Минулого тижня Вашингтон оголосив про вихід із Договору про відкрите небо, який дозволяв 35 державам-учасницям, серед яких є і Україна, проводити оціночні польоти для спостереження та здійснювати збір інформації про військові сили й місця дислокації звичайної зброї та стратегічного наступального озброєння. Договір сприяє ефективному проведенню інспекцій як з контролю над звичайним озброєнням, так і щодо стратегічних наступальних озброєнь і забезпечує постійний доступ усіх держав-учасниць до інформації, отриманої під час проведення спостережних польотів, важливих для їхньої національної безпеки.
Починаючи з 2014 року держави-учасниці Договору, крім квотних спостережних польотів, виконали низку спостережних польотів над територією України. Це були багатонаціональні місії, останню виконали у грудні 2018 року, в якій взяли участь представники шести держав. Україна, як і низка європейських країн-учасниць, продовжує відігравати провідну роль у розвитку Договору та в повному обсязі виконує взяті на себе зобов’язання з його виконання.
Офіційний Вашингтон протягом тривалого часу скаржився, що Росія не виконує Договір, заборонивши спостереження за ключовими стратегічними регіонами і військовими навчаннями. Москву також звинувачували у використанні своїх польотів для збору конфіденційної інформації про американську інфраструктуру. За словами Державного секретаря США Майкла Помпео, США не можуть залишатися учасником Договору щодо контролю над озброєнням, який порушується іншою стороною, і який активно використовується не для підтримки, а для підриву міжнародного миру й безпеки. Більше того, очільник американської дипломатії вказав на те, що Москва використовує дані оціночних польотів для підтримки нової агресивної російської доктрини, націленої на критичну інфраструктуру в США та Європі.
Російський МЗС не забарився з реакцією, звинувативши американців у свідомій руйнації системи міжнародних договорів, на яких було побудовано світ після завершення «холодної війни». Заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко заявив, що вихід США з Договору буде не лише ударом по фундаменту європейської безпеки, але й по ключових інтересах безпеки союзників США.
Чому вихід США з договору – це погано?
Вихід США з Договору поглибить розрив між Вашингтоном і його європейськими союзниками й НАТО, які використовують цей формат для ретельної оцінки уразливого східного флангу Європи. Союзники по НАТО й такі держави, як Україна, раніше закликали Вашингтон не виходити з Договору, бо це призведе до припинення оціночних польотів над територією Росії, що зрештою послабить європейську безпеку в той час, коли підтримувані РФ збройні угрупування контролюють окуповані частини території України та Грузії.
Після приходу Дональда Трампа в Білий дій американці багато зробили для того, щоб відносини по лінії США-Євросоюз набули більшої прагматичності та, на жаль, вони за цей час втратили дух стратегічного партнерства. Підтримка співпраці ЄС із Іраном після того, як США вийшли з ядерної домовленості з Тегераном, стала таким собі апогеєм напруження між Вашингтоном і Брюсселем. Такому трансатлантичному охолодженню можуть радіти лише дві столиці – Пекін і Москва, хоча остання, мабуть, більшою мірою.
Високий представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель висловив жаль щодо рішення США, оскільки, на його думку, Договір виступає ключовим елементом європейської архітектури контролю над озброєнням і важливим заходом довіри й безпеки. Очільник європейської дипломатії наголосив, що з моменту набуття чинності у 2002 році Договір дав змогу здійснити понад 1500 розвідувальних місій над територіями всіх держав, що підписали цей документ. Вихід із Договору – не рішення для розв’язання проблем із його імплементацією, вважають у Брюсселі. Продовжуючи закликати Росію негайно повернутися до повного виконання Договору, Жозеп Боррсель намагається переконати США переглянути своє рішення про вихід із Договору.
Що це означає для України?
Вихід США з Договору ще більше розхитає глобальну архітектуру контролю над озброєннями. Про це в коментарі «Урядовому кур’єру» заявив старший аналітик групи «Geostrategy» Володимир Денисюк. «Польоти в межах Договору, зокрема над Росією, зміцнювали зв’язки між США та їхніми союзниками, а також були певною безпековою гарантією для країн, які не є членами НАТО та мають спільний кордон з Росією», – вважає експерт.
Ерозія стратегічних трансатлантичних відносин у галузі безпеки та оборони завжди небезпечна, а особливо за умов, коли Україна шостий рік поспіль чинить опір російській збройній агресії на Донбасі й намагається повернути анексований Крим.
Проте, окрім геополітичних наслідків, є також цілком прагматичні. Зокрема, Вашингтон більше не матиме практичної можливості здійснювати оціночні польоти над Росією, тоді як Росія зможе літати над американськими військовими базами в Європі. «Порушення паритету в галузі безпеки може спонукати країну-агресора до подальших провокаційних дій, зокрема й щодо України», – застеріг Володимир Денисюк.
Ми в Google+