«Формат ради вже став постійним майданчиком, де ми напрацьовуємо нові політики і системні рішення, щоб безбар’єрність була не просто зафіксована у цифрах, а відчутна на практиці для кожної людини. Безбар’єрність — це принцип, у центрі якого людина та її інтереси», — наголосила Юлія Свириденко.
Вона висловила вдячність радниціуповноваженій Президента України з безбар’єрності Тетяні Ломакіній за системну роботу, яка об’єднує державу, громади і партнерів. Юлія Свириденко зауважила, що уряд напередодні ухвалив рішення, які роблять середовище в Україні безбар’єрним для всіх громадян.
1. Затверджено дорожню карту реформування системи протезування та план її реалізації на 2026 рік. Ідеться про створення єдиного безперервного маршруту — від отримання медичної допомоги до підбору протеза, навчання ним користуватися і подальшого супроводу. Людині більше не потрібно буде самостійно шукати рішення в різних установах. Послуги буде цифровізовано, що дасть змогу підвищити їхню якість і розвивати національне виробництво протезів із прозорим ціноутворенням.
2. Розпочинається впровадження нової моделі лікарень сестринського догляду — із чіткими стандартами допомоги, вимогами безбар’єрності, посиленою роллю медсестринства та інтеграцією з реабілітаційною допомогою. Пілотним проєктом стане створення лікарні сестринського догляду у Львові. Вона поєднає паліативну, реабілітаційну та психосоціальну допомогу, а також підготовку фахівців. Це відповідає міжнародним практикам і є важливим кроком до формування сучасної системи довготривалого догляду.
3. Уряд стимулюватиме працевлаштування людей з інвалідністю та формує нову модель взаємодії з роботодавцями. Перехід від штрафів до стимулів. Уряд запроваджує механізм, який заохочує створювати і облаштовувати робочі місця для людей з інвалідністю, щоб залучати їх до оплачуваної праці нарівні з іншими.«Усуваємо сірі зони в розрахунках та переходимо до чіткої і прозорої формули розрахунку внеску. Це створює справедливі та зрозумілі правила для бізнесу і розширює можливості для людей», — наголосила очільниця уряду.
4. Залучення амбасадорів безбар’єрності. Вони працюватимуть на основі меморандуму з міністерствами і допомагатимуть більше розповідати про те, як на практиці міністерства втілюють принципи доступності. Юлія Свириденко подякувала амбасадорам, які вже долучилися до цієї роботи. Серед них Герой України ветеран Дмитро Фінашин, капітан ЗСУ Крістіна Саніна, менеджерка розвитку жіночого футболу Ольга Бенда, оперний співак Юрій Іваськевич.
«Ці кроки — продовження системної політики в межах Національної стратегії безбар’єрності, яку реалізують всі урядові міністерства. Безбар’єрність має стати стандартом у всіх сферах життя. Рівні можливості і повага до кожної людини є основою сильної і справедливої держави», — резюмувала Прем’єрміністр.
Перша леді України Олена Зеленська наголосила: «За п’ять років у темі безбар’єрності було пройдено багато. Від перших кроків, перших дискусій на цю тему, коли для багатьох вона розкрилася ширше, ніж тема про людей з інвалідністю, і до сьогоднішнього етапу, на якому кожне міністерство реалізує власний проєкт безбар’єрності. Загалом 25 проєктів, які охоплюють усі сфери суспільного життя».
Міністри доповіли про реалізацію флагманських проєктів, а також про впровадження нових практик у питаннях безбар’єрності на місцевому рівні.
Віцепрем’єрміністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба розповів про проєкт «Розвиток інституційної спроможності місцевого самоврядування в питаннях безбар’єрності». Його спрямовано на впровадження стандартів доступності в інфраструктуру й державні послуги України 2026 року.
Голова Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей при Кабінеті Міністрів України Ірина Тулякова презентувала проєкт «Маршрут дитини з інвалідністю». Його спрямовано на побудову єдиної системи безперервної підтримки дитини з інвалідністю та її сім’ї: від раннього виявлення до переходу в доросле життя.
Міністр молоді та спорту Матвій Бідний ознайомив із проєктом «Хаби майбутнього», спрямованим на створення мережі хабів на базі молодіжних центрів, які допоможуть підліткам і молоді (14—35 років) подолати бар’єри у плануванні кар’єри та професійній самореалізації.
Міністр освіти і науки Оксен Лісовий розповів про основні завдання проєкту «КРОК. Комплексний розвиток, освіта і кар’єра», спрямованого на створення умов для очного навчання та професійної інтеграції майже 10 тисяч дітей із порушеннями розвитку.
Міністр у справах ветеранів Наталія Калмикова представила проєкт «Безбар’єрні ветеранські простори». Він передбачає створення всеукраїнської мережі державних просторів, що забезпечать комплексний супровід ветеранів та їхніх родин у кожному районі та обласному центрі.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький розповів про проєкт «Досвід має значення», спрямований на боротьбу з упередженим ставленням і розвиток культури працевлаштування фахівців дорослого віку.
Рада визначила, що пріоритет її роботи цього року — безбар’єрна мова.
«Мало зробити щось корисне, треба його правильно пояснити й проговорити. Саме для цього з’явився й постійно розширюється Довідник безбар’єрності — порадник з комунікації. Безбар’єрність ще й тим унікальна, що її частиною та інструментом стає сама мова. Давно назріла потреба закріпити людяний вординг офіційно», — наголосила перша леді.
Олена Зеленська зазначила, що наступного тижня відбудеться презентація Державного стандарту коректної, безбар’єрної мови.
«Дуже важливо, щоб цей стандарт дійшов до кожного посадовця. Коректна мова має стати мовою освіти й охорони здоров’я, адміністрацій, правоохоронців, послуг — усього, що нас оточує щодня. Мова теж має бути безбар’єрною», — підсумувала дружина Президента.
Серед учасників засідання були голови профільних комітетів Верховної Ради, представники ООН та Ради Європи, начальники ОВА, голови громад і громадські діячі.
Ми в Google+