Спрощення дозвільної системи, розвиток вітчизняного виробництва будівельних матеріалів — складові відновлення будівельної галузі в Україні. Забудовники й інвестори вельми зацікавлені, щоб отримання дозвільних документів на початок будівництва та введення об’єкта в експлуатацію стало простішим. Тому вони позитивно сприймають урядові рішення щодо запровадження нової дозвільної системи у сфері будівництва.

Громадяни, яких забюрократизована система надання дозволів у будівельній сфері доводить до відчаю, звертаються по допомогу на урядову телефонну «гарячу лінію». 

Чи остаточно зупинено проект видобування титанових руд на Житомирщині? Де отримати інформацію про екологічну експертизу днопоглиблювальних робіт і коли екоміністр приїде для розмови з громадськістю Одеси? Як отримати ліцензію на видобуток глини? Ці та десятки інших запитань цікавили громадян, які подзвонили на пряму телефонну лінію Кабінету Міністрів за участю керівництва Міністерства екології та природних ресурсів — цього разу відомство представляв директор департаменту охорони природних ресурсів Михайло Томахін.  

Вони зовсім не схожі на худорлявих «зубрил-ботаніків» в окулярах із величезними лінзами. Навпаки, переможці Всеукраїнського чемпіонату з програмування «Золотий байт» зовні мало чим відрізняються від звичайних хлопців і дівчат із сусідніх дворів. Хоча різниця все ж таки є. І полягає вона в інтелекті, поставленій меті й вмінні її досягати заради бажання принести користь своїй країні.
Слова ці можуть здатися пишномовними, але батьки цих юнаків і дівчат, які зібралися вчора в залі засідань Будинку уряду, можуть пишатися своїми дітьми. Відзначив такий приємний момент і Прем’єр-міністр Микола Азаров.

Весняне танення снігу щороку відкриває перед нашими очима купу проблем, точніше сказати — купи сміття й бруду, що в основі мають переважно людський чинник. Двори, вулиці, узбіччя, парки, лісосмуги з легкої руки нас самих перетворилися на захаращені відходами полігони й сміттєзвалища.  Таке неподобство викликало у Прем’єр-міністра Миколи Азарова однозначну та очікувану реакцію: «Все це треба оперативно прибрати до Великодня». До керівників міністерств, відомств, державних організацій та підприємств, ректорів вишів він звернувся з проханням «показати приклад  господарського, дбайливого ставлення до чистоти і порядку на своїх територіях».

Системна робота протягом останніх років дає змогу отримувати позитивні результати навіть у складних ситуаціях, зокрема і в непростих умовах для весняно-польових робіт. Такий висновок зробив Прем’єр-міністр Микола Азаров за результатами своєї поїздки у Житомирську область, про що заявив на своїй сторінці у Фейсбуці. 

Робоча поїздка Прем’єр-міністра Миколи Азарова на Житомирщину майже цілковито була присвячена підготовці до зустрічі цьогорічного  весняного водопілля та актуальним питанням, які внаслідок затяжної зими постали і поставатимуть перед працівниками сільського господарства.
У селі Кропивня Новоград-Волинського району глава уряду ознайомився зі станом озимих культур, на власні очі побачив із гелікоптера території можливого підтоплення в Житомирській області й на базі оперативного штабу Державної служби з надзвичайних ситуацій провів нараду з питань запобігання підтопленню цих територій, проходження весняної повені та особливостей проведення цьогорічних весняно-польових робіт. 

Економічний блок уряду, очолюваний першим віце-прем’єр-міністром Сергієм Арбузовим, упродовж кількох останніх місяців демонструє активність на різних напрямках роботи. Приймаються системні документи і програми, ведуться переговори з іноземними інвесторами та партнерами, здійснюються внутрішні реформи. Звісно, наївно було б очікувати моментальних результатів. Однак діяльність уряду поступово виводить нашу країну на визначений главою держави рівень економічного і соціального розвитку. Нашому виданню Сергій АРБУЗОВ розповів про те, як швидко зміни позначаться на житті простих українців, а також про перспективи, які найближчим часом відкриються перед вітчизняною економікою.

Питання, винесені вчора на розгляд уряду, втілили в себе логічне продовження завдань Президента, поставлених ним під час останнього засідання Комітету з економічних реформ. Вони не є якимось одкровенням для уряду, навпаки: прості й зрозумілі, від чого набувають ще більшої актуальності. Бо споглядати збоку на величезні втрати світової економіки, пускаючи власну на самоплив, — нині неприпустима розкіш. Тим паче, що дозволити таке не в змозі й країни зі значно більшим потенціалом.
Негативний прогноз розвитку Єврозони від Світового банку слугує відповідним сигналом і для України, адже майже третина нашого товарообігу припадає на європейські країни. 

Столиця пережила потужний снігопад, що на кілька діб перетворив мільйонне місто на зону стихійного лиха. Рятувальні й комунальні служби, підрозділи внутрішніх сил намагалися впоратися із ситуацією, однак не завжди це виходило оперативно, адже хуртовина накрила не лише Київ, а й інші міста та області. Відчувався брак техніки, живої сили, а головне — відсутність чіткої координації в роботі. Тому киянам довелося самоорганізуватися та власними силами надавати допомогу там, де державні служби не встигали. Фактично за лічені години від початку снігопаду через соціальні мережі Інтернету волонтерам вдалося скоординувати дії всіх, хто бажав допомогти людям у заторах, літнім громадянам, застряглим у кучугурах «швидким». 

Урядовці визнають, що більшість людей оцінює роботу влади за якістю роботи комунальників. А ось нині великі надії покладаються на створення ОСББ. І це не дивно, оскільки найбільш ефективним власником житлового будинку, напевно, може бути тільки сам мешканець. Держава ж має їх усіляко підтримувати.
За повідомленням управління взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, з початку року на урядову телефонну «гарячу лінію» та через Інтернет надійшло 8142 звернення зі сфери житлово-комунального господарства. Найбільше — з багатонаселених регіонів України: Донецької, Дніпропетровської, Луганської, Харківської областей і Києва. Чимало таких звернень також надходило з Волинської, Житомирської, Львівської, Хмельницької областей.