинi термiн повернення валютної виручки в Українi становить 180 днiв. Цей захід планується скасувати після стабілізації ситуації на внутрішньому валютному ринку і урівноваження платіжного балансу України. Крім того, НБУ надається право тимчасово змінювати терміни розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

 «В поточній макроекономічній ситуації НБУ буде змушений відмовитися від деяких елементів уже проведеної лібералізації, враховуючи динаміку золотовалютних резервів  і кон’юнктуру валютного ринку. Регулятор це вже робить, про що свідчить ініційований і підтриманий Верховною Радою законопроект про право вводити обов’язковий  продаж валюти експортерами», — заявив директор департаменту організації і стратегії  Кредобанку Роман Лепак.

«Нацбанку не варто продовжувати валютну лібералізацію, на якій наполягав МВФ. Послабити контроль за валютним ринком можна тільки в середньостроковій перспективі і тільки після переходу до змінного курсоутворення», — констатує директор аналітичної групи DA Vinci AG Анатолій Баронін. Це, на його думку, дозволить знизити можливі негативні наслідки, запобігти різним коливанням і спекуляціям.   

Основними глобальними ризиками для економіки країни директор департаменту аналізу і прогнозування грошово-кредитного ринку НБУ Сергій Кораблін вважає зменшення попиту на вітчизняний експорт і ускладнення виходу на зовнішні ринки запозичень. Серед факторів ризику також підвищення цін на енергоносії, повідомляє УНІАН.  Натомість основним внутрішнім ризиком, на його думку, є недостатні темпи структурних реформ. «Тобто, якщо швидкість реформ буде відставати від накопичення зовнішніх ризиків, то несприятливих наслідків не уникнути», — сказав він.

«Нам вкрай необхідний реалістичний бюджет з низьким рівнем дефіциту. Вкрай. На грошово-кредитному ринку ми це відчуваємо. Банківській системі не вистачає ліквідних заставних інструментів. Вони б’ються «як риба об лід», — резюмував С. Кораблін.

Що буде з бюджетом України в 2013 році, ми дізнаємося після 20 листопада, коли уряд подасть проект основного фінансового «кодексу» країни у Верховну Раду. Але вже відомо, що макропоказники знижені, а інфляція — підвищена. 

P.S. НБУ звертається до громадян з проханням повідомляти про порушення продажу валюти за телефоном: (044) 230-19-60 або звертатися в територіальні управління Нацбанку.

Аби дещо виправити ситуацію з дефіцитом долара, валютними спекуляціями і задля дедоларизації економіки Нацбанк і Мінфін також ініціюють введення 15% податку на продаж іноземної валюти.