Рішення Кабінету Міністрів передбачає щорічне присудження до 50 премій обсягом 200 тисяч гривень кожна. Про це повідомила Прем’єр­міністр Юлія Свириденко.

«Люди, які працюють цілодобово попри морози й сніг, відновлюють мережі після обстрілів і забезпечують міста й громади світлом і теплом, часто ризикуючи власним життям, заслуговують на найвище визнання і відзнаку», — наголосила очільниця уряду. За її словами, фінансування премії відбувається за рахунок коштів держбюджету. Вона має стати щорічною державною відзнакою за професіоналізм та самовіддану працю в енергетичній галузі.

«Це додаткова подяка держави разом із щомісячними доплатами для працівників ремонтних бригад, які ми запровадили з початку року. Енергетики — наші супергерої. Дякуємо!» — резюмувала Прем’єр.

Готовність до ремонту автодоріг

Прем’єр­міністр Юлія Свириденко доручила віпрем’єр­міністру з відновлення — міністрові розвитку громад та територій Олексієві Кулебі разом з Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури терміново забезпечити готовність до виконання поточного ремонту автомобільних доріг загального користування. Насамперед це стратегічно важливі маршрути, які забезпечують логістику для потреб оборони, налагоджують життєзабезпечення громад, а також роботу критичної інфраструктури.

«Роботи слід почати, щойно це дозволять погодні умови», — наголосила очільниця уряду. За її словами, у державному бюджеті на 2026 рік передбачено видатки на ремонт автошляхів. А уряд розгляне необхідність надання додаткового фінансування. Також на засіданні Кабінету Міністрів доручили відповідальним органам разом з ОВА підготувати всі необхідні ресурси для проходження і подолання наслідків повеней та паводків, на які очікують протягом весни.

«Мінекономіки разом з Мінрозвитку, Мінсоцполітики, Мінфіном, МВС, ДСНС мають надати пропозиції щодо підтримки людей і бізнесу, які можуть постраждати внаслідок повеней та паводків у весняний період 2026 року», — повідомила Прем’єр­міністр.

Психічне здоров’я важливе

Кабінет Міністрів ухвалив рішення про створення Національної комісії з питань психічного здоров’я та затвердив її статут. Це складова реалізації Закону України «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні» і важливий елемент побудови ефективної людиноорієнтованої сучасної системи підтримки психічного здоров’я, доступної для кожного.

«Україна послідовно вибудовує систему підтримки ментального здоров’я в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», яку ініціювала перша леді України, щоб необхідна допомога була доступною кожній людині безоплатно в підтримуючому середовищі та без стигми. Наш фокус — розвиток психосоціальної підтримки на рівні первинної медичної допомоги, розбудова мережі центрів ментального здоров’я і трансформація стаціонарної психіатричної допомоги. Лише за минулий рік базову психологічну підтримку на первинці одержали майже 276 тисяч пацієнтів, центри ментального здоров’я надали спеціалізовану допомогу понад 124 тисячам людей, а психіатричну допомогу в умовах стаціонару — понад 205 тисячам пацієнтів.

Нині в Україні вже працюють 196 центрів ментального здоров’я. Наше завдання — щоб кожна людина могла вчасно одержати необхідну підтримку без бар’єрів, а система гарантувала якість і безперервність послуг на всіх рівнях медичної допомоги», — зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Національна комісія з питань психічного здоров’я — постійно діючий колегіальний орган у сфері управління Кабінету Міністрів України. У діяльності вона взаємодіятиме із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, саморегулівними організаціями, надавачами та отримувачами послуг, фахівцями із психічного здоров’я, громадськими й міжнародними організаціями.

Евакуація культурних цінностей

Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка вдосконалює порядок евакуації культурних цінностей під час воєнного стану. Документ підготувало Міністерство культури за підсумками аналізу практики евакуації впродовж останніх років. Під час розроблення враховано слабкі місця попередніх процедур та пропозиції громадянського суспільства.

«Розроблений Мінкультури після консультацій із громадськістю новий порядок встановлює зрозумілі правила, як і коли евакуювати музейні предмети з небезпечних територій, як їх зберігати та повертати після завершення воєнного стану. Це дасть змогу краще захистити культурні цінності та зменшити ризик їх втрати під час війни», — наголосила віцепрем’єр­міністр з гуманітарної політики — міністр культури Тетяна Бережна.

Постанова вводить обов’язковість евакуації для територій в межах 50 км від лінії бойового зіткнення, а також для місць, внесених до переліку територій, на яких тривають (тривали) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Рішення про обов’язкову евакуацію може ухвалювати обласна військова адміністрація за погодженням з військовим командуванням.

Нововведенням є і вимога розміщувати евакуйовані цінності на територіях не ближче ніж за 75 км від лінії бойового зіткнення. Відтепер Міністерство культури ухвалює рішення лише щодо державних закладів. Для комунальних установ рішення приймають ОВА. Також передбачено можливість для керівника закладу самостійно ухвалити рішення про евакуацію в разі надзвичайної загрози збереженості культурних цінностей з подальшим інформуванням відповідних органів.

Цифровізація тютюнової галузі

Україна переходить на новий рівень прозорості тютюнового ринку — цифровий. Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Про реалізацію експериментального проєкту щодо подання та оприлюднення інформації (звітності) про інгредієнти тютюнових виробів та викиди в електронній формі». Виробники та імпортери тютюнових і трав’яних виробів для куріння подаватимуть звітність про інгредієнти та викиди тільки в електронному форматі через систему «еТютюн».

Єдина цифрова платформа стане прототипом європейської системи EU Common Gate. Це підсумок спільної роботи Міністерства цифрової трансформації, Міністерства охорони здоров’я та Держпродспоживслужби за участі Всесвітньої організації охорони здоров’я та інших зацікавлених осіб.

Система забезпечить централізований збір і збереження даних; автоматичне оприлюднення інформації на порталі Держпродспоживслужби, крім конфіденційної, доступ до якої обмежено виробником або імпортером відповідно до законодавства; доступ споживачів до інформації про склад продукції; сучасну аналітику для державного контролю.

Запуск «еТютюн» — це ще й виконання євроінтеграційних зобов’язань України, повідомляє Держпродспоживслужба.