Найбільший вплив на довкілля в Нікополі (Дніпропетровська область) не внутрішній, а зовнішній — із Запорізької області через розу вітрів. Запорізька теплова електростанція робить до 20 тисяч тонн викидів на рік. На жаль, сьогодні між областями нема належної співпраці. Активісти Нікополя висловили ідею щодо підписання міжбасейнової угоди із Запорізькою областю.

Фото з сайту dtek.com

У Нікополі в межах демонстраційного проекту «Місцевий економічний розвиток міст України» (МЕРМ) здійснено комплексну оцінку навколишнього середовища. Такої оцінки в Україні більше ніхто не робив. Про це «УК» повідомила координатор проекту «Розробка міської комплексної Програми з екологічної безпеки та оздоровлення Нікополя на 2014—2017 роки та її інформаційно-промоційний супровід» директор ГО «Нікопольська агенція регіонального розвитку» Анжела Близнюк.

Цей проект упроваджують за фінансової підтримки уряду Канади. На його виконання канадська сторона надала 400 тисяч гривень. Агенція у партнерстві з Нікопольською міською радою виконувала всю роботу, передбачену проектом. Представники Канади та Нікопольський міський голова підписали відповідну угоду. Торік проект посів перше місце у конкурсі кращих практик місцевого самоврядування, який проводив Мінрегіонбуд.

Інформація на вагу золота

Один зі стратегічних напрямів Плану економічного розвитку Нікополя — гарантування екологічної безпеки території міста і його подальший сталий екологічний розвиток. Невипадково екологічне питання як найбільш актуальне визначили і громадські об’єднання Нікополя, обравши цей напрям темою проекту. Адже місто розташоване всього за 7 кілометрів від Запорізької АЕС, і ніхто не знав, яка насправді у ньому екологічна ситуація.

Тому насамперед проект передбачав виконання екологічного аудиту і комплексної оцінки стану навколишнього середовища з використанням світових стандартів і норм з питань екологічної безпеки, на основі яких виробляли рекомендації для міської екологічної програми. Допомагали все це робити нікопольцям науковці Харківського НДІ екологічних проблем. Інститут виграв у конкурсі, оголошеному Агенцією регіонального розвитку Нікополя, на проведення комплексу вищеозначених робіт із бюджетом 290 тисяч гривень.

Щоб провести екологічний аудит, а згодом оцінку стану води, повітря, ∂рунтів, радіаційного фону, демографічних показників і головне — встановити причини наявного стану, потрібна була кількамісячна копітка робота зі збирання необхідної інформації. І тут без співпраці з підприємствами — найбільшими потенційними забруднювачами — не обійтися.

«Підприємства неохоче йшли на співпрацю. Надавали нам або узагальнювальну інформацію, або посилалися на те, що вона лише для внутрішнього користування. Хоч ще 2007 року міськрада ухвалила рішення про екологічний моніторинг, і підприємства повинні були надавати екологічні показники. А вони начебто і надавали інформацію, і водночас не надавали. Щоб налагодити цю співпрацю, довелося залучати додаткові важелі», — розповідає Анжела Близнюк.

Чим же тиснули на потужні підприємства громадські активісти та місцева влада? Виявилося, що жодного тиску ніхто не застосовував, ніхто не змушував бізнес до співпраці. Важелі були зовсім іншими: представників підприємств залучили до робочої групи, запрошували на «круглі столи» та інші заходи.

«Так екологи підприємств потихеньку пішли нам назустріч. До них як до практиків дослухалися науковці. Так відбувалося становлення нашої співпраці, — продовжує Анжела Михайлівна. — Найскладнішим у виконанні проекту було збирання інформації. Ми зіткнулися з тим, що необхідних статистичних даних нема не тільки в Нікополі, а й у всій Україні».

Під час збирання інформації зокрема з’ясувалося, що багато підприємств самі не знають, які в них викиди. Складним виявилося й запитання про обсяги випущеної продукції — адже з огляду на ситуацію в країні рік на рік не випадає.

Зона ризику — теплова електростанція

Наскільки жахливим виявився екологічний стан Нікополя і що показала комплексна оцінка? На це запитання отримую знов-таки несподівану відповідь: «Ми думали, що у нас із довкіллям усе погано. Натомість отримали позитивні й перспективні результати, — каже координатор проекту. — До речі, маємо цікаві факти. Виявилося, що найбільший вплив на довкілля у нас не внутрішній, а зовнішній — із Запорізької області через розу вітрів. І найбільше викидів робить не АЕС, а Запорізька теплова електростанція — до 20 тисяч тонн на рік. Поза тим, Запоріжжя має стратегію розвитку, екологічну програму, спрямовану на зменшення викидів. Однак там не враховано впливу на Дніпропетровщину. На жаль, нині між областями нема належної співпраці. Тому наші активісти висловили ідею щодо підписання міжбасейнової угоди із Запорізькою областю.

На основі проведеної роботи науковці виробили рекомендації підприємствам Нікополя щодо зменшення техногенного навантаження на довкілля. Ці пропозиції підприємства врахували і переглянули свої екологічні заходи. І відповідну міську комплексну програму готували за результатами екологічної оцінки. Крім того, висновки цих досліджень увійшли у проект екологічної стратегії Дніпропетровської області. Результатом партнерської діяльності громадськості, влади і бізнесу в межах проекту МЕРМ стало створення координаційної ради з питань екології при міській раді Нікополя.

Тож проект завершився, а розпочата ним робота триває. У планах — за рекомендацією науковців харківського інституту створення центру екологічного моніторингу. Ще нікопольці мають намір провести в місті цитогенетичну експертизу. На все це потрібні кошти. Але нема сумнівів, що набутий позитивний досвід допоможе громаді Нікополя втілити у життя і ці проекти

ПРЯМА МОВА

Андрій ФІСАК, виконуючий обов’язки Нікопольського міського голови:

— Нікополь представив перший в Україні пілотний проект комплексної програми з екологічної безпеки та оздоровлення населення. Завдяки екологічному аудиту території міста ми зрозуміли, на чому слід зосередити увагу, де недопрацювали. Рекомендації, надані після аудиту, ввійшли до проекту міської програми «Екологічна безпека та оздоровлення м. Нікополь» на 2016 рік. Приємно, що Нікополь торік посів перше місце у всеукраїнському конкурсі в галузі місцевого самоврядування. Ми стали першими у номінації «Міські ради» з тематики «Влада та громада: інформування, діалог, участь».

 КОМПЕТЕНТНО

«Потужні підприємства мають встановлювати автоматичні станції з екологічного контролю»

Володимир ШИРЯЄВ,
експерт програми малих грантів Глобального екологічного фонду:

— У Луганській області ми стикалися з аналогічною проблемою. Там найбільшим забруднювачем повітря була Луганська теплова електростанція (м. Щастя). Згідно із Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», у статтях 20 та 22 якого передбачено створення державної системи моніторингу довкілля та проведення спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення, всі потужні підприємства, які впливають на стан довкілля, мають встановлювати автоматичні станції з екологічного контролю.

На жаль, багато законів ухвалюють, але мало виконують. Коли було створено систему автоматичного моніторингу на Луганській ТЕС і на сайті департаменту екології та природних ресурсів Луганської облдержадміністрації (eco-lugansk.gov.ua) почали публікувати для загального доступу відомості показників модуля автоматичного контролю, встановленого на ТЕС, громадськість побачила, які викиди відбуваються на ній. І Луганська ТЕС встановила обладнання для очищення повітря та зменшила кількість цих викидів.

Якщо говорити про Нікополь та Запорізьку ТЕС (місто Енергодар), яка негативно впливає на сусіднє місто, то тут громадськості потрібно вимагати встановлення на ній модуля автоматичного екологічного контролю. А департамент екології облдержадміністрації Запорізької області має на своєму сайті надавати інформацію щодо її викидів. Як правило, ТЕС не робить постійних викидів, вона їх збирає, а потім одномоментно і разово відправляє такі «подарунки» для довкілля. Тому їх важко фіксувати (це відбувається вночі або у вихідний). А коли на підприємстві стоїть екологічний модуль, він автоматично фіксує таку «діяльність», і громадськість може бачити, що був викид, у результаті якого завдано шкоди здоров’ю людей. Тому може вимагати компенсацій. Тоді екологічні інтереси громадян захищені, а ТЕС шкодити довкіллю стає невигідно. І закон працює.

Є багато громадських організацій екологічного спрямування — всеукраїнських та місцевих, які повинні вимагати дотримання Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»: створення модулів екологічного контролю на підприємствах та публічного надання інформації про забруднення довкілля.

ДОВІДКА «УК»

Запорізька теплова електростанція найбільша за встановленою електричною потужністю ТЕС в Україні. Вона забезпечує електроенергією економіки південних областей країни. Запорізька ТЕС разом із Придніпровською та Криворізькою входить до складу енергогенеруючої компанії ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», 76,04% акцій якої належить НАК «Енергетична компанія України».

Паливо для електростанції — вугілля марки Г, ДГ, мазут та газ. За даними Вікіпедії, димові труби станції заввишки 320 метрів входять до двадцятки найвищих у світі.

2012 року проведено реконструкцію енергоблока №1 (вартістю 493 мільйони гривень), в результаті якої продовжено термін експлуатації блока на 15—20 років і збільшено встановлену потужність усієї станції на 25 МВ — до 3625 МВт.

Матеріал підготували Наталія БІЛОВИЦЬКА, Вікторія КОВАЛЬОВА,
«Урядовий кур’єр»